Контракти.ua

Маловідома Одещина: що ще потрібно побачити в найпівденнішій області України

Величезні простори Південного Поділля, Бессарабії та Буджаку - а це все Одеська область - залишаються загадкою для українського туриста. Тому Контракти.ua пропонують огляд тих місць області, про які ви точно не знали, або знали небагато.. Для початку ми пропонуємо випити вина. Не тільки ж в Шабо його пити! В першу точку їхати з обласного центру «всього нічого»: буквально поруч з Одесою розташоване селище Таїрове з Інститутом виноробства і виноградарства, заснований в 1905 р. видатним вченим вірменського походження В. Таіряном (Таїровим; 1859-1938), одним з «батьків» шампанського виробництва в Російській імперії. Існуюча будівля інституту збудована після Другої світової війни. У ньому відкрито музей, присвячений Таїрову і його дітищу. І, звичайно ж, проводяться екскурсії з дегустаціями!  Ще одне виноробне господарство знаходиться в с. Великодолинське. Цей бренд відомий як «вина Гулієвих». Він з'явився 1999 року зусиллями місцевого уродженця Роберта Гулієва. К 2005 р. був побудований завод «Винтрест», де нині переробляють до 10 тис. т винограду на рік. Підприємство з 2015 р. розпочало виробництво сухих вин під власною торговою маркою Grande Vallee.  Поговоримо тепер про цікаві сакральні місця області. На півночі Одещини, в місті Балта, височіє собор Успіння Богородиці, зведений в 1915 році. Недалеко – шанований паломниками монастир на честь місцевого святого Феодосія (Левицького; 1791-1845). А балтський костел Св. Станіслава зведений аж у XVI ст. Під час радянської влади він був перетворений в автостанцію, проте від 1993-го реставрований. Будівля найбільшої синагоги Балти, побудованої в 1903 р., також перебуває на реставрації. А ось інша пам’ятка Балтщини – відверто таємнича, й відноситься до незрозуміло яких часів. Біля села Перейма, в заплаві струмка, лежить дивний «дощовий камінь» із зображенням хреста. Місцеві мешканці помітили: якщо помолитися біля нього в посушливу пору, наступного дня піде дощ. Форма хреста на камені свідчить, скоріше, про західноєвропейське походження. Звідси з'явилася і друга легенда - про тамплієра, нібито похованого під брилою. Перевірити цей факт нескладно, але розкопок чомусь ніколи не проводилося – навпаки, камінь постаралися засипати землею і забути.  В с. Покровка Любашівського району є храм з рідкісною особливістю – в нього 11 куполів. Про його зведення є декілька легенд – наприклад, що це копія православного храму у Відні або ж один з проектів Ісакіївського собору в Петербурзі. За радянських часів прах поміщика Кондрацького, похованого в склепі храму, викинули на смітник. Тим не менш, і Покровка, і сусіднє село Троїцьке все ще користуються плодами дбайливого господарювання та благодійності колишнього власника: у його садибному будинку розташовується школа, збереглися і старовинні господарські будівлі, включно з електростанцію.  З півночі – на південь! Головна історична пам'ятка міста Кілія, що на березі однойменного дунайського гирла - Миколаївська церква. Храм є зразком церковних напівпідвальних споруд - таке розташування християнських святинь характерно для періоду турецького панування. Історію храму деякі ентузіасти відраховують ледве не з Х ст., але документально доведено, що 1485 року він був відновлений після турецького розорення. Щоправда, над південним входом написано, що він закладений 10 травня 1647 року. У 1709 році, переправляючись на турецьку територію від нишпорок Петра І, в храмі молився Іван Мазепа. У 1891 р. до церкви прибудована дзвіниця.  Інші цікаві історико-культурні пам’ятки, про які ми розповімо в цьому нарисі, розкидані по усій області. Так, на півдні, в 7 км від с. Новосільське Ренійського району, стоїть вельми цікавий монумент. Він поставлений в 1888 р., і присвячений переходу російських військ через Дунай за 60 років до цього. За пам'ятником менш ніж в 20 м проходить українсько-румунський кордон, тому доступ до нього контролюється прикордонниками. До слова, тутешня переправа - більш ніж історична. Нею користувалися ще перський цар Дарій І, Олександр Македонський, римський імператор Траян і безліч їх послідовників.  Сусідня з Новосільским Орловка знаменита тим, що тут знаходиться археологічний об'єкт національного значення - городище Картал. Ще в XIX ст. там були знайдені фрагменти римських написів із згадкою V Македонського легіону. Легіон охороняв переправу через Дунай, який в ті часи впадав в Чорне море зовсім поруч – та набагато вище нинішнього виходу дельти.  