Контракти.ua

21.07.2021 — Європа — Громадське/ AP — 19680
стихийные бедствия, наводнения, Германия, Бельгия, Нидерланды, Европа
«Це схоже на цунамі»: Європа порається з наслідками рекордних повеней

Західна Європа оговтується від нищівних повеней, які прокотилися низкою країн регіону минулого тижня. Реально оцінити збитки поки що складно: хоча рівень води потроху спадає, рятувальники ще продовжують шукати потерпілих та загиблих. За попередніми оцінками, кількість жертв стихії перевищила 190, більшість із них — у Німеччині, вона потерпіла найбільше. Крім того, лихо зачепило й Австрію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург, Швейцарію й Францію. Такі природні аномалії є наслідком змін клімату й у майбутньому почастішають, вважають дослідники з Інституту метеорології та кліматичних досліджень Карлсруе, а також Інституту атмосферних і кліматичних наук у Цюриху. Що вищою стає температура повітря, то більше вологи поглинає атмосфера, а це призводить до зростання кількості опадів у тривалій перспективі. Ще відіграє роль і дестабілізація рухів повітряних потоків: циклони й антициклони затримуються над окремими регіонами та провокують тривалі опади або ж затяжну спеку. Масштабні повені найбільше зачепили Німеччину, а саме її західні федеральні землі Рейнланд-Пфальц та Північний Рейн-Вестфалія. Незабаром перемістилися на південь — до Саксонії та Баварії. Подекуди рівень опадів становив понад 100 літрів на один квадратний метр. За даними влади Рейнланд-Пфальца, кількість загиблих у цій федеральній землі сягнула 117, ще щонайменше 749 людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Скільки людей нині вважаються зниклими безвісти, невідомо. Повені затопили вулиці міст та знищили десятки будинків, порушили роботу громадського транспорту та залізничного сполучення. Частину колій між Чехією й Німеччиною розмило, міжнародне залізничне сполучення призупинене. На річці Рур у районі Хайнсберг прорвало греблю. У західних землях близько 200 тисяч домогосподарств залишилися без електроенергії, у деяких частинах країни досі не працює телефонний зв’язок. «Це найгірше, що я бачив у своєму житті. Слава Богу, усі в моєму будинку живі, однак небезпека була дуже відчутною», — розповідає Андреас Вахтвейтель, що мешкає в містечку Бад-Ноєнар-Арвайлер. Нижні поверхи його багатоквартирного будинку сильно пошкоджені водою. Німецьким медіа очевидці оповідають і драматичніші історії: наприклад, мешканець містечка Альтенар Роланд Бем мусив вибиратися через вікно на горищі на дах свого, а потім сусіднього будинку — разом із дітьми та старенькою мамою. Вода у річці Ар піднялася на п’ять метрів і затоплювала усе. Спостерігати за цим, очікуючи порятунку на вершечку даху, родині Роланда довелося упродовж 13 годин. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час відвідин найбільш постраждалих районів зауважила, що ситуація така складна, що «в німецькій мові навряд чи знайдуться слова, аби описати ці руйнування». Також пообіцяла потерпілим допомогу — уряд має розглянути програми відбудови 21 липня. Тим часом прем’єр-міністерка Рейнланд-Пфальцу Малу Драєр наголосила, що відновлення потребуватиме місяців, а то й років. Федеральну владу останніми днями взагалі багато критикують через те, що вона не попередила громадян про можливу катастрофу. А втім, очільник МВС Німеччини Горст Зеєгофер звинувачення назвав «дешевою передвиборчою риторикою» та запевнив, що всі попередження вчасно передавали місцевій владі. Негода дісталася й сусідньої Австрії. Ввечері 17 липня в австрійському містечку Галлайн зафіксували повінь. Повідомлень про жертв, щоправда, поки немає, однак синоптики розслаблятися не радять: найближчими днями опади в країні можуть посилитися. Автоматичні системи оповіщення уже повідомили про критичне підняття рівня річок, як-от Зальцаха, що затопила місто Халлайн. Від повені вже постраждала й столиця Відень: ситуація там поки контрольована, однак підземні переходи затопило. Верхня Австрія тим часом потерпає від зсувів ґрунту, які спричинили повені. У Бельгії  внаслідок повеней загинули 36 людей, 17 із них уже ідентифікували, а ще понад сотню людей вважають зниклими безвісти. Нині найбільш постраждалою в Бельгії є провінція Льєж: у багатьох містах стихією зруйновано будинки, вода з-під крана стала непридатною для пиття. З міста Льєж евакуйовують мешканців. В іншому регіоні, Валлонії, близько 20 тисяч людей залишилися без електроенергії. Інцидент, який зафіксували на відео журналісти у Пепінстері, облетів світові медіа: коли мер містечка Філіп Годен давав інтерв’ю, за його спиною почав обвалюватися будинок. Крім того, повені охопили й Нідерланди, Люксембург та Францію, насамперед біля кордону з Німеччиною. У Франції протягом останніх днів довелося евакуювати людей у департаменті Марна на північному сході — після того, як в регіоні раптово випала двомісячна норма опадів. Неподалік нідерландського містечка Меєрсен під натиском води прорвало дамбу. А з міста Верло довелося терміново евакуйовувати цілу лікарню — на перевезення пацієнтів знадобилося з пів сотні автівок швидкої допомоги.

