Контракти.ua

21.07.2021 — Європа — Громадське/ AP — 18309
стихийные бедствия, наводнения, Германия, Бельгия, Нидерланды, Европа
«Це схоже на цунамі»: Європа порається з наслідками рекордних повеней

Західна Європа оговтується від нищівних повеней, які прокотилися низкою країн регіону минулого тижня. Реально оцінити збитки поки що складно: хоча рівень води потроху спадає, рятувальники ще продовжують шукати потерпілих та загиблих. За попередніми оцінками, кількість жертв стихії перевищила 190, більшість із них — у Німеччині, вона потерпіла найбільше. Крім того, лихо зачепило й Австрію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург, Швейцарію й Францію. Такі природні аномалії є наслідком змін клімату й у майбутньому почастішають, вважають дослідники з Інституту метеорології та кліматичних досліджень Карлсруе, а також Інституту атмосферних і кліматичних наук у Цюриху. Що вищою стає температура повітря, то більше вологи поглинає атмосфера, а це призводить до зростання кількості опадів у тривалій перспективі. Ще відіграє роль і дестабілізація рухів повітряних потоків: циклони й антициклони затримуються над окремими регіонами та провокують тривалі опади або ж затяжну спеку. Масштабні повені найбільше зачепили Німеччину, а саме її західні федеральні землі Рейнланд-Пфальц та Північний Рейн-Вестфалія. Незабаром перемістилися на південь — до Саксонії та Баварії. Подекуди рівень опадів становив понад 100 літрів на один квадратний метр. За даними влади Рейнланд-Пфальца, кількість загиблих у цій федеральній землі сягнула 117, ще щонайменше 749 людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Скільки людей нині вважаються зниклими безвісти, невідомо. Повені затопили вулиці міст та знищили десятки будинків, порушили роботу громадського транспорту та залізничного сполучення. Частину колій між Чехією й Німеччиною розмило, міжнародне залізничне сполучення призупинене. На річці Рур у районі Хайнсберг прорвало греблю. У західних землях близько 200 тисяч домогосподарств залишилися без електроенергії, у деяких частинах країни досі не працює телефонний зв’язок. «Це найгірше, що я бачив у своєму житті. Слава Богу, усі в моєму будинку живі, однак небезпека була дуже відчутною», — розповідає Андреас Вахтвейтель, що мешкає в містечку Бад-Ноєнар-Арвайлер. Нижні поверхи його багатоквартирного будинку сильно пошкоджені водою. Німецьким медіа очевидці оповідають і драматичніші історії: наприклад, мешканець містечка Альтенар Роланд Бем мусив вибиратися через вікно на горищі на дах свого, а потім сусіднього будинку — разом із дітьми та старенькою мамою. Вода у річці Ар піднялася на п’ять метрів і затоплювала усе. Спостерігати за цим, очікуючи порятунку на вершечку даху, родині Роланда довелося упродовж 13 годин. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час відвідин найбільш постраждалих районів зауважила, що ситуація така складна, що «в німецькій мові навряд чи знайдуться слова, аби описати ці руйнування». Також пообіцяла потерпілим допомогу — уряд має розглянути програми відбудови 21 липня. Тим часом прем’єр-міністерка Рейнланд-Пфальцу Малу Драєр наголосила, що відновлення потребуватиме місяців, а то й років. Федеральну владу останніми днями взагалі багато критикують через те, що вона не попередила громадян про можливу катастрофу. А втім, очільник МВС Німеччини Горст Зеєгофер звинувачення назвав «дешевою передвиборчою риторикою» та запевнив, що всі попередження вчасно передавали місцевій владі. Негода дісталася й сусідньої Австрії. Ввечері 17 липня в австрійському містечку Галлайн зафіксували повінь. Повідомлень про жертв, щоправда, поки немає, однак синоптики розслаблятися не радять: найближчими днями опади в країні можуть посилитися. Автоматичні системи оповіщення уже повідомили про критичне підняття рівня річок, як-от Зальцаха, що затопила місто Халлайн. Від повені вже постраждала й столиця Відень: ситуація там поки контрольована, однак підземні переходи затопило. Верхня Австрія тим часом потерпає від зсувів ґрунту, які спричинили повені. У Бельгії  внаслідок повеней загинули 36 людей, 17 із них уже ідентифікували, а ще понад сотню людей вважають зниклими безвісти. Нині найбільш постраждалою в Бельгії є провінція Льєж: у багатьох містах стихією зруйновано будинки, вода з-під крана стала непридатною для пиття. З міста Льєж евакуйовують мешканців. В іншому регіоні, Валлонії, близько 20 тисяч людей залишилися без електроенергії. Інцидент, який зафіксували на відео журналісти у Пепінстері, облетів світові медіа: коли мер містечка Філіп Годен давав інтерв’ю, за його спиною почав обвалюватися будинок. Крім того, повені охопили й Нідерланди, Люксембург та Францію, насамперед біля кордону з Німеччиною. У Франції протягом останніх днів довелося евакуювати людей у департаменті Марна на північному сході — після того, як в регіоні раптово випала двомісячна норма опадів. Неподалік нідерландського містечка Меєрсен під натиском води прорвало дамбу. А з міста Верло довелося терміново евакуйовувати цілу лікарню — на перевезення пацієнтів знадобилося з пів сотні автівок швидкої допомоги.

