Контракти.ua

Таємниці древніх фортець, садиб та містечок: туристичний гід по Одеській області

Одеська область - найбільша в Україні, і при цьому - одна з найменш «розкручених» в аспекті туристичної привабливості. Відпочиваючі добре вивчили хіба фортецю в Білгороді-Дністровському та Вилкове з його заплавами і «нульовим кілометром» в дельті Дунаю. Інша частина області для туристів – практично terra incognita. Тож, Контракти.ua вирішили полегшити туристам знайомство з Одещиною.  Античне місто Тіра, руїни якої можна побачити в центрі сучасного Білгорода-Дністровського, біля стін знаменитої фортеці, заснована в VI ст. до н.е. вихідцями з малоазійського Мілета. Можна побачити залишки вежі, міських стін, а також кварталів IV ст. до н.е. Інше не зберіглося, або ж не розкопано, тому що акрополь Тіри знаходиться якраз під фортечними стінами, а портова частина затоплена лиманом. Але саме завдяки існуванню Тіри сучасний Білгород визнаний ЮНЕСКО одним з найдавніших міст світу.  Безпосередньо в самому Білгороді можна побачити багато цікавих пам'яток, в першу чергу - церковної архітектури. Найстаріша - вірменська церква Успіння Богородиці (XIV-XV ст.) Храм занурений у землю: аби потрапити в молитовний зал, що нагадує катакомбні церкви, треба спуститися на 12 сходинок. Такий стиль будівництва обумовлений політичними причинами: турки не дозволяли зводити християнські церкви, які височіли б над землею, вважаючи це потуранням невірним. На подвір'ї встановлено перенесений сюди сарматський склеп ІІІ ст. до н.е., виявлений 1989 року на околиці міста. Інша старовинна церква міста - Грецька Св. Іоанна Предтечі - була побудована в 1478-80 рр. У скелі, на якій стоїть церква, можна побачити стародавні склепи християнського періоду. Є в Білгороді ще одна підземна церква - Іоанна Сочавського, побудована над кам'яним колодязем, біля якого, за легендою, був в 1330 році убитий православний святий Іоанн Новий або ж Сочавський.  Інші церкви Білгорода відносяться до епохи Російської імперії. Георгіївська церква побудована в 1840 р., і належала болгарській громаді. Біля неї знаходиться поховання декількох представників роду Волконських. Вознесенський кафедральний собор зведений в 1815-1820 рр. на місці старого турецького цвинтаря.  Якщо ви вже поїхали в Білгород, не обходьте увагою село з незвичайною назвою Шабо. Воно засноване швейцарськими колоністами, які принесли з собою західноєвропейські традиції виноробства. Зараз на основі шабських винних підвалів діє Центр культури вина, який об'єднує підприємство, стародавні винні підвали, дегустаційний зал, експозиції сучасного скульптурного мистецтва, а також Музей вина і виноробства. Енотека Шабо є однією з найбільших в Україні.  Ізмаїл - історичний центр українського Придунав'я. У місті треба оглянути залишки величної фортеці, яку в 1790 році взяли російські війська і українські козаки. Стіни фортеці були знесені після поразки Росії в Кримській війні 1855 року. Збереглися фрагменти земляних валів і оборонного рову глибиною до 11 м. На території колишньої фортеці - парк, посеред якого стоять дві церкви - Успенська (1643-1841 рр.) й Миколаївська (1644-1852 рр.), а також Мала мечеть (XVI ст.), в приміщенні якої в 1973 році був відкритий музей з діорамою, присвяченій штурму Ізмаїла. Неподалік відновлений величний монумент полеглим при штурмі воїнам над загальним склепом, де вони поховані.  У центрі Ізмаїла стоїть величний Покровський кафедральний собор, зведений в 1820-31 рр. Поруч з ним - 65-метрова дзвіниця, дзвони для якої відлили з металу трофейних турецьких гармат. Цікава колонада собору споруджена в румунські часи, в 1937-38 рр. Інтер'єр розписаний в стилі модерн. Румунський період залишив місту ще один храм - Костянтина і Олени, побудований в середині 1930-х. Незвична для нашого ока архітектура церкви відображає саме румунські традиції (схожі храми можна побачити на Буковині, також належала румунам).  Вартий прискіпливої уваги й Болград - зразковий свого часу центр болгарської національно-культурної колонізації. Виник він після того, як ці землі на початку XIX ст. остаточно увійшли до складу Російської імперії, Болгари почали проситися на нові родючі землі тільки що завойованого півдня Росії. У місті збереглися чоловіча гімназія (1821 р., перший в болгарській історії середній навчальний заклад), жіноча гімназія (1878 г.), школа, дума, пожежна частина, банк, магазини, кав'ярні, ресторан, корчма, контора винзаводу, особняки, літній павільйон в міському саду. В 2012 році відкрито пам'ятник болгарам, які загинули у війні 1877-78 рр.: він виглядає так, ніби був споруджений століття назад. Але головна визначна пам'ятка Болграда - величний Преображенський собор, побудований в 1830-х роках. Як і в Ізмаїлі, його будував відомий архітектор А. Мельников, найбільш