Операція «Барбаросса»: нацистське вторгнення в СРСР 80 років тому
Нацистська Німеччина здійснила найбільшу в історії наземну операцію – вторгнення на територію Радянського Союзу в 1941 році. Ця операція розв’язала жорстокий конфлікт, який коштував життя мільйонам людей.
На фото – німецькі солдати несуть гармату повз радянський прикордонний знак – одна з перших світлин, зроблених під час операції «Барбаросса», нападу на Радянський Союз, яку розпочали на світанку 22 червня 1941 рокуНімецькі солдати спостерігають, як горить село. Червень 1941 року. План «Барбаросса» був найбільшою в історії операцією наземного вторгнення – близько 3,8 мільйона військовослужбовців, тисячі танків і літаків та понад пів мільйона коней просувалися по всій Східній Європі, від Фінської затоки до Чорного моряНацистський солдат із гранатою, засунутою в чобіт, в одному із сіл. Червень 1941 року. Частково мотивом операції «Барбаросса» була расова ненависть. Нацистське керівництво вважало «недолюдьми» слов’янські народи. Згідно з нацистським «генеральним планом для Сходу», більшість слов’ян мали бути вбиті або поневолені, а величезні території Радянського Союзу мали заселити німціГенріх Гіммлер та інші керівники нацистів розглядають план німецьких сільських поселень на радянській території. Березень 1941 року. План вторгнення створювався роками, і на це натякав маніфест нацистського лідера Адольфа Гітлера 1925 року, «Майн кампф», де він писав: «Якщо говорити про нові землі й території в Європі сьогодні, ми можемо думати переважно про Росію та її васальні прикордонні держави»На фото – нацисти на мотоциклах проїжджають повз палаючий радянський танк. Червень 1941 року. Незважаючи на десятки попереджень про напад, що відбувся 22 червня, вторгнення приголомшило радянського лідера Йосипа Сталіна, який, як стверджують, зник у своєму заміському будинку на два дні після вторгненняГромадяни тодішнього СРСР прямують до лінії фронту, озброєні гвинтівками Мосіна-Нагана. Оголошуючи про вторгнення своїм громадянам, радянське керівництво проникливо зверталося до народного патріотизму, закликаючи захищати «нашу улюблену країну», і вже не апелювало до міжнародного соціалізму чи СталінаПідрозділи Червоної армії рухаються назустріч силам, керованих нацистами. Недатоване фото. Після того, як Сталін відійшов від очевидного шоку і взяв на себе керівництво, бійці Червоної армії стикнулися з нацистською бойовою машиною спереду і політичними комісарами в тилу, яким було дозволено страчувати дезертирів на місці і заарештувати їхні сім’їРадянський бомбардувальник «Туполєв» падає, збитий під час боїв на річці Березина в липні 1941 року. Територія сучасної БілорусіМирні жителі ховаються від бомбардувань на станції московського метро «Маяковська», коли нацисти наближаються до Москви в серпні 1941 рокуГрупа радянських військовополонених, захоплених нацистськими військами. Близько половини радянських військовополонених, утримуваних Німеччиною, померли в неволі. Для порівняння, смертність серед ув’язнених зі США і Великої Британії – менше від 4%Німецькі військові під час перестрілки на залізниці Москва – Смоленськ у серпні 1941 року. В епіцентр перестрілки потрапив радянський танк. Незважаючи на прогноз Гітлера про швидке захоплення Москви і Ленінграду (нині Санкт-Петербург), нацистські війська незабаром зіткнулися із запеклим опором і не змогли захопити ці містаНімецькі офіцери намагаються витягти з болота машину, кінець 1941 року. Коли почалися осінні дощі, нацистські командири були змушені готуватися до затяжного конфлікту, бо бездоріжжя і запеклі радянські бійці гальмували наступ НімеччиниЧервоноармійці й танк Т-34 у селі під час контратаки проти нацистських військових. Хоча багато істориків бачать осінь і зиму 1941–1942 років як початок кінця вторгнення Гітлера до Радянського Союзу, людські страждання лише починалисяЧоловіки прибули для збирання тіл жертв оборони Ленінграду в жовтні 1942 року. Не зумівши захопити Ленінграду, очолювані нацистами сили оточили це північне місто з метою заморити голодом населенняЦі сторінки зі щоденника Тані Савичевої, дівчини, яка розповіла про те, як