В с. Степанівка Лиманського району знаходиться садиба відомого свого часу живописця Миколи Кузнєцова (1850-1930). Кузнецов народився в цій садибі, та провів тут більшу частину життя. Він неодноразово зобразив види Степанівки на полотнах, що прикрашають українські, російські та зарубіжні музеї (після революції художник виїхав до Сербії). Перелік гостей цього скромного будинку вражає: І. Мечников, П. Третьяков, Ф. Шаляпін, О. Купрін, М. Врубель, І. Рєпін, В. Сєров, і звичайно ж, живописці одеської Південноросійської школи. Головна будівля садиби зберіглася, як і будинок управляючого, комора та огорожа. В наш час в садибі знаходиться магнітна обсерваторія Інституту геофізики. Обладнання встановлено в великому льоху, що знаходиться під галявиною біля панського будинку.  Однією з безумовних принад Бесарабії є туристичний комплекс Фрумушика-Нова. 2006 року родина підприємця Олександра Паларієва взяла в оренду частину колишнього військового полігону. До 1946 року на місці полігону знаходилися п'ять сіл - Фрумушика-Нова, Кантемир, Гофрумсталь, Зурум і Рошія. Ці назви відображають багатонаціональний колорит Бессарабії - тут пліч-о-пліч сторіччями мешкали молдавани, болгари, німці, гагаузи. Туристичний комплекс почався з вівчарської ферми, на якій вирощують вівець каракулевій породи. Пізніше були висаджені виноградники, а потім почало будуватися й етноселище: відтворені молдавське подвір'я, садиби німецьких колоністів, болгар, українців, євреїв, росіян, гагаузів, а також типовий будиночок радянських колгоспників.  На території етнопарку знаходиться меморіал на честь знищених сіл, парк скульптур «Історія Бессарабської землі» та «Парк комуністичного періоду» - один з двох в Україні (інший знаходиться на Сумщині поблизу Путивля). Тут близько 500 більшовицьких істуканів, включаючи бюст Сталіна та колишній головний одеський монумент Леніну. Однак головний пам'ятник Фрумушики - все-таки простий чабан висотою майже 18 м - найвищий гранітний пам'ятник в Україні. Статуя стоїть прямо у степу.  На завершення нашого нарису перемістимо свою увагу на природні пам'ятки Одещини. У Лиманському районі, в с. Трояндове, знаходиться найбільша в Україні плантація троянд. Вона була закладена 1995 року квіткарем-любителем Миколою Громлюком (помер в 2013 р.) Тут вирощується понад 500 сортів троянд, в т.ч. спеціально виведених в цьому господарстві, а рівно райські яблука, сакура, фундук і багато інших декоративних і лікарських рослин. Обов'язково спробуйте рожеві варення та лікер, які готують з пелюсток особливо пахучих сортів роз.  Колишня садиба польських магнатів Любомирських на півночі області, в с. Гетьманівка, є дендропарком, багато дерев якого ростуть тільки в відомій уманської Софіївці і, частково, в Тростянці Чернігівської області. Закладено парк в кінці XVIII ст. Пізніше в маєтку оселився одеський купець Д. Матусевич, який завіз саджанці рідкісних дерев з Греції, Італії, Іспанії, з Балкан, Південної Америки, Китаю і Японії. В самому селі зберіглася цікава церква Костянтина і Олени, побудована в 1870-х рр. Недалеко від парку знаходиться ландшафтний заказник Савранський ліс. Тут знайдете цілющі джерела - в першу чергу, мова йде про Гайдамацький колодязь, пов’язаний з подіями Коліївщини 1768 року. Поруч з колодязем росте 600-річний дуб. Радимо відвідати й нацпарк «Тузлівські лимани» – унікальний лісовий масив між степом і морем на південний захід від Одеси. Він включає водно-болотні угіддя міжнародного значення, озера, приморську косу і лісові насадження. На території озер живуть 243 видів птахів, з яких 28 занесені до Червоної книги України, 23 види ссавців тощо. Парком прокладено екологічний маршрут.  Варта уваги й дельта Дністра, де створено Нижньодністровський національний природний парк. Одним з найбільш цікавих об'єктів в заповіднику є Біле озеро. Воно з'єднується з основним руслом Дністра протокою. На озері гніздиться безліч птахів, у достатку водяться десятки видів риб.  Найбільшим озером України є Ялпуг на крайньому півдні Одещини. Його довжина - 39 км, ширина сягає 6 км. Дно вкрите сірководневим брудом, що робить його лікувальним лиманом. Температура води влітку сягає 25 градусів. У ньому мешкають близько 40 видів риби та величезні раки – взагалі, це рай для рибалок. Влітку значна частина Ялпуга вкривається килимом з жовтих латать та ірису.  Ще одне велике придунайське озеро – Кагул. Протокою воно сполучається з Дунаєм. Влітку температура в озері сягає 30 градусів. Північні береги - високі, розчленовані балками, південні - низькі, заболочені та зарослі очеретом. Озеро підходить для «дикого», усамітненого, відпочинку: якщо ви вирішите відвідати Кагул, то враховуйте, що інфраструктури, як такої, на Кагулі немає. Повний текст статті див. тут: https://kontrakty.ua/article/103024. Павло Ковальов

