Разрушенные дома и уничтоженная российская техника: Буча в Киевской области после тяжелых боев
Фотографии сделаны 1 марта 2022 года. К тому времени ситуация в Буче была контролируемая. Местами еще продолжались бои – войска России не оставляли попыток подойти к Киеву, однако каждое следующее нападение все быстрее отражалось Вооруженными силами Украины. По состоянию на 4 марта, согласно данным Генштаба ВСУ, российские войска отошли от Бучи и аэродрома в Гостомеле. Минобороны России, несмотря на прямое вторжение, отрицает, что военные России обстреливают украинские города.
Одна из центральных улиц города Буча, 1 марта 2022 года
Во время движения колонны российских войск через город велся беспорядочный огонь по жилым домам, говорят местные жители. Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Квартира, уничтоженная обстрелами российских войск. Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Местный житель: «Чтобы я приезжал детей своих забирал? Гады такие. Надо оно им. Полезли. Я переживаю, что если этот вертолет будет бомбить, то они не спасутся. Там стены открыты. Потому я сейчас их забираю. Сейчас постели это – потому что мы взяли самое необходимое. И мне очень досадно, что этот Путин залез на эту Украину и такое натворил. Если и дальше так пойдет, то я уйду сам из гранатомета просить, чтобы лупнуть хоть чуть-чуть, хоть одного танка. Так мне обидно – дадим прикурить, поверьте! Если нужно будет, пойдем и дадим дрозда». Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Анатолий Федорук, бучанский городской голова: «Мы в помещении торгового центра Novus. Из-за военных действий в городе супермаркет был разрушен. Но согласована позиция с собственниками: мы обустраиваем здесь выпечку для наших горожан, жителей нашей территориальной общины и соседних». Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Улица Вокзальная и сожженная техника российской армии, город Буча в Киевской области, 1 марта 2022
Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
1 марта в Буче почти не работал интернет, из-за повреждения вышки с передатчиками в большинстве районов исчезла мобильная связь, многие частные дома и многоэтажки остались без света, газа и воды. Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Местный житель Владимир: «Мы снова в подвал, потому что через окна их наблюдали. Потом слышим какое-то движение, разговоры, там начался бой где-то выше, и слышим какие-то крики: уже ранен. Они заходят к нам во двор, заезжает бронированная машина, выбили окно – мы внизу все это слышим. Через окно вошли в дом. Побывали там, раненный тоже был с ними. А когда начался уже конкретный обстрел их, они бегут». Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Мужчина смотрит на тело российского солдата, лежащего у военной машины, Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Ремонтные бригады пытаются починить интернет. Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Сожженная техника российской армии в Буче, Киевская область, 1 марта 2022
Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Тело погибшего военнослужащего ВС России. Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Местная жительница Ольга: «Когда мой отец строил дом, построил под ним каменный подвал, и нам завещал, что «если что, это у вас бомбоубежище». То есть он залил там монолитную плиту и все. Мы эти слова вспомнили и, конечно, устроили там себе – постелили коврики. Сначала хорошо себя чувствовали, смотрели телевизор, иногда бегали. Потом, когда это произошло, смотрим: танки стали стрелять уже у нас во дворе. Мы уже капитально побежали в подвал, и там сидели 7 часов. Танки скрипели гусеницами, было страшное сражение, а два танка спрятались за наш дом. Заезжали к нам в дома. Танки прятались за домами, я так понимаю. 7 часов этого кошмара: там старики и дети. Мы с жизнью уже простились, потому что над нами так ухало. А потом вышли и увидели эту устрашающую картину. Как «армагедец» какой-нибудь». Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Документы и бумаги военнослужащих ВС России, найденные на месте боя в Буче, 1 марта 2022
Местные жители Наталья и Рустем: «Дом цел, но то, что кирпичик к кирпичику сам выкладывал, сам складывал, – на старости лет решили, чтобы жить легче было. Видите, как случилось – теперь начинать сначала? Очень тяжело, очень страшно было сидеть в подвале, как все грохотало. Думали, у нас самая безопасная зона. А видите, как вышло». Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Местные жители переходят разрушенный мост. Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Уничтоженаная колонна российского СОБР неподалеку от Бучи, 1 марта 2022
Журналисты, гражданские и военные при обстреле. Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Военнослужащий ВС Украины: «Посмотрите: если приедут ваши мужчины к нам, матери, посмотрите на них. Зачем вы их сюда пускаете? Мы их положим, все колонны, но Украину мы не сдадим. Чем больше мы сожжем российских войск, чем больше мы отправим туда гробов, тем меньше они захотят сюда ехать». Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Вооруженные силы Украины и территориальная оборона говорят, что продолжают отражать атаки российских войск в Буче и ее окрестностях, город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
6 травня в київському Будинку Архітектора в рамках «Тижня дизайну» відбувся концерт цієї легендарної київської групи.