відомий по ансамблю будинків біля Потьомкінських сходів в Одесі. Для болгар цей собор за значенням дорівнює кафедральному собору Олександра Невського в Софії. Інша відоме сакральна споруда міста - церква Св. Митрофана, храм-усипальниця генерала І. Інзова, опікуна іноземних поселень на території Бессарабії. Його стараннями болгар зрівняли в правах з німецькими колоністами. Після смерті Інзова в 1845 р. в Одесі жителі Болграда на своїх плечах пішки перенесли труну з його останками в цей храм. Щодо палаців-садиб, то ними Одеська область не багата. І більшість тих садиб, що зберіглися - на жаль, в руїнах. Наприклад, садиба Дубецького-Панкеєва в 40 км від Одеси, в с. Василівка, уславилася в історії психоаналізу, а звідси - і всієї світової культури, яка без досліджень З. Фрейда була б неповною. Саме тут жив в кінці XIX і початку ХХ століть купець Сергій Панкеєв (1896-1979), який вважав себе вовком, і став тому одним з головних пацієнтів Фрейда. Панкеєв не тільки відчував себе вервольфом, але ще і уявляв, як на деревах біля палацу сидять вовки, що посилають йому якісь сигнали. Він навіть зобразив це на малюнку, зробленому під час одного з сеансів психоаналізу. Дерева, на яких сиділи вовки-примари, до сих пір збереглися. Сам палац був побудований генералом Дубецьким ще в середині XIX ст. як копія Зимового палацу в Петербурзі, а батько Сергія Панкеєва купив його в 1885 р. У с. Петрівка Лиманського району в 1810-х рр. побудований справжній замок (західна частина добудована в 1892 р.), що слугував літньою резиденцією таємному радникові Івану Курісу. Садиба зведена в частково готичному, частково східному, стилі. Збереглися також парк і господарський корпус, а в селі - старовинний міст і недавно розчищене кладовище. Замок згорів від удару блискавки в 1990 р. Влітку 2014 р. його купили за 1 млн грн. На 2021 р. закінчено перекриття дахом основного корпусу споруди. Ще одні цікаві руїни розташовані в с. Молога Білгород-Дністровського району. Це - залишки маєтку Павла Маріні, побічного сина міністра внутрішніх справ Російської імперії Віктора Кочубея. Садиба побудована в 1820-х рр. У руїнах центрального залу ще можна побачити оригінальні настінні фрески.  З садиб «мертвих» перейдемо до «живих». Так, у с. Ісаєве стоїть особняк (1905 р.) онука Івана Куріса, власника садиби в Петрівці. В ньому знаходиться аграрний ліцей. У будинку збережені дерев'яні сходи, ліпнина на стелі, плитка статі, а також кілька вітражних вікон, а головною прикрасою палацу є оригінальний круглий розсувний стіл на різьблених ніжках.  Дуже цікава садиба (1903 р.) знаходиться і в с. Михайлопіль Іванівського району. Це резиденція повітового предводителя дворянства Л. Юковського. Зараз в будинку - школа. Подивитися фрагменти інтер'єрів можливо за згодою керівництва. Ще один цікавий приклад садибної архітектури можна побачити в Шабо. Це заміська дача винороба-швейцарця Андре Ансельма. Збереглися також головні ворота ансамблю, складське приміщення і водонапірна вежа, яку обвиває дикий виноград.  Варті уваги і давні козацькі цвинтарі Одещини, серед яких найбільш відомими є два – в самій Одесі на Балтській дорозі та в приміському с. Усатове, яке давно вже, фактично, злилося з Одесою. Це село засноване в 1775 р. під назвою Усатівські хутори тими запорожцями, які перейшли в турецьке підданство. Згодом тут селилися чорноморські козаки. Усатове, Нерубайське та сусідні посивіння були осередком справжнього українства ще до заснування Одеси, пізніше саме в них довше зберігалися козацькі традиції та перекази про козацьку звитягу. На усатівському цвинтарі налічується 32 типу хрестів, за якими можна визначити соціальний статус похованого. Найстаріше поховання датується 1791 роком, тобто воно було зроблено за три роки до офіційної дати народження Одеси.  Зрештою, згадаємо колишні поселення німецьких колоністів на території сучасної Одеської області. Зараз вони носять цілком «нейтральні» назви - Кам'янка, Кучурган, Лиманське, Рибальське. Село Кам'янка коли було німецьким Мангеймом. За 400 м від автобусної зупинки на пагорбі височіє величний костел Різдва Діви Марії (1850 р.) Костел був найбільшим за площею серед німецьких колоній цього району. У наступному селі, Лиманському (колишній Зельц) знаходиться головний храм колишнього колоніального округу - костел Успіння Марії (1901 р.) Його побудували в 1901 році. Дах на будинку ще є, а на багатьох колонах збереглися барельєфи. Приблизно в 2 км від костелу Успіння розташований костел Пресвятої Трійці, зведений в 1892 р. Колись цей костел відносився до поселення Кандель, яке з часом було перейменовано в Рибальське. За радянських часів костел використовували як зерносховище аж до 1970-х років, коли його злодійські спалили... Повний текст статті: https://kontrakty.ua/article/102688 Павло Ковальов