Таїрове. Інститут виноробства і виноградарства. Фото - sovinyon-resort.com.ua

Таїрове. Дегустаційний зал. Фото - sovinyon-resort.com.ua

Таїрове. Дегустаційні вина. Фото - sovinyon-resort.com.ua

Великодолинське. Виноградники Гулієвих. Фото - grandevallee.com.ua

Балта. Собор Успіння Богородиці (1915 р.) Фото - О. Вельможко

Балта. Покровський Феодосіївський монастир. Старе фото

Балта. Мощі святого Феодосія (Левицького; 1791-1845) в Покровському монастирі. Фото - В. Павліченко

Балта. Костел Станіслава (XVI ст.). Фото - Р. Маленков

Таємничий «дощовий камінь» в с. Перейма Балтського району. Фото - П. Ковальов

Покровка. Церква Іоанна Богослова (1911 р.) Фото - «Одеський кур’єр»

Покровка. Школа - колишня садиба поміщика П. Кондрацького. Фото - Р. Маленков

Кілія. Миколаївська церква. Фото - IGoToWorld

Новосільське. Монумент на честь переправи російських військ через Дунай в 1828 р. Фото - Imapa

Городище Картал. Фото - О. Светличний

Степанівка. Садиба художника М. Кузнєцова. Фото - IGotoWorld

Картина М. Кузнєцова «Садиба» («Перед грозою»), 1890 р.

Степанівка. Експозиція в будинку. Фото - tuainua

Геофізичне обладнання в льоху садибного будинку в Степанівці. Фото - funtime.kiev.ua

Фрумушика-Нова. Найвищий гранітний пам'ятник в Україні, встановлений на честь чабана. Фото - Фото - з сайту етноцентру «Фрумушика»

Фрумушика-Нова. Етноселище, в якому відтворені садиби різних народів Бесарабії - молдаван, німецьких колоністів, болгар, українців, євреїв, росіян, гагаузів. Фото - з сайту етноцентру «Фрумушика»

Фрумушика-Нова. Гагаузька садиба - частина етноселища. Фото - Є. Руденко

Фрумушика-Нова. В «Парку комуністичного періоду». Фото - Є. Руденко

Трояндове. «Країна вільних роз». Фото - IGotoWorld

Савранський ліс на півночі області. Фото - poskot.od.ua

Гетьманівка. Церква Костянтина і Олени (1870-ті рр.) Фото - «Одеський кур'єр»

Гайдамацький колодязь та 600-річний дуб в Савранському лісі. Фото - rest.guru

Природний парк «Тузлівські лимани» – унікальний лісовий масив між степом і морем. Фото - з сайту нацпарку