Колектив існує майже сорок років і став невід’ємною частиною самого Києва. Його склад змінюється, збільшується чи зменшується, якийсь час виступи можуть бути регулярними, раптом вони майже припиняються і пізніше виникають на новому місці. Концерти великим складом нечасті і збирають своєрідний клуб шанувальників, в якому всі знають один одного.
Участь в Ukrainian Design & Innovation Week не є випадковою, тому що від перших днів колектив активно співпрацює з художниками: колись це виставки, що поєднані з концертами, колись — художньо-музичні перформенси. Цього разу глядачів зустрічали експонати виставок, що проходять в рамках вже шостого «Тижня дизайну», який триває в Києві з 4 по 10 травня. Він складається з експозицій, майстер-класів, лекцій та воркшопів, екскурсій до майстерень, кінопоказів та іншого. З 2023 року Ukrainian Design & Innovation Week доєднався до World Design Weeks, куди на сьогодні входять сорок чотири країни. Події відбуваються на кількох майданчиках, повна програма є на сайті фестивалю.
Er. J. Orchestra:Олексій Александров — блокфлейти, перкусіяВіктор Крисько — електроскрипка, клавішіВолодимир Сороченко — гітараОлексій Колесніченко — клавішіОльга Прудей — вокалКатерина Александрова — флейтиЯрослав Бендерук — перкусія, вокал
Текст та фото — Олександр Зубко. 07.05.2026 — 16 — 1333
Призначити 30 квітня кожного року як дату, присвячену цьому музичному жанру — таке рішення було оголошено ЮНЕСКО ще у 2011 році, а перші події відбулися вже наступного року.
Вони включають великі та малі концерти, освітні події та інші заходи, які відбуваються безпосередньо або віддалено. Більшість з них припадають на останній день квітня, але значна частина відбувається раніше. Організатором є неурядова організація Інститут джазу Хербі Хенкока (Herbie Hancock Institute of Jazz) (США) та дирекція ЮНЕСКО. В новині сайту Міжнародного дня джазу від 2 травня сказано, що цього року заходи відбулися більше, ніж в 190 країнах та на всіх континентах. Так, включно з Антарктидою.
Звісно, відзначають це свято і в Україні. Якщо скласти афішу джазових подій, стане очевидно, що 30 квітня їх більше, ніж в будь-який інший день року. Більшість концертів офіційно оголошують себе причетними до свята, проте не всі здогадуються зареєструвати свої заходи на офіційному веб-сайті Міжнародного дня джазу. Проте деякі з джазових діячів таке зробили, їх можна знайти у відповідній вкладці.
Ми пропонуємо вашій увазі репортажі з двох концертів, що відбулися в Києві 30 квітня. Перший — звітний концерт кафедри джазу Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра, він пройшов в одному з концертних залів цього навчального закладу і відомий як 43JazzClub. Цей концерт був підтверджений як подія в рамках Дня джазу. Другий — виступ вокалісти Аніко Долідзе з її біг-бендом. Він також присвячений святу джазу, про що було вказано на афіші. Цікаво, що перший концерт цього колективу також відбувся саме 30 квітня, але дев’ять років тому, і так само був присвячений Дню джазу, і на цій же сцені — у Caribbean Club.
