Операція «Барбаросса»: нацистське вторгнення в СРСР 80 років тому
Нацистська Німеччина здійснила найбільшу в історії наземну операцію – вторгнення на територію Радянського Союзу в 1941 році. Ця операція розв’язала жорстокий конфлікт, який коштував життя мільйонам людей.
На фото – німецькі солдати несуть гармату повз радянський прикордонний знак – одна з перших світлин, зроблених під час операції «Барбаросса», нападу на Радянський Союз, яку розпочали на світанку 22 червня 1941 року
Німецькі солдати спостерігають, як горить село. Червень 1941 року. План «Барбаросса» був найбільшою в історії операцією наземного вторгнення – близько 3,8 мільйона військовослужбовців, тисячі танків і літаків та понад пів мільйона коней просувалися по всій Східній Європі, від Фінської затоки до Чорного моря
Нацистський солдат із гранатою, засунутою в чобіт, в одному із сіл. Червень 1941 року. Частково мотивом операції «Барбаросса» була расова ненависть. Нацистське керівництво вважало «недолюдьми» слов’янські народи. Згідно з нацистським «генеральним планом для Сходу», більшість слов’ян мали бути вбиті або поневолені, а величезні території Радянського Союзу мали заселити німці
Генріх Гіммлер та інші керівники нацистів розглядають план німецьких сільських поселень на радянській території. Березень 1941 року. План вторгнення створювався роками, і на це натякав маніфест нацистського лідера Адольфа Гітлера 1925 року, «Майн кампф», де він писав: «Якщо говорити про нові землі й території в Європі сьогодні, ми можемо думати переважно про Росію та її васальні прикордонні держави»
На фото – нацисти на мотоциклах проїжджають повз палаючий радянський танк. Червень 1941 року. Незважаючи на десятки попереджень про напад, що відбувся 22 червня, вторгнення приголомшило радянського лідера Йосипа Сталіна, який, як стверджують, зник у своєму заміському будинку на два дні після вторгнення
Громадяни тодішнього СРСР прямують до лінії фронту, озброєні гвинтівками Мосіна-Нагана. Оголошуючи про вторгнення своїм громадянам, радянське керівництво проникливо зверталося до народного патріотизму, закликаючи захищати «нашу улюблену країну», і вже не апелювало до міжнародного соціалізму чи Сталіна
Підрозділи Червоної армії рухаються назустріч силам, керованих нацистами. Недатоване фото. Після того, як Сталін відійшов від очевидного шоку і взяв на себе керівництво, бійці Червоної армії стикнулися з нацистською бойовою машиною спереду і політичними комісарами в тилу, яким було дозволено страчувати дезертирів на місці і заарештувати їхні сім’ї
Радянський бомбардувальник «Туполєв» падає, збитий під час боїв на річці Березина в липні 1941 року. Територія сучасної Білорусі
Мирні жителі ховаються від бомбардувань на станції московського метро «Маяковська», коли нацисти наближаються до Москви в серпні 1941 року
Група радянських військовополонених, захоплених нацистськими військами. Близько половини радянських військовополонених, утримуваних Німеччиною, померли в неволі. Для порівняння, смертність серед ув’язнених зі США і Великої Британії – менше від 4%
Німецькі військові під час перестрілки на залізниці Москва – Смоленськ у серпні 1941 року. В епіцентр перестрілки потрапив радянський танк. Незважаючи на прогноз Гітлера про швидке захоплення Москви і Ленінграду (нині Санкт-Петербург), нацистські війська незабаром зіткнулися із запеклим опором і не змогли захопити ці міста
Німецькі офіцери намагаються витягти з болота машину, кінець 1941 року. Коли почалися осінні дощі, нацистські командири були змушені готуватися до затяжного конфлікту, бо бездоріжжя і запеклі радянські бійці гальмували наступ Німеччини
Червоноармійці й танк Т-34 у селі під час контратаки проти нацистських військових. Хоча багато істориків бачать осінь і зиму 1941–1942 років як початок кінця вторгнення Гітлера до Радянського Союзу, людські страждання лише починалися
Чоловіки прибули для збирання тіл жертв оборони Ленінграду в жовтні 1942 року. Не зумівши захопити Ленінграду, очолювані нацистами сили оточили це північне місто з метою заморити голодом населення
Ці сторінки зі щоденника Тані Савичевої, дівчини, яка розповіла про те, як загинули під час Ленінградської облоги один за одним шестеро членів її родини. Перший запис (вгорі ліворуч) позначає смерть її сестри Жені «28 грудня опівдні 1941 року». На останніх двох сторінках внизу праворуч написано: «Усі мертві … Залишилась лише Таня». Незабаром вона померла від туберкульозу кишківника
Німецькі офіцери і солдати готуються стратити Марію Брускіну і Володимира Щербацевича, учасників антинацистського опору, в Мінську в жовтні 1941 року. Незабаром після арешту Брускіної дівчина-підліток написала своїй матері: «Клянусь тобі, що через мене в тебе більше не буде неприємностей. Якщо зможеш, передай мені мою сукню, зелену кофтинку і білі шкарпетки. Я хочу бути пристойно одягненою, коли піду звідси»
Мати намагається захистити свою дитину від нацистських куль за кілька хвилин до того, як її вбили на полі поблизу Івангороду, Україна. Зліва – тіло іншої жінки, а праворуч група людей, очевидно, копає могилу. Нацистські ескадрони смерті – в деяких випадках за підтримки місцевого населення – стратили мільйони людей, особливо націлившись на євреїв та «азійців»
Єврей, якого мають стратити, у Вінниці. Британський історик Джонатан Дімблбі, говорячи про жорстокості, вчинені нацистами – і в меншій мірі мстивою Червоною армією, яку він досліджував, – каже, що «навряд чи вистачить слів про це говорити»
Дівчина-партизанка після катування і повішення її нацистами. Дімблбі пише про членів нацистських ескадронів смерті так: «Не були п’яницями, витягнутими з вулиці, або наркоманами, які не мали розумових здібностей… Це були освічені люди, це були люди, які були лікарями, які пройшли університет, були державними службовцями, які зголосились виконати це завдання»
Червоноармійці в зимовому камуфляжі патрулюють центр Сталінграду в 1943 році. Битва за Сталінград, виграна Червоною армією, була знаковою щодо наступу нацистів на Радянський Союз. З весни 1943 року німецькі війська відступали, і радянські військові врешті відтіснили їх назад, до Берліну
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 154
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 865
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 926
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1552
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3097