загинули під час Ленінградської облоги один за одним шестеро членів її родини. Перший запис (вгорі ліворуч) позначає смерть її сестри Жені «28 грудня опівдні 1941 року». На останніх двох сторінках внизу праворуч написано: «Усі мертві … Залишилась лише Таня». Незабаром вона померла від туберкульозу кишківникаНімецькі офіцери і солдати готуються стратити Марію Брускіну і Володимира Щербацевича, учасників антинацистського опору, в Мінську в жовтні 1941 року. Незабаром після арешту Брускіної дівчина-підліток написала своїй матері: «Клянусь тобі, що через мене в тебе більше не буде неприємностей. Якщо зможеш, передай мені мою сукню, зелену кофтинку і білі шкарпетки. Я хочу бути пристойно одягненою, коли піду звідси»Мати намагається захистити свою дитину від нацистських куль за кілька хвилин до того, як її вбили на полі поблизу Івангороду, Україна. Зліва – тіло іншої жінки, а праворуч група людей, очевидно, копає могилу. Нацистські ескадрони смерті – в деяких випадках за підтримки місцевого населення – стратили мільйони людей, особливо націлившись на євреїв та «азійців»Єврей, якого мають стратити, у Вінниці. Британський історик Джонатан Дімблбі, говорячи про жорстокості, вчинені нацистами – і в меншій мірі мстивою Червоною армією, яку він досліджував, – каже, що «навряд чи вистачить слів про це говорити»Дівчина-партизанка після катування і повішення її нацистами. Дімблбі пише про членів нацистських ескадронів смерті так: «Не були п’яницями, витягнутими з вулиці, або наркоманами, які не мали розумових здібностей… Це були освічені люди, це були люди, які були лікарями, які пройшли університет, були державними службовцями, які зголосились виконати це завдання»Червоноармійці в зимовому камуфляжі патрулюють центр Сталінграду в 1943 році. Битва за Сталінград, виграна Червоною армією, була знаковою щодо наступу нацистів на Радянський Союз. З весни 1943 року німецькі війська відступали, і радянські військові врешті відтіснили їх назад, до Берліну
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України запрошує на власні очі побачити бузковий (і не лише) квіт квітневого бузку та цвітіння багатьох інших прегарних декоративних рослин. Сирінгарій і дендрарій чекають вас у гості. Про це повідомляють Контракти.UA. 02.05.2025 — 8 — 406
В окупованому росіянами Криму, неподалік від міста Саки, було знищено радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу С-400 "Тріумф".
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал "Кримський вітер". Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними моніторингового каналу, ще у п'ятницю, 25 квітня, невідомі дрони сильно пошкодили і, можливо, повністю вивели з ладу РЛС 96Л6Е.
Антена станції сильно пошкоджена, ремонт можливий тільки в заводських умовах.
"Цікаво, що наприкінці березня "Наші очі" помітили перекидання РЛС 96Л6Е в напрямку міста Саки. А на початку березня в Саках просто на дорозі згоріла така ж РЛС 96Л6Е", - пише "Кримський вітер".
РЛС ЗРК С-400 "Тріумф"
Радіолокаційна станція (РЛС) Зенітного ракетного комплексу С-400 "Тріумф" є важливою складовою частиною системи протиповітряної оборони, розробленою Росією. РЛС цього комплексу здатна виявляти і супроводжувати різні повітряні цілі, такі як літаки, крилаті ракети, балістичні ракети та інші повітряні об'єкти.
РЛС С-400 має високий рівень дальності виявлення - до 600 км, що дозволяє виявляти загрози на великих відстанях і швидко реагувати на них. Це робить систему однією з найпотужніших у світі для боротьби з повітряними цілями на великих відстанях.
РЛС С-400 може одночасно обробляти велику кількість цілей, що дає змогу забезпечити високий рівень інтеграції з іншими ракетними системами та засобами управління, дозволяючи ефективно здійснювати захист від повітряних загроз на всіх рівнях. Вона використовує кілька типів ракет, здатних знищувати цілі на різних відстанях та висотах, від чого залежить успішність боротьби з багатозадачними і різноманітними загрозами.
Завдяки цим характеристикам, ЗРК С-400 "Тріумф" є важливим елементом російської системи протиповітряної оборони і активно використовується в різних військових операціях.