А головною подією свята традиційно є Зірковий глобальний концерт (All-Star Global Concert), який вже давно транслюється у прямому ефірі на Youtube. Цього року він відбувся у Ліричній опері Чикаго (Lyric Opera of Chicago) — одному з найбільших оперних залів США.
Текст та фото — Олександр Зубко.
03.05.2026 — 23 — 3517
6 квітня в одному з залів готелю «Хілтон» відбувся конкурс, який вже майже два десятиріччя щорічно проводить Асоціація сомельє України — член Міжнародної асоціації сомельє (Association de la Sommellerie Internationale, ASI). Із зрозумілих причин переривався він у 2020, 2022, 2023 та 2024 роках.
З дванадцятьох півфіналістів до фіналу вийшли Євген Олійник, Дмитро Лазорка та Богдан Павлюх. За збігом обставин, всі мешкають у Львові та працюють тут сомельє.
Частина завдань були традиційними: подача напоїв, пошук помилок у винній карті, дегустація наосліп міцного алкоголю. А були і незвичні. Так, треба було за слайдами на екрані визначити регіон походження напою. Або ж дати вичерпну характеристику єдиному зразку вина у келиху та поради щодо страв до нього. Чи навпаки: отримавши тарілку з їжею підібрати напої до неї.
Переможцем було оголошено Богдана Павлюха. З усіх трьох конкурсантів він єдиний вже потрапляв у фінал, причому чотири рази: у 2014 та 2015 роках посів третє місце, у 2017 та 2020 роках — друге.
На нашому сайті є фоторепортажі про конкурс 2016, 2017, 2018, 2019 років. А також про перший міжнародний жіночий кубок.
Текст та фото — Олександр Зубко
01.05.2026 — 30 — 3579
Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії.
Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи.
Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA.
Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась
Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості.
Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому.
Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується.
Зона: територія зупиненого часу
Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося.
Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір.
Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу.
Природа: життя після людини
Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається.
Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла.
Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує.
Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором.
Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини.
ЧАЕС: станція, яка не може померти
Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році.
На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху.
Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати.
Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу.
І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах.
Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему.
Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію.
Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.
фото: Дмитро Дятлов 26.04.2026 — 17 — 3653
Дрони прилетіли по трьох резервуарах з нафтою.
В ніч на четвер, 23 квітня, безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" СБУ уразили нафтоперекачувальну станцію "Горький" у Нижньогородській області РФ.
Про це РБК-Україна повідомили джерела в СБУ. Про це повідомляють Контракти.UA.
НПС "Горький" є важливою ланкою нафтотранспортної системи Росії та входить до структури АТ "Транснефть - Верхняя Волга".
Станція транспортує нафту магістральними трубопроводами, зокрема за напрямком Сургут - Горький - Полоцьк. Вона забезпечує перекачування сировини на внутрішні маршрути, зокрема до НПЗ "Лукойл" у місті Кстово.
Згідно з попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено три резервувари з нафтою. Виникла масштабна пожежа площею 20 тисяч метрів квадратних.
"Ураження таких системоутворюючих станцій створює серйозні перебої в логістиці постачання нафти всередині РФ. Порушується робота магістральних трубопроводів, знижується ефективність переробки на НПЗ та зростають витрати на транспортування", - наголосило джерело.
Воно зазначило, що у підсумку це безпосередньо впливає на доходи російського бюджету, які використовуються для фінансування війни проти України.
Нагадаємо, у країні-агресорці після атаки безпілотників зупинили роботу одразу два нафтопереробні заводи, що належать компанії "Роснефть". Йдеться про Туапсинський та Новокуйбишевський НПЗ.
Крім того, в ніч на 22 квітня безпілотники атакували російське місто Сизрань у Самарській області. На місцевому НПЗ пролунали вибухи. 23.04.2026 — 4 — 3962
