1 березня, на 6-й день вторгнення Росії в Україну є повідомлення, що російська армія встановила блокпости на околицях Херсона, що під Києвом збирається величезний колона військ РФ, і що російські сили мають на меті оточити Маріуполь. Україна чинить опір широкомасштабному вторгненню Росії. На знімках із другому за величиною міста України – Харкові, видно, що житлові квартали обстрілювалися, житлові будинки зруйновані від потужних вибухів. Радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що 28 лютого внаслідок ракетних ударів у Харкові загинули десятки людей. Голова Сумської області Дмитро Живицький повідомив, що під час обстрілу російськими військами військової бази в місті Охтирка, розташованому між Харковом та Києвом, загинули понад 70 українських військовослужбовців. Росія заперечує, що веде широкомасштабну війну в Україні. У Кремлі називають це «спецоперацією», наміри окупації України заперечують, а широкомасштабне вторгнення, нанесення ракетних ударів, обстріли міст пояснюють бажанням провести «демилитаризацию и денацификацию Украины».
Під будівлею обладміністрації в Харкові, що була вражена російським ракетним ударом. 1 березня 2022
Територія біля будівлі обладміністрації в Харкові, яка, за словами міської влади, зазнала ракетного обстрілу. 1 березня 2022
Рятувальники оглядають будівлю в Харкові, яка, за словами міської влади, була пошкоджена російською ракетою. 1 березня 2022
Представник тероборони у Харківській ОДА, що зазнала руйнувань внаслідок ракетного обстрілу Росією найбільшої в Україні площі – площі Свободи. Україна, 1 березня 2022
Українські військовослужбовці стоять на варті біля будівлі обладміністрації у Харкові, що 1 березня зазнала руйнувань від російського ракетного обстрілу. Україна, перший день весни 2022
Крізь пошкоджене пострілами вікно автомобіля видно карету швидкої допомоги. Києв, Україна. 28 лютого 2022
Понад 70 українських військовослужбовців загинули внаслідок ракетного обстрілу російськими військами військової бази в місті Охтирка, розташованому між Харковом і Києвом. Україна, 28 лютого 2022
Зруйнований міст поблизу міста Буча на Київщині. Україна, 28 лютого 2022
Руйнування на площі біля будівлі ОДА в Харкові внаслідок ракетного удару по центру російськомовного міста. 1 березня 2021
Знищений український БТР перед школою, яка, за словами місцевих жителів, горіла після обстрілу з боку Росії. Фото від 28 лютого 2022
Площа Свободи перед будівлею Харківської адміністрації після обстрілу 1 березня
Погляд на знищені від обстрілів автомобілі на околиці Києва. Фото від 28 лютого
Катерина Сухарокова цілує свого новонародженого сина Макара. Хлопчик народився у підвалі пологового будинку, переобладнаного під медичне відділення і використовуваного як бомбосховище. Маріуполь, 28 лютого 2022
Дитина, яка лікується від лейкемії, обіймає батька, під час прогулянки коридорами в підвалі дитячої лікарні «Охматдит» у Києві. Україна
Медсестри, родина та пацієнти шукають притулок у підвалі дитячої лікарні «Охматдит» у Києві
Українські волонтери у Львові рвуть на смужки тканину для виготовлення маскувальних сіток. 28 лютого 2022
Чоловік прощається з донькою перед тим, як вона сяде в евакуаційний потяг на Центральному залізничному вокзалі Києва. 28 лютого 2022
Дитина сидить на валізі, очікуючи на посадку на потяг до Львова. Київ, 28 лютого 2022
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 452
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 755
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1590
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2948
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2942
