Рік, що минає, видався для передової непростим. Впродовж 2021 року українські військові не змінили своє тактичне положення, утім, не змінилася і ситуація в зоні бойових дій. Як і раніше, контрольовані Росією сили продовжували обстрілювати українських військових із різного роду озброєння. Як минув рік на передовій – дивіться у фото Радіо Свобода.
Президент України Володимир Зеленський відвідує передову на Донбасі
Військові на передовій одними з перших отримали першу дозу вакцини. На фото: солдат отримує першу дозу вакцини від COVID-19 в Авдіївці, неподалік від окупованого Донецька
На початку весни 2021-го Росія скупчувала війська біля кордону з Україною. У світі заговорили про можливу ескалацію конфлікту на сході України. Росія заперечувала й стверджувала, що це лише планові навчання
Разом з тим на початку квітня у зноні проведення ООС помітно загострилася ситуація. Кількість обстрілів зросла, як і калібр озброєння. На фото: позиції неподалік Мар'їнки, Донецька область. Військові зайшли в укриття під час одного з обстрілів
Українські військові ведуть вогонь у відповідь із міномета у бік підтримуваних Росією сил. Нараз міномети калібру 120 міліметрів заборонені, утім, їх задіюють, кажуть, у тому випадку, коли це необхідно
Курсанти вишколу добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» під час відпрацювання евакуації з умовного поля бою, селище Дмитрівка, Дніпропетровська область, 24 травня 2021 року
Український військовий несе воду на бойові позиції переднього краю під Новотроїцьким, Донецька область, 22 чернвя 2021 року
Водій антитанкового загону за кермом БРДМ у районі Волновахи, Донецька область, 24 липня 2021 року
Український військовий спостерігає за активністю противника у полях неподалік селища Старогнатівка, 24 липня 2021 року
Пресофіцер ЗСУ Ірина Рибакова знімає наслідки мінометного обстрілу російськими гібридними силами позицій ЗСУ під селищем Гранітне, 25 червня 2021 року
Українські військові фотографують море під час короткої реабілітаційної програми для підрозділів передової лінії оборони, Кінбурнська коса, 27 червня 2021 року
Українські військові на передовій у полях під Старогнатівкою, 26 липня 2021 року
Мить пострілу САУ під час бойового злагодження батальйону морської піхоти на полігоні під Урзуфом, 28 липня 2021 року
Матрос морської піхоти під час проходження бойового злагодження підрозділу на полігоні під Урзуфом, 28 липня 2021 року
«Автографи» бійців та підрозділів на пустих ящиках від снарядів під мостом у селищі Піски, Донецька область, 29 липня 2021 року
Альбом строковика служби (1979-1981) у Німецькій Демократичній Республіці (під контролем СРСР) в понівеченому артилерією російських гібридних сил будинку, Красногорівка, 24 липня 2021 року
Пресофіцер морпіхів Олексій Годженко знімає рештки КАМАЗу, підірваного ракетою ПТРК. У машині загинув 27-річний водій батальйону морської піхоти Артур Голуб. КАМАЗ віз їжу на передову. Селище Верхньоторецьке, 12 вересня 2021 року
Матрос морської піхоти прикриває відхід журналістів Donbas Frontliner під час раптового обстрілу з боку російських гібридних сил під селищем Верхньоторецьке, 13 вересня 2021 року
Зв'язківка піхотної роти координує пошук безпілотника російських гібридних сил на передових позиціях біля села Нью-Йорк, 16 вересня 2021 року
Солдат піхоти після одного з перших для нього позиційних боїв поблизу Золотого-4, Луганська область, 10 вересня 2021 року
«Дід» (позивний) та його кіт біля бліндажу передової поблизу селища Кримське, Луганська область, 20 вересня 2021 року
Жінка з валізою рухається в бік підконтрольної Україні території на КПВВ «Станиця Луганська», 26 листопада 2021 року
Український військовий оглядає вирву від 122-мм снаряду артилерії російських гібридних сил у селищі Болотяне, Луганська область, 23 листопада 2021 року
Свічка в пам'ять про загиблих під час Голодомору 1932–33 років на бойовій позиції української армії під містом Попасна, 26 листопада 2021 року
Український військовий біля вирв від мінометів артилерії російських гібридних неподалік міста Попасна, Луганська область, 27 листопада 2021 року
Військовий несе хліб у мішку. Початок грудня 2021 року
На тлі розмов про можливе повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну солдати на передовій не вірять в це і кажуть, що готові захищати країну й надалі
Військовий цілує кохану, яка приїхала до нього у день ЗСУ на фронт. Вокзал міста Попасна, 5 грудня 2021 року
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 481
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 773
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1616
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2974
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2978