Білгород-Дністровський. Руїни античної Тіри. Фото - ukraina.com.ua

Білгород-Дністровський. Вірменська церква Успіння Богородиці (XIV-XV ст.) Фото - SNCH

Білгород-Дністровський. Інтер'єр вірменського храму. Фото - Д. Жданов

Білгород-Дністровський. Сарматський склеп ІІІ ст. до н.е., перенесений до стін вірменської церкви. Фото - SNCH

Білгород-Дністровський. Церква Іоанна Предтечі, яка належала грецькій громаді. Фото - Morganvolter

Білгород-Дністровський. Каплиця на місці загибелі святого Іоанна Сочавського. Фото - Д. Жданов

Білгород-Дністровський. Болгарська Георгіївська церква. Фото - Д. Жданов

Білгород-Дністровський. Вознесенський кафедральний собор. Фото - Д. Феняк

Шабо. Центр культури вина. Фото - bessarabianroute.com.ua

Шабо. Тут дозріває вино. Фото - Центр культури вина

Шабо. Дегустаційний підвал. Фото - Центр культури вина

Ізмаїл. Так виглядає вхід до території колишньої фортеці. Фото - Alexey M

Ізмаїл. Мала мечеть (XVI ст.), в якій знаходиться діорама штурму фортеці. Фото - Ю. Квач

Ізмаїл. Успенська церква на території фортеці. Фото - С. Городілова

Ізмаїл. Монумент полеглим при штурмі фортеці в 1791 р. Фото - odessacard

Ізмаїл. Покровський кафедральний собор. Фото - izmail-history.info

Ізмаїл. Церква Костянтина та Олени. Фото - monasteries.org.ua

Болград. Преображенський собор. Фото - Urum

Болград. Церква Св. Митрофана, усипальниця генерала І. Інзова. Фото - «Топор»

Болград. Пам'ятник болгарам, які загинули у війні 1877-78 рр. (2012 р.) Фото - momuments.top

Болград. Особняк Давидова, в якому пізніше знаходився банк - один з найрозкішніших в місті. Фото - «Топор»

Василівка. Палац Дубецького-Панкеєва. Фото - funtime.kiev.ua

Малюнок С. Панкеєва, який зображує вовків, що переслдували його під час перебування в Василівці

Петрівка. Реставруємий палац Курисів станом на середину 2021 року. Фото - А. Ткаченко

Петрівка. Палац Курисів в стадії реставрації. Фасадна частина. Фото - О. Богомілова

Біля петрівського палацу встановлені оригінальні скульптури з одеського оперного театру, зняті при реставрації в 2000-х роках. Фото - О. Богомілова

Молога. Фрагмент фресок в руїнах садибного будинку Маріні. Фото - Sergekot

Ісаєве. Палац Курисів (1905 р.) Фото - Р. Маленков

Ісаєве. Фрагмент інтер'єру. Фото - Sergekot

Михайлопіль. Садиба Юковського (1903 р.) Фото - Р. Маленков

Шабо. Дача Ансельма. Фото - В. Крюков

Усатове. Козацький цвинтар. Фото - О. Голопотелюк

Кам'янка (Мангейм). Костел Різдва Діви Марії (1850 р.). Фото - IGotoWorld

Лиманське (Зельц). Костел Успіння Марії (1901 р.) Фото - davaypoedem.com

Рибальське (Кандель). Костел Трійці (1892 р.) Фото - davaypoedem.com

Фоторепортажі
Гвінет Пелтроу показалась на публіці з дорослими дітьми: який вигляд мають син і донька акторки