Раніше ми писали про те, що бійці 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила знищили російську пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-400. 30.04.2025 — 4 — 692
Столиця України завжди приваблювала туристів із різних міст і країн своєю красою та зеленими вулицями. У 1958-му році Київ відвідав англійський фотограф Джон Шульц, який зробив знімки міста та його мешканців.
Старі знімки опублікували на сторінці спільноти "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. Можна роздивитись, яким було місто 67 років тому. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Цікавий погляд у минуле! У часи СРСР сміливі іноземні туристи ризикували, щоб зафіксувати на плівку життя без купюр. Їм вдавалося робити унікальні вуличні фото, які потім публікувалися на батьківщині. Сьогодні ці архівні скарби оцифровані, і ми можемо побачити справжній Київ 1958 року очима англійського фотографа Джона Шульца", – йдеться в повідомленні.
На старих знімках можна побачити різні локації столиці, зокрема, Андріївський узвіз, Пішохідний міст та Хрещатик.
Нагадаємо, на офіційних знімках радянських часів Київ – зелене місто, з чудовою архітектурою та усміхненими мешканцями. Проте завдяки роботам українського фотографа Олександра Ранчукова ми можемо побачити іншу столицю та її мешканців, якими вони були у 1970-1980-х роках.
У далекому 1938 році в Києві були встановлені як пам’ятники справжні британські танки часів Першої світової війни – Марк V. Один з них можна було побачити на Подолі, а інший – у самісінькому центрі столиці.
Як повідомляв OBOZ.UA, Труханів острів у наші дні – відоме місце відпочинку мешканців Києва, де є пляжі, зокрема й нудистський. Проте мало хто знає, що приймати сонячні ванни "у чому матір народила" тут почали ще в 1918 році. 29.04.2025 — 8 — 721
24–27 квітня на ВДНГ пройшла третя «Книжкова країна» — фестиваль, що вже зарекомендував себе як один із найбільших літературних заходів в Україні. Цього сезону подія досягла рекордної кількості проданих книжок. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Окрасою сезону став фантазійний квітковий декор, який перетворив ВДНГ на справжній простір натхнення. Гості фестивалю змогли зануритися в його естетику завдяки гігантським квітам, інтерактивним інсталяціям і дзеркалам із флористичним оздобленням. Тематичні зони для відпочинку — кав’ярні та чайні куточки — гармонійно доповнювали загальну атмосферу. Фестиваль традиційно об’єднав видавництва, авторів, зіркових гостей, блогерів і всіх, хто прагнув приємно провести час у компанії однодумців.
«Уже можна впевнено сказати, що „Книжкова країна“ стала важливою частиною літературного й культурного життя українців. Ми щиро пишаємося цим і дякуємо всім, хто підтримує фестиваль і долучається до нього. Цього сезону ми вкотре переконалися, наскільки потрібними є такі події: відвідуваність і зацікавленість залишаються стабільно високими, а програмне наповнення стає різноманітнішим. Наша мета — не лише тримати планку, але й дивувати гостей знову й знову. Вірю, що наступна „Книжкова країна“ також запропонує щось нове і цікаве», — зазначає засновник «Книжкової країни» Євген Мушкін.
Цього сезону на «Книжковій країні» відбулася спеціальна програма «Світове дерево фантастики», присвячена сучасній українській фантастиці. У її межах пройшли дискусії, публічні розмови й презентації про різні жанри — від горору до наукової фантастики та romantasy. Розширилася також програма творчої репрезентації військових і ветеранів #ФРОНТМЕНИ: у її межах відбулися літературні, театральні події, а також виставки.
Крім того, на фестивалі традиційно обрали книгу-переможця Премії книжкових блогерів, якою став роман Любка Дереша «Погляд медузи», а також провели десятки родинних читань разом із відомими українцями.
Протягом чотирьох днів «Книжкової країни» відбулося 365 подій: 120 презентації, 72 дискусій, 63 творчих та літературних майстеркласів, 60 автограф-сесій, 30 читань, 10 сесій ігротек (змагання чи турніри з настільних ігор), чотири театральних вистави, шість квестів. Ці події відвідало близько 13 000 людей. У ярмарку, зокрема, взяли участь 140 учасників: книгарні, видавництва, магазини, незалежні автори тощо.
Загалом цього сезону фестиваль «Книжкова країна» зібрав понад 72 500 гостей. Захід традиційно залучає багато молоді: більш ніж третина відвідувачів — студенти й школярі. Водночас для двох третин гостей «Книжкова країна» стала першим подібним фестивалем.
