«Велике будівництво: нова залізниця»: президент покатався на новенькому потягу українського виробництва
Оновлення залізниці, модернізація рухомого складу та залізничних шляхів стане наступним важливим напрямком Національної програми «Велике будівництво». Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час виступу на форумі «Велике будівництво: нова залізниця». Глава держави зауважив, що два роки тому в межах програми «Велике будівництво» в усіх регіонах України розпочалося спорудження й ремонт тисяч кілометрів доріг. Далі стартувало зведення й реконструкція сотень шкіл, садочків і лікарень, потім – спорткомплексів, стадіонів і басейнів, регіональних аеропортів, замків, соборів і музеїв. «Сьогодні ми презентуємо нове «далі». Стартує наступний, дуже важливий напрямок – нова українська залізниця. Роками залізницю руйнувала «корозія»: це поганий менеджмент і корупція. Як іржа, її вкрили непрозорість і неефективність. Через ці «не» вона стала відповідно недешева, незручна й навіть небезпечна. Стан, до якого була доведена наша залізниця за ці роки, коротко, але влучно можна описати так: доісторичний локомотив, який зношеними шляхами ледве тягне потяг зі скрипучими вагонами до брудних станцій і некомфортних вокзалів», – сказав Президент. Володимир Зеленський зауважив, що влітку, після втручання в ситуацію Ради національної безпеки і оборони, держава зуміла повернути контроль над Укрзалізницею. Крім того, було відновлено співпрацю з ключовим національним підприємством у сфері вагонобудування – Крюківським заводом, який сьогодні представив нові дизельні поїзди. Три з них Укрзалізниця отримає вже до кінця року. Президент України Володимир Зеленський ознайомився з роботою регіонального дизель-поїзда ДПКр-3, який було збудовано цьогоріч на Крюківському вагонобудівному заводі (КВБЗ).Глава держави проїхав дизель-поїздом за маршрутом від технічної станції «Дарниця» до вокзалу Київ-Пасажирський. Голова наглядової ради ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Володимир Приходько розповів, що цей потяг відповідає українським і європейським стандартам, тому якщо розглядати можливість його експорту, залишається тільки питання щодо ширини колії. До того ж модель кузова спроектована таким чином, що він підходить для курсування на приміських та регіональних маршрутах, також він розрахований на високі платформи. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що всього для АТ «Укрзалізниця» заплановано замовити 20 дизель-поїздів ДПКр-3. «Це будуть регіональні експреси, які можуть поїхати за напрямками Ізмаїл – Одеса, Харків – Краматорськ, Харків – Лозова, Харків – Попасна», – зазначив він. Крім того, такі потяги мають намір направити на регіональні маршрути Львів – Тернопіль – Чернівці (ч/з Заліщики) – Коломия, Попасна – Куп’янськ – Харків – Суми – Ворожба. АТ «Укрзалізниця» вже отримало перші два такі потяги. Один з них курсує за маршрутом Коломия – Ківерці («Прикарпатський експрес»). Третій поїзд, згідно з планом, надійде наприкінці листопада цього року, а ще два – у першому кварталі наступного. Їх планують використовувати на маршруті Київ – Аеропорт «Бориспіль». Поїзд ДПКр-3 складається з трьох вагонів, у яких є 170 зручних місць для сидіння з підлокітниками, зокрема 69 сидінь першого класу та 101 сидіння другого класу. Вагони мають сучасний дизайн інтер’єру та екстер’єру, обладнані системами кондиціонування, резервного опалення та вакуумними вбиральнями. У поїзді передбачено безбар’єрний доступ для маломобільних груп та людей з інвалідністю. Конструктивна швидкість поїзда становить 140 км/год.
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 202
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 895
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 956
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1586
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3136
