Контракти.ua

17.09.2021 — Гренладія — Reuters, Вікіпедія — 22817
туризм, Гренландия
Країна тундри та льодовиків: Гренландія

Гренландія — автономна країна в складі Королівства Данія і найбільший острів планети, що розташований між Північно-Льодовитим та Атлантичним океаном. Близько 80 % площі Гренландії вкрито другим на планеті за розміром і єдиним поза межами Антарктиди постійним льодовиковим щитом. Географічно є частиною Північної Америки, проте понад тисячоліття Гренландія підтримує тісні політичні, культурні та економічні зв'язки з Європою. Гренландія — найменш густонаселена країна світу з приблизно 56 тисячами мешканців. Під час референдуму 2008 року на підтримку розширення автономії висловилися 75 % мешканців, що взяли участь у голосуванні. Згідно з результатами референдуму, Гренландія набула більшої незалежності у внутрішній політиці, залишивши Данії сферу зовнішньої політики та оборони. Заселення Гренландії розпочалось чотири з половиною тисячі років тому арктичними народами, що мігрували сюди з території сучасної Канади. З 10 століття нормани почали заселяти безлюдну південну частину острова, а інуїти прийшли сюди в 13 столітті. Норманські колонії зникли наприкінці 15 століття. На початку 18 століття контакти між скандинавами та Гренландією відновилися, і Данія встановила свій суверенітет над островом. Назву Гренландія дали цій країні ранні скандинавські поселенці. В ісландських сагах говориться, що ісландець норвезького походження Ерік Рудий був вигнаний з Ісландії за вбивство. Разом зі своєю великою сім'єю та треллами (рабами) він відправився на човнах дослідити крижану землю, яка, як відомо, лежала на північному заході. Після того, як Ерік знайшов землю, придатну для життя на півночі, він назвав її Grœnland (від grœn («зелений») + land («земля»), в надії, що така приємна назва привабить поселенців. Проте географи стверджують, що нову землю назвали Гренландією через те, що відкритий південний низинний берег острова був вкритий пишною зеленою травою та мохом. Більша частина території острова складається з льодовикового покриву, на якому неможливо жити. Майже всі гренландці (понад 90%) проживають уздовж фйордів на південно-західному узбережжі головного острова, адже саме ця територія характеризується відносно м'яким кліматом. Там і розташовані найбільші населені пункти, зокрема міста Нуук, Какорток, Сісіміут, Манітсок. Економічне життя також зосереджене на вузькій, вільній від материкового льоду прибережній смузі, що займає близько 15 % загальної площі Гренландії, головним чином на південному заході острова. Основними статтями експорту є морепродукти — 85 %, перш за все перероблені креветки, за виробництвом яких Гренландія займає провідне місце у світі. Експорт цинкової та свинцевої руд становив до 12 % від загального обсягу, однак на початку XXI століття видобуток рудних і нерудних корисних копалин практично зупинили. Дорожня мережа в Гренландії практично відсутня, через що рух на автомобілі можливий тільки в межах одного населеного пункту і його околиць. Відсутність мережі автодоріг пов'язана з особливостями рельєфу та клімату, а також віддаленістю населених пунктів один від одного. Між сусідніми населеними пунктами можливе пересування на собачих упряжках і снігоходах. Залізниць на острові немає.Розвинені повітряні перевезення, завдяки яким забезпечується сполучення між основними поселеннями та зв'язок острова зі столицею Данії — Копенгагеном. Існує регулярне авіасполучення з Ісландією , також є плани з організації перельотів між Гренландією та Канадою. В країні розвинене морське судноплавство. 88 % гренландців є інуїтами (самоназва — калаалліт), зокрема й змішаного інуїтсько-данського походження. Решта 12 % належать до європейського походження, здебільшого до гренландських данців. У Гренландії з 2009 року єдиною офіційною мовою є гренландська (одна з ескімоських мов). Раніше другою офіційною мовою була данська. Багато мешканців Гренландії володіють англійською мовою як третьою. На практиці данська мова, як і раніше, широко використовується в адміністрації та вищій освіті, а також залишається першою чи єдиною мовою для деяких данських іммігрантів у Нууці та інших великих містах. Дискусія про роль гренландської та данської мов в майбутньому країни триває. Країна має 100 % рівень грамотності. Основна релігія — християнство (лютеранство).