Біле озеро в дельті Дністра. Фото - С. Тібатін

Озеро Ялпуг. Фото - IGotoWorld

Фантастичні глиняні «піраміди» озера Кагул. Фото - Д. Ківганов

Фоторепортажі
В Курську партизани

В Курську партизани "Атеш" вивели з ладу вежу зв'язку окупантів

Агент партизанського руху "Атеш" провів успішну диверсію в російському Курську. Було спалено релейну шафу на місцевій вежі зв'язку. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал "Атеш". Про це повідомляють Контракти.UA. Як пояснили у русі, удар по об’єкту критичної інфраструктури миттєво паралізував роботу військового зв’язку та передачу оперативних даних у Курській області, яка є одним із ключових прикордонних регіонів РФ. "Знищення цього вузла миттєво викликало порушення координації підрозділів окупаційних військ, зокрема тих, що відповідають за логістику та охорону кордону. Передача наказів та управління військами тепер здійснюється зі значними збоями", – заявили в "Атеш". Партизани підкреслили, що подібні дії демонструють: глибокий тил Росії вже не є безпечним. За їхніми словами, агенти "Атеш" діють безпосередньо біля військових об’єктів, які раніше вважалися недосяжними. "Кожна така операція - це крок до дезорганізації російської армії та послаблення контролю кремлівського режиму над своїми територіями", - йдеться у повідомленні. Диверсії руху "Атеш" Як відомо, українські партизани "Атеш" ведуть активну тилову боротьбу з російською армією на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ. Нагадаємо, нещодавно агенти руху спалили військову вантажівку російських окупантів, щоб зірвати відправку під Покровськ Донецької області. Перед тим партизани порушили графік руху ешелонів з військовою технікою та особовим складом у Ростовській області. Також повідомлялось, у вересні агенти "Атеш" підірвали залізничні колії в Смоленську, які ведуть до заводу з виготовлення ракет. Підприємство виготовляє ракети Х-59 для Міноборони РФ, беспілотники та іншу військову техніку.
04.11.2025 — 6 — 675

Біля станції

Біля станції "Вернадського" з’явилися перші горбаті кити: який вигляд мають

Українські полярники зафіксували найранішнє повернення горбанів. Українські вчені на антарктичній станції «Академік Вернадський» зафіксували найраніше повернення горбатих китів у район Антарктичного півострова. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це пише Національний антарктичний науковий центр. «Ми підійшли човном до північної частини острова Ховгард, де раніше бачили косаток та антарктичних смугачів. І цього разу зустріли пару косаток, які завели нас у початок протоки Лемейр. Там ми їх втратили, але згодом натрапили на пару горбанів», — розповіла біологиня 30-ї української антарктичної експедиції Зоя Швидка. Хоча перших горбанів сезону в регіоні бачили пасажири суден ще 20 і 22 жовтня, українські полярники зареєстрували пару китів 25 жовтня південніше — у протоці Лемейр. «Нині це найраніша весняна реєстрація горбанів у районі „Вернадського“ — як за спостереженнями українських науковців, так і за даними Happywhale (нагадаємо, що в Антарктиці зараз весна)», — пояснили вчені. Зазвичай горбаті кити Південної півкулі навесні повертаються з місць розмноження біля екватора до антарктичних вод, багатих на криль. Однак їхнє надзвичайно раннє прибуття свідчить про зміни. Науковці Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) пояснюють цей рекордний термін зміною природних факторів. «Зміна клімату, зокрема скорочення площі морського льоду, та скупчення крилю дозволяють горбатим китам залишатися в районі Антарктичного півострова довше. Ймовірно, ті ж фактори зумовили й раннє повернення горбанів зараз», — пояснила біологиня НАНЦ Оксана Савенко. Українські біологи, які комплексно досліджують китоподібних від 2018 року, уже фіксували, що деякі особини залишаються в цьому районі навіть у червні та липні, а акустичний моніторинг виявляв їх навіть у серпні. Нагадаємо, у Канаді морський парк Marineland, що розташований у Ніагарському водоспаді, заявив про намір усипити 30 китів, якщо уряд не виконає його вимоги. Раніше ми писали про те, що абсолютна тиша в океані налякала науковців, адже найбільші істоти нашої планети, сині кити, припинили співати.
01.11.2025 — 3 — 1623