Географія відвідувачів охопила Київ і Київську область, звідки було понад 90% гостей, а також Одеську, Львівську, Дніпропетровську, Чернігівську, Харківську, Полтавську та інші області.
Переважна більшість відвідувачів залишилися задоволені подією (96%), відчули себе щасливішими (100%) і почувалися в безпеці на території ВДНГ (98%).
За даними учасників на фестивалі загалом було придбано близько 90 000 книг на загальну суму 28 млн грн — це рекорд для «Книжкової країни». Серед найменувань, що купували найчастіше:
Книгарня Є: «Однією ногою під Києвом» (Сергій Скришевський), «Тією горою є ви» (Бріанна Вест), «Фронтмени»;
Readeat: «Колонія» (Макс Кідрук), «Ми знайдемо свого Марселя» (Інна Мірошниченко), «Вбивчі письменники» (Саша Павлова);
Yakaboo: «Купи собі той довбаний букет» (Тара Шустер), «Жінки, що біжать з вовками» (Клариса Пінкола Естес), «Тінь богів» (Джон Ґвінн);
Vivat: «Наречена» (Алі Гейзелвуд), «За сіткою» (Стефані Арчер), «Помічниця лиходія» (Ханна Ніколь Мерер), «Ніколи не бреши» (Фріда Мак-Фадден);
КСД: «Вище неба» (Ліз Томфорд), «Сутінки» (Пенелопа Дуглас), «Правильне рішення» (Ліз Томфорд), «Двоповня» (Катерина Самойленко);
Видавництво «Фабула»: «Книжкові хроніки Анімант Крамб» (Лінь Ріна), «Молитва за Овена Міні» (Джон Ірвінг), «Еліза Геммільтон. Кримінальна справа з валізою» (Лінь Ріна);
Видавництво Старого Лева: «Вівці цілі» (Євгенія Кузнєцова), «Спитайте Мієчку» (Євгенія Кузнєцова), «Сорочине вбивство» (Ентоні Горовіц), «Я бачу, вас цікавить пітьма» (Ілларіон Павлюк);
Видавництво «Богдан»: «Чи бачать небеса котів», «Жнець без коси» (Олександра Черепан), «Світи вигнання та ілюзій» (Урсула Ле Ґвін);
«Лабораторія»: «Там, де живуть книжки» (Віталій Дуленко), «За Перекопом є земля» (Анастасія Левкова), «Усі персонажі вигадані. Або ні» (Юлія Лаба), «З нами житиме еласмотерій» (Роман Голубовський).
У межах фестивалю також відбулася низка соціальних і благодійних ініціатив, спрямованих на підтримку військових і їхніх родин. Збори, зокрема, влаштували фонд Сергія Притули, «Допомогатор» та «Лелека», проєкт «Книга на фронт», а також організації «РІЙ» і «Гуркіт».
Таким чином за три сезони фестиваль «Книжкова країна» зібрав сумарно понад 210 000 відвідувачів, що робить його одним з найбільших у країні. Наступна відбудеться восени — 25–28 вересня на ВДНГ.
Слідкуйте за наступними анонсами «Книжкової країни» в офіційних Facebook та Instagram фестивалю. 28.04.2025 — 15 — 922
Президентське подружжя Трампів повернулися з похорона Папи Франциска.
Президент США Дональд Трамп і його дружина Меланія Трамп після похорону Папи Римського у Ватикані повернулися до Америки. Папараці сфотографували їх у міжнародному аеропорту Ньюарк-Ліберті, штат Нью-Джерсі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Фотографи заскочили президентське подружжя за поцілунками. Це мало дуже милий вигляд.
Перша леді для перельоту обрала улюблений класичний тренч від Burberry з фірмовою картатою підкладкою бренду. На ній також були чорні светр і широкі штани. Вбрання вона скомбінувала з чорними балетками з чорними пряжками від Roger Vivier.
У Меланії було розпущене волосся, молочний манікюр, чорні сонцезахисні окуляри на обличчі і діамантові каблучки на руках.
Дональд Трамп був одягнений у темно-синій костюм, білу сорочку і темну краватку.
Нагадаємо, Меланія Трамп на прощанні з Папою Франциском з’явилася у чорному пальті-жакеті із ґудзиками, мереживних рукавичках і мереживній мантильї.
28.04.2025 — 8 — 905