Фоторепортажі
У глибинах «Азовсталі»: фотощоденник бойового медика з бункерів оточеного заводу

У глибинах «Азовсталі»: фотощоденник бойового медика з бункерів оточеного заводу

20 травня 2022 року українські підрозділи остаточно покинули територію заводу «Азовсталь», який залишався останнім рубежем українських військ у зруйнованому Маріуполі. Наказу українського командування про вихід військових з «Азовсталі» передували 86 днів запеклих боїв із ризикованими спецопераціями, проривами в облогу противника та місіями з доставки зброї та продовольства. Бійцям вдалося перетворити металургійний комбінат на «фортецю», яку вони до останнього боронили в умовах повного оточення і безперервних бомбардувань. Радіо Свобода показує реалії цієї оборони з самого її епіцентру – за допомогою світлин, які зробив всередині «Азовсталі» бойовий медик полку «Азов» Асан Ісенаджиєв.
21.05.2024 — 12 — 347

Відкриття виставки «Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна»

Відкриття виставки «Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна»

Подія відбулася 16 травня, експозицію розміщено в Українському домі. Обидва творчі об’єднання, «Живописний заповідник» та «Паризька комуна», утворилися наприкінці 1980-х — початку 1990-х років, і стали важливим етапом у формуванні великої кількості нині відомих в Україні та за кордоном художників. Багатьох вже нема на світі. На виставці представлено близько трьох сотень робіт від півсотні авторів, і були вони створені в часи активної діяльності об’єднань. Академічних творів серед них нема. Більшість картин ніколи не експонувалися. Виставка триватиме по 30 червня.
17.05.2024 — 9 — 1756

Харків: підземна школа

Харків: підземна школа

Фотограф Ян Доброносов: "Сьогодні випадково вийшло потрапити до підземної школи Харкова. Був дуже приємно вражений. Усміхнені діти, купа позитивної енергії. І головне дуже велика кількість у вишиванках. Ось така вона, Українська підземна школа Харкова".
15.05.2024 — 18 — 2539

Грузія: в столиці країни триває протест

Грузія: в столиці країни триває протест

Попри критику міжнародних партнерів парламент в третьому, остаточному, читанні схвалив закон про «іноагентів». «За» проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів – проти. На акції протесту в Тбілісі співробітники МВС Грузії зайняли територію біля парламенту та затримували демонстрантів, передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу». Громадські організації та опозиційні партії називають прийнятий парламентом Грузії закон «російським» і вважають, що його метою є ліквідація організацій, які опікуються розвитком демократії, і блокування процесу вступу до Євросоюзу. Негативно висловлюються про законопроєкт ЄС та США. Партія «Грузинська мрія» стверджує, що законопроєкт має на меті стимулювати прозорість неурядових організацій і засобів інформації
14.05.2024 — 13 — 2091

Харків: випускному балу бути!

Харків: випускному балу бути!

Ян Доброносов, фотограф: "Харків, 5-30 ранку. Поки немає авто та обстрілів, школяри готуються до випускного балу"
12.05.2024 — 6 — 2494



Fatal error: Uncaught exception 'ErrorException' with message 'fopen(/var/docker/www/kontrakt/cache/tags): failed to open stream: Permission denied' in /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php:36 Stack trace: #0 [internal function]: RLSException::error_handler(2, 'fopen(/var/dock...', '/var/docker/www...', 36, Array) #1 /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php(36): fopen('/var/docker/www...', 'a') #2 /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php(47): RLSCache_File->writeTags() #3 [internal function]: RLSCache_File->__destruct() #4 {main} thrown in /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php on line 36