Гвінет Пелтроу показалась на публіці з дорослими дітьми: який вигляд мають син і донька акторки

Артистка разом із дітьми попозувала на "червоному хіднику". Відома американська акторка Гвінет Пелтроу вперше за тривалий час показалась на публіці з дорослими дітьми. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Знаменитість разом із донькою та сином побувала на прем'єрному показі драми "Марті Супрім. Геній комбінацій". Гвінет Пелтроу грає в стрічці головну роль. 16 грудня у Нью-Йорку відбулась прем'єра фільму. На "червоному хіднику" акторку підтримували донька Еппл та син Мозес. Артистка позувала перед об'єктивами фотокамер в чорній оксамитовій довгій сукні з бантом на плечі. 19-річний Мозем для події обрав білі штани, блакитну сорочку та сірий піджат. Особливої уваги заслуговує 21-річна Еппл, яка одягнула мамину сукню, в якій Пелтроу 30 років тому сяяла на прем'єрі фільму "Емма". Зазначимо, Гвінет Пелтроу виховує двох дітей. Доньку акторка народила 14 травня 2004 року. Син артистки з'явився на світ 8 квітня 2006-го. Батько дітей Пелтроу – англійський співак Кріс Мартін, з яким вона перебувала в шлюбі від 2003-го до 2016 року. Нагадаємо, нещодавно голлівудська акторка Кейт Вінслет вперше за тривалий час показалась на публіці з 21-річним сином. Джо Алфі підтримав маму на особливій події.
17.12.2025 — 3 — 240

У Києві випав перший сніг: як виглядає засніжена столиця

У Києві випав перший сніг: як виглядає засніжена столиця

Вранці неділі, 14 грудня, столицю України - Київ - засипало першим снігом. Фото першого снігу зібрало РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA. Перший сніг у столиці почав падати ще близько шостої години ранку. Вже тоді жителі міста почали публікувати у соцмережах фото зимової погоди. А вже через декілька годин вулиці Києва майже не впізнати - сніг випав у всіх районах. Також варто зауважити, що на дорогах спостерігається не велика ожеледиця. За даними синоптиків, у Києві сьогодні буде хмарно. Вдень очікується помірний мокрий сніг та налипання мокрого снігу. На дорогах ожеледиця. Вітер південний з переходом на північно-західний, 7-12 м/с. Температура по області вдень від -4 градусів до +1 градусу, у Києві близько температура протримається близько 0 градусів. Нагадаємо, раніше в Українському гідрометеорологічному центрі оприлюднили коротку кліматичну характеристику грудня в Україні. Крім того, синоптики поділились загальним попереднім прогнозом на перший місяць зими. А ось синоптик Наталка Діденко розповіла, що у неділю, 14 грудня, в більшості областей України переважатиме хмарна та волога погода з опадами у вигляді дощу та мокрого снігу. Причиною стане так звана улоговинка між двома антициклонами - Frieda та Ellinor.
14.12.2025 — 8 — 930

Три виставки проходять в Українському домі

Три виставки проходять в Українському домі

Остання, «Земля Івана», відкрилася ввечері 12 грудня, на найостаннішому — п’ятому поверсі Національного центру «Український Дім». Тут експозиції влаштовуються вкрай рідко, тим цікавіше сюди потрапити і принагідно роздивитись вітражі під самою стелею і споглянути крізь усі поверхи вниз, на монументальну частину виставки «Хліб». Експозиція під дахом присвячена художникові Івану Приходьку, якого не стало цього року. Його жанр — наївне мистецтво, але це не тому, що надбання майстрів були для нього недоступні. Навпаки, він вчився все свідоме життя і вибір стилістики був глибоко усвідомлений. Більше всього представлено його живопису, також є скульптури, і на двох великих екранах постійно демонструються документальний фільм Андрія Лисецького «Земля Івана» (2019) та підбірка відеофрагментів. В центрі експозиції — розмальований бубен, він згадується в інших творах. Виставка «Хліб», що згадувалася вище, розпочала роботу ще 4 грудня. Вона міждисциплінарна: тут і живопис, і скульптура, і обрядові предмети, і господарчі, і документальні матеріали (як паперові документи, так і фотографії) та ще багато всього, що дозволяє з різних боків подивитись на таке явище, як хліб. А вчора, 11 грудня, на найнижчому поверсі, біля кафе та гардеробу, було урочисто відкрито експозицію «100 кіз Лесі Патоки». Це авторське бачення найпопулярнішого образу українських народних свят. Усі виставки працюють до 18 січня 2026 року. Текст та фото — Олександр Зубко
12.12.2025 — 24 — 2046