Рятівники перевіряють, чи є постраждалі в затоплених автомобілях на дорозі в Ерфтштадті, Німеччина, 17 липня

Власник готелю сидить на статуї Ісуса перед своїм пошкодженим готелем в Інсулі на півдні Німеччини, 15 липня

Працівниця аптеки прибирає підлогу після повені в Зальцбурзі, Австрія, 19 липня

Пошкоджена вулиця в місті Сіне, Бельгія,

Автомобіль в річці Маас, Льєж, Бельгія,

Люди пливуть по річці Маас, Льєж, Бельгія,

Жінка стоїть усередині свого пошкодженого будинку після повені в Пепінстері, Бельгія, 17 липня

Пошкоджена машина, завалена сміттям, лежить у руслі річки після повені в Дроленволі, Бельгія, 17 липня

Жінка тримає пошкоджену рамку для фотографій членів своєї сім'ї, прибираючи свій будинок після повені в Ансівалі, Бельгія, Верв'є, 16 липня

Дві жінки обіймаються, прибираючи пошкоджений будинок після повені в Ансівалі, штат Верв'є, Бельгія, 16 липня

Зруйновані будинки поблизу річки Ар у місті Шульд, Німеччина, 15 липня

75-річний Віль де Бі стоїть біля свого затопленого будинку в місті Броммелен, Нідерланди, 17 липня

Помпа, що витягує воду із затопленого підвалу будинку в місті Броммелен, Нідерланди, 17 липня

Батько і син проходять затопленою вулицею в місті Броммелен, Нідерланди, 17 липня

Вид на затоплену вулицю з будинку в місті Броммелен, Нідерланди, 17 липня

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель та губернатор німецької землі Рейнланд-Пфальц Малу Драйер стоять на мосту в Шульді, оглядаючи наслідки повені, західна Німеччина, 18 липня

Солдати німецької армії працюють на затоплених автомобілях та вантажівці на дорозі в Ерфтштадті, Німеччина, 17 липня

Рятівники перевіряють, чи є постраждалі в затоплених автомобілях на дорозі в Ерфтштадті, Німеччина, 17 липня

Німецькі солдати прибирають затоплений автомобіліь на дорозі в Ерфтштадті, Німеччина, 17 липня

Люди очищають свої будинки від бруду та сміття в Бад-Нойєнар-Арвайлер, Німеччина, 17 липня