Виставка Wine&Spirits Ukraine проходить у Києві

Виставка Wine&Spirits Ukraine проходить у Києві

Цієї осені вона триває два дні — 29 та 30 жовтня, та дислокується не у звичному Міжнародному виставковому центрі, а у Конгресно-виставковому центрі «Парковий». Все інше — звичайне: лекції, демонстраційні дегустації, майстер-класи, і основна частина — власне виставка, на якій представлені вина, міцні напої, та інші напої, які містять спирт, з України та зарубіжжя. Обов’язковий дегустаційний конкурс Wine&Spirits Awards завершився напередодні, нагородження переможців відбулося у перший день роботи виставки. А сам цей день розпочався першою великою дегустацією вина з винограду української селекції, який вже став візитівкою вітчизняного виноробства — Одеського чорного. На ньому було представлено 15 зразків від 7 виробників різних років та різних термінів витримки. Текст та фото — Олександр Зубко
29.10.2025 — 46 — 4700

ЗСУ отримали сучасні катери Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії

ЗСУ отримали сучасні катери Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії

Українські військові отримали сучасні катери Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії, вже сформовано дивізіон на базі цієї техніки. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Telegram Військово-морських сил ЗСУ. Про це повідомляють Контракти.UA. "Нещодавно Військово-Морські Сили України отримали Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії. Такі катери вже перебувають на озброєнні нашого флоту, і тепер їх стало ще більше – сформовано повний дивізіон на базі цієї техніки", - зазначили у ВМС ЗСУ. Зазначається, що Combat Boat 90 входять до числа найкращих у світі та використовуються у багатьох країнах, зокрема в державах-членах НАТО. Вони швидкісні, маневрові та надійні. Катери призначені для виконання різноманітних завдань: від десантування особового складу й оборони узбережжя до патрулювання та захисту цивільного судноплавства. Катери оснащені відповідно до вимог сучасної війни на морі, а екіпажі пройшли повну підготовку для ефективного використання всіх можливостей техніки. Що відомо про Combat Boat 90 Combat Boat 90 – це військовий швидкісний і маневрений броньований десантний катер, розроблений шведською компанією Dockstavarvet, що входить до складу Saab. Вартість одного катера становить 2,62 млн доларів. Його мала вага, невелика осадка та два водомети дозволяють йому розвивати швидкість до 40 вузлів (74 км/год) на мілководних прибережних водах. Катер вміщує 21 повністю екіпірованого бійця та до 4,5 тонн вантажу. Захищена від уламків рульова рубка має місця для двох операторів та додаткове відкидне поворотне сидіння між ними. Раніше повідомлялось, що вперше в історії НАТО ВМС ЗСУ очолили та здійснювали планування, координацію та управління силами умовного противника під час навчань REPMUS/Dynamic Messenger 25, які відбулись у Португалії.
29.10.2025 — 3 — 1804

Яскраві фарби та мальовничі краєвиди: чим восени вражає Володимирська гірка у Києві

Яскраві фарби та мальовничі краєвиди: чим восени вражає Володимирська гірка у Києві

Осінь – прекрасний час для прогулянок Володимирською гіркою. Київ – це місто з чималою кількістю парків та лісових зон, тож фактично мешканці та гості будь-якого району української столиці можуть знайти собі чудове місце для осінніх прогулянок. Пише УНІАН. Про це повідомляють Контракти.UA. І одне з таких місць розташоване в самому серці Києва – це парк "Володимирська гірка" неподалік від Майдану Незалежності. Заклали його у першій половині 19 століття, а у 1972 році він отримав статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. У 2019 році було проведено масштабну реконструкцію парку: з'явилися нові альтанки, оглядові майдачики, доріжки, лавки тощо. Загалом на Володимирській гірці приємно гуляти, і з неї також можна потрапити на скляний міст, а далі перейти на Арку Свободи українського народу. Або ж можна вийти до фунікулеру, Михайлівського золотоверхого монастиря, Андріївської церкви та Андріївського узвозу. І головне – прогулюватися парком можна абсолютно безкоштовно. Інші ідеї для осінніх прогулянок у Києві Як раніше повідомляв УНІАН, восени також дуже приємно гуляти парком "Феофанія" на півдні Києва. Вартість входу для дорослих – 60 гривень. Також неподалік розташований музей просто неба у Пирогові, де окрім милування природою також можна дізнатися більше про традиційну українську архітектуру. Вартість входу для дорослих – 150 гривень. Ближче до центру киян та гостей міста восени готовий приймати ботсад імені Гришка, з його величезною територією і тропічною оранжереєю, де можна погрітися. Вартість входу для дорослих – 150 гривень (доступ до оранжереї оплачується додатково).
28.10.2025 — 11 — 1968