Росія залишилась без есмінця Адмирал Ушаков

Росія залишилась без есмінця Адмирал Ушаков

Російський есмінець "‎Адмирал Ушаков"‎ більше не у строю — ЗМІ Проєкт 956, оснащений протикорабельним ракетним комплексом «Москіт», вважався одним із головних есмінців часів СРСР. Військово-морський флот Росії 6 грудня спустив прапор на ескадреному міноносці «Адмирал Ушаков», який був останнім кораблем проєкту 956 Північного флоту, що діяв. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив Канал Центру аналізу стратегій та технологій. «Адмирал Ушаков» був останнім — 17-м — представником цього проєкту, який увійшов до складу ВМФ СРСР і Росії. У море корабель виходив востаннє 2023 року. Наразі у російському флоті формально залишився лише один есмінець цього типу — «Настойчивый». Він належить до Балтійського флоту, але фактично не експлуатується. Ескадрені міноносці проєкту 956 «Сарич» належать до кораблів 1-го рангу з керованим ракетним озброєнням, призначених для дій у далеких морських та океанських районах. Це останній реалізований у СРСР проєкт есмінців цього класу. Протикорабельні можливості кораблів забезпечує ракетний комплекс «Москіт». Крім того, есмінці оснащені зенітними ракетними системами, артилерією, протичовновими і мінними засобами. Попри те, що сьогодні проєкт 956 вважається застарілим, РФ неодноразово наголошувала на «прекрасних модернізаційних можливостях» цих кораблів. До слова, влітку у Санкт-Петербурзі затонув новітній буксир ВМФ Росії «Капітан Ушаков», який був спущений на воду 2022 року. Судно, збудоване за новим проєктом 23470, напередодні накренилося на правий борт і почало набирати воду. Слідчий комітет РФ розпочав перевірку за статтею про «порушення правил безпеки під час робіт» для з’ясування причин інциденту.
09.12.2025 — 4 — 1462

Першим у світі збив винищувач Су-30: нові фото дрона Magura V7 з ракетами

Першим у світі збив винищувач Су-30: нові фото дрона Magura V7 з ракетами

У мережі з'явилися нові фото українського морського безекіпажного катера Magura V7. Його особливість - можливість прямо з моря збивати повітряні цілі. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook фотокореспондента AP Єфрема Лукацького. Про це повідомляють Контракти.UA. Зокрема, Лукацький опублікував фото і супроводив їх підписом "Морський дрон "Магура V7" від ГУР МО України, оснащений ракетами класу "земля-повітря", пропливає в нерозголошеному місці". Magura V7 - унікальні у своєму роді морські дрони. У травні 2025 року стало відомо про історичний момент: уперше з таких дронів вдалося збити два багатоцільових винищувачі Су-30. Успішна операція була проведена з акваторії Чорного моря проти російських бойових літаків. Тоді ж повідомлялося, що Magura V7 озброєні ракетами AIM-9 класу "повітря-повітря", які встановлюються на винищувачі. Унікальність українського випадку саме в тому, що вони вперше почали застосовуватися з морських платформ. Таким чином, по суті, морські дрони отримали функції засобу протиповітряної оборони. AIM-9 Sidewinder - американська ракета ближнього радіусу дії, на озброєнні ще з середини 1950-х років. Ракета досі перебуває в серійному виробництві та пережила кілька модернізацій. Більшість модифікацій AIM-9 оснащені інфрачервоною системою самонаведення. Нагадаємо, раніше РБК-Україна писало, як українські дрони Magura встановили на війні 5 історичних рекордів. Крім знищення російських літаків, на рахунку Magura успішне ураження ворожих кораблів і вертольотів. Минулого місяця стало відомо, що Україна і Греція спільно вироблятимуть морські дрони. Очікується, що морські дрони потраплять до номенклатури озброєнь, експорт яких найближчим часом має намір відкрити Україна.
08.12.2025 — 4 — 1495