Рак повзе розмитою дорогою після повені в місті Шульд, Німеччина, 16 липня

Люди очищають свої будинки від бруду та сміття в Бад-Нойєнар-Арвайлер, Німеччина, 17 липня

Фоторепортажі
Er. J. Orchestra на Ukrainian Design & Innovation Week

Er. J. Orchestra на Ukrainian Design & Innovation Week

6 травня в київському Будинку Архітектора в рамках «Тижня дизайну» відбувся концерт цієї легендарної київської групи. Колектив існує майже сорок років і став невід’ємною частиною самого Києва. Його склад змінюється, збільшується чи зменшується, якийсь час виступи можуть бути регулярними, раптом вони майже припиняються і пізніше виникають на новому місці. Концерти великим складом нечасті і збирають своєрідний клуб шанувальників, в якому всі знають один одного. Участь в Ukrainian Design & Innovation Week не є випадковою, тому що від перших днів колектив активно співпрацює з художниками: колись це виставки, що поєднані з концертами, колись — художньо-музичні перформенси. Цього разу глядачів зустрічали експонати виставок, що проходять в рамках вже шостого «Тижня дизайну», який  триває в Києві з 4 по 10 травня. Він складається з експозицій, майстер-класів, лекцій та воркшопів, екскурсій до майстерень, кінопоказів та іншого. З 2023 року Ukrainian Design & Innovation Week доєднався до World Design Weeks, куди на сьогодні входять сорок чотири країни. Події відбуваються на кількох майданчиках, повна програма є на сайті фестивалю. Er. J. Orchestra:Олексій Александров — блокфлейти, перкусіяВіктор Крисько — електроскрипка, клавішіВолодимир Сороченко — гітараОлексій Колесніченко — клавішіОльга Прудей — вокалКатерина Александрова — флейтиЯрослав Бендерук — перкусія, вокал Текст та фото — Олександр Зубко.
07.05.2026 — 16 — 1274

XV Міжнародний день джазу у світі та в Україні

XV Міжнародний день джазу у світі та в Україні

Призначити 30 квітня кожного року як дату, присвячену цьому музичному жанру — таке рішення було оголошено ЮНЕСКО ще у 2011 році, а перші події відбулися вже наступного року. Вони включають великі та малі концерти, освітні події та інші заходи, які відбуваються безпосередньо або віддалено. Більшість з них припадають на останній день квітня, але значна частина відбувається раніше. Організатором є неурядова організація Інститут джазу Хербі Хенкока (Herbie Hancock Institute of Jazz) (США) та дирекція ЮНЕСКО. В новині сайту Міжнародного дня джазу від 2 травня сказано, що цього року заходи відбулися більше, ніж в 190 країнах та на всіх континентах. Так, включно з Антарктидою. Звісно, відзначають це свято і в Україні. Якщо скласти афішу джазових подій, стане очевидно, що 30 квітня їх більше, ніж в будь-який інший день року. Більшість концертів офіційно оголошують себе причетними до свята, проте не всі здогадуються зареєструвати свої заходи на офіційному веб-сайті Міжнародного дня джазу. Проте деякі з джазових діячів таке зробили, їх можна знайти у відповідній вкладці. Ми пропонуємо вашій увазі репортажі з двох концертів, що відбулися в Києві 30 квітня. Перший — звітний концерт кафедри джазу Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра, він пройшов в одному з концертних залів цього навчального закладу і відомий як 43JazzClub. Цей концерт був підтверджений як подія в рамках Дня джазу. Другий — виступ вокалісти Аніко Долідзе з її біг-бендом. Він також присвячений святу джазу, про що було вказано на афіші. Цікаво, що перший концерт цього колективу також відбувся саме 30 квітня, але дев’ять років тому, і так само був присвячений Дню джазу, і на цій же сцені — у Caribbean Club. А головною подією свята традиційно є Зірковий глобальний концерт (All-Star Global Concert), який вже давно транслюється у прямому ефірі на Youtube. Цього року він відбувся у Ліричній опері Чикаго (Lyric Opera of Chicago) — одному з найбільших оперних залів США. Текст та фото — Олександр Зубко.     
03.05.2026 — 23 — 3478