Рятівники перевіряють, чи є постраждалі в затоплених автомобілях на дорозі в Ерфтштадті, Німеччина, 17 липня

Власник готелю сидить на статуї Ісуса перед своїм пошкодженим готелем в Інсулі на півдні Німеччини, 15 липня

Працівниця аптеки прибирає підлогу після повені в Зальцбурзі, Австрія, 19 липня

Пошкоджена вулиця в місті Сіне, Бельгія,

Автомобіль в річці Маас, Льєж, Бельгія,

Люди пливуть по річці Маас, Льєж, Бельгія,

Жінка стоїть усередині свого пошкодженого будинку після повені в Пепінстері, Бельгія, 17 липня

Пошкоджена машина, завалена сміттям, лежить у руслі річки після повені в Дроленволі, Бельгія, 17 липня

Жінка тримає пошкоджену рамку для фотографій членів своєї сім'ї, прибираючи свій будинок після повені в Ансівалі, Бельгія, Верв'є, 16 липня

Дві жінки обіймаються, прибираючи пошкоджений будинок після повені в Ансівалі, штат Верв'є, Бельгія, 16 липня

Зруйновані будинки поблизу річки Ар у місті Шульд, Німеччина, 15 липня

75-річний Віль де Бі стоїть біля свого затопленого будинку в місті Броммелен, Нідерланди, 17 липня

Помпа, що витягує воду із затопленого підвалу будинку в місті Броммелен, Нідерланди, 17 липня

Батько і син проходять затопленою вулицею в місті Броммелен, Нідерланди, 17 липня

Вид на затоплену вулицю з будинку в місті Броммелен, Нідерланди, 17 липня

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель та губернатор німецької землі Рейнланд-Пфальц Малу Драйер стоять на мосту в Шульді, оглядаючи наслідки повені, західна Німеччина, 18 липня

Солдати німецької армії працюють на затоплених автомобілях та вантажівці на дорозі в Ерфтштадті, Німеччина, 17 липня

Рятівники перевіряють, чи є постраждалі в затоплених автомобілях на дорозі в Ерфтштадті, Німеччина, 17 липня

Німецькі солдати прибирають затоплений автомобіліь на дорозі в Ерфтштадті, Німеччина, 17 липня

Люди очищають свої будинки від бруду та сміття в Бад-Нойєнар-Арвайлер, Німеччина, 17 липня

Рак повзе розмитою дорогою після повені в місті Шульд, Німеччина, 16 липня

Люди очищають свої будинки від бруду та сміття в Бад-Нойєнар-Арвайлер, Німеччина, 17 липня

Фоторепортажі
У Києві запалили вогні на головній новорічній ялинці країни

У Києві запалили вогні на головній новорічній ялинці країни

Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни. У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим. Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA. Тематика та символізм На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу». Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята. Свято завдяки захисникам Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства. «Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко. Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових. «Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая. Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники.
05.12.2025 — 7 — 187

ЗМІ показали масштаби осінніх ударів України по об'єктах РФ: супутникові знімки

ЗМІ показали масштаби осінніх ударів України по об'єктах РФ: супутникові знімки

Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів. Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA. Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було. "Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали. Зокрема, українським воїнам вдалося уразити: "Саранський механічний завод" "Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів. Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу. Нафтовий термінал у Туапсе Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки. У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе. На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів. Морський нафтовий термінал у Феодосії Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів. Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму. Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом. Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу" Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга. Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного. Саратовський НПЗ Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії. На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу. До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.  
04.12.2025 — 12 — 422

В Чечні після атаки невідомих дронів згоріла будівля ФСБ

В Чечні після атаки невідомих дронів згоріла будівля ФСБ

Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо. В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах. Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA. Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями". Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі. Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД). На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи. Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо. При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію. Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події. Атака дронів по Росії Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ. А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному. Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод.
02.12.2025 — 4 — 768

Різдво в Білому домі 2025 - як Меланія Трамп здивувала новим тематичним декором

Різдво в Білому домі 2025 - як Меланія Трамп здивувала новим тематичним декором

Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва. 1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді. Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів. «У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу. «Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей». Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати. Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати. Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США. У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа. У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором. Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині.
01.12.2025 — 21 — 863

Ukrainian Jazz Prize почав прийом заявок

Ukrainian Jazz Prize почав прийом заявок

Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом. В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року. Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn. Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації. Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ. Текст та фото — Олександр Зубко.
29.11.2025 — 18 — 2069