Кращий сомельє України 2026

Кращий сомельє України 2026

6 квітня в одному з залів готелю «Хілтон» відбувся конкурс, який вже майже два десятиріччя щорічно проводить Асоціація сомельє України — член Міжнародної асоціації сомельє (Association de la Sommellerie Internationale, ASI). Із зрозумілих причин переривався він у 2020, 2022, 2023 та 2024 роках. З дванадцятьох півфіналістів до фіналу вийшли Євген Олійник, Дмитро Лазорка та Богдан Павлюх. За збігом обставин, всі мешкають у Львові та працюють тут сомельє. Частина завдань були традиційними: подача напоїв, пошук помилок у винній карті, дегустація наосліп міцного алкоголю. А були і незвичні. Так, треба було за слайдами на екрані визначити регіон походження напою. Або ж дати вичерпну характеристику єдиному зразку вина у келиху та поради щодо страв до нього. Чи навпаки: отримавши тарілку з їжею підібрати напої до неї. Переможцем було оголошено Богдана Павлюха. З усіх трьох конкурсантів він єдиний вже потрапляв у фінал, причому чотири рази: у 2014 та 2015 роках посів третє місце, у 2017 та 2020 роках — друге. На нашому сайті є фоторепортажі про конкурс 2016, 2017, 2018, 2019 років. А також про перший міжнародний жіночий кубок. Текст та фото — Олександр Зубко
01.05.2026 — 30 — 3542

ЧАЕС і місто з минулого: ексклюзивні кадри із Зони відчуження, де зупинився час

ЧАЕС і місто з минулого: ексклюзивні кадри із Зони відчуження, де зупинився час

Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії. Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи. Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA. Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості. Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому. Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується. Зона: територія зупиненого часу Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося. Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір. Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу. Природа: життя після людини Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається. Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла. Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує. Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором. Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини. ЧАЕС: станція, яка не може померти Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році. На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху. Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати. Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу. І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах. Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему. Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію. Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.  фото: Дмитро Дятлов
26.04.2026 — 17 — 3623

СБУ уразила важливу НПС

СБУ уразила важливу НПС "Горький" у Росії, спалахнула масштабна пожежа

Дрони прилетіли по трьох резервуарах з нафтою. В ніч на четвер, 23 квітня, безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" СБУ уразили нафтоперекачувальну станцію "Горький" у Нижньогородській області РФ. Про це РБК-Україна повідомили джерела в СБУ. Про це повідомляють Контракти.UA. НПС "Горький" є важливою ланкою нафтотранспортної системи Росії та входить до структури АТ "Транснефть - Верхняя Волга". Станція транспортує нафту магістральними трубопроводами, зокрема за напрямком Сургут - Горький - Полоцьк. Вона забезпечує перекачування сировини на внутрішні маршрути, зокрема до НПЗ "Лукойл" у місті Кстово. Згідно з попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено три резервувари з нафтою. Виникла масштабна пожежа площею 20 тисяч метрів квадратних. "Ураження таких системоутворюючих станцій створює серйозні перебої в логістиці постачання нафти всередині РФ. Порушується робота магістральних трубопроводів, знижується ефективність переробки на НПЗ та зростають витрати на транспортування", - наголосило джерело. Воно зазначило, що у підсумку це безпосередньо впливає на доходи російського бюджету, які використовуються для фінансування війни проти України. Нагадаємо, у країні-агресорці після атаки безпілотників зупинили роботу одразу два нафтопереробні заводи, що належать компанії "Роснефть". Йдеться про Туапсинський та Новокуйбишевський НПЗ. Крім того, в ніч на 22 квітня безпілотники атакували російське місто Сизрань у Самарській області. На місцевому НПЗ пролунали вибухи.
23.04.2026 — 4 — 3935