Операція «Барбаросса»: нацистське вторгнення в СРСР 80 років тому
Нацистська Німеччина здійснила найбільшу в історії наземну операцію – вторгнення на територію Радянського Союзу в 1941 році. Ця операція розв’язала жорстокий конфлікт, який коштував життя мільйонам людей.
На фото – німецькі солдати несуть гармату повз радянський прикордонний знак – одна з перших світлин, зроблених під час операції «Барбаросса», нападу на Радянський Союз, яку розпочали на світанку 22 червня 1941 року
Німецькі солдати спостерігають, як горить село. Червень 1941 року. План «Барбаросса» був найбільшою в історії операцією наземного вторгнення – близько 3,8 мільйона військовослужбовців, тисячі танків і літаків та понад пів мільйона коней просувалися по всій Східній Європі, від Фінської затоки до Чорного моря
Нацистський солдат із гранатою, засунутою в чобіт, в одному із сіл. Червень 1941 року. Частково мотивом операції «Барбаросса» була расова ненависть. Нацистське керівництво вважало «недолюдьми» слов’янські народи. Згідно з нацистським «генеральним планом для Сходу», більшість слов’ян мали бути вбиті або поневолені, а величезні території Радянського Союзу мали заселити німці
Генріх Гіммлер та інші керівники нацистів розглядають план німецьких сільських поселень на радянській території. Березень 1941 року. План вторгнення створювався роками, і на це натякав маніфест нацистського лідера Адольфа Гітлера 1925 року, «Майн кампф», де він писав: «Якщо говорити про нові землі й території в Європі сьогодні, ми можемо думати переважно про Росію та її васальні прикордонні держави»
На фото – нацисти на мотоциклах проїжджають повз палаючий радянський танк. Червень 1941 року. Незважаючи на десятки попереджень про напад, що відбувся 22 червня, вторгнення приголомшило радянського лідера Йосипа Сталіна, який, як стверджують, зник у своєму заміському будинку на два дні після вторгнення
Громадяни тодішнього СРСР прямують до лінії фронту, озброєні гвинтівками Мосіна-Нагана. Оголошуючи про вторгнення своїм громадянам, радянське керівництво проникливо зверталося до народного патріотизму, закликаючи захищати «нашу улюблену країну», і вже не апелювало до міжнародного соціалізму чи Сталіна
Підрозділи Червоної армії рухаються назустріч силам, керованих нацистами. Недатоване фото. Після того, як Сталін відійшов від очевидного шоку і взяв на себе керівництво, бійці Червоної армії стикнулися з нацистською бойовою машиною спереду і політичними комісарами в тилу, яким було дозволено страчувати дезертирів на місці і заарештувати їхні сім’ї
Радянський бомбардувальник «Туполєв» падає, збитий під час боїв на річці Березина в липні 1941 року. Територія сучасної Білорусі
Мирні жителі ховаються від бомбардувань на станції московського метро «Маяковська», коли нацисти наближаються до Москви в серпні 1941 року
Група радянських військовополонених, захоплених нацистськими військами. Близько половини радянських військовополонених, утримуваних Німеччиною, померли в неволі. Для порівняння, смертність серед ув’язнених зі США і Великої Британії – менше від 4%
Німецькі військові під час перестрілки на залізниці Москва – Смоленськ у серпні 1941 року. В епіцентр перестрілки потрапив радянський танк. Незважаючи на прогноз Гітлера про швидке захоплення Москви і Ленінграду (нині Санкт-Петербург), нацистські війська незабаром зіткнулися із запеклим опором і не змогли захопити ці міста
Німецькі офіцери намагаються витягти з болота машину, кінець 1941 року. Коли почалися осінні дощі, нацистські командири були змушені готуватися до затяжного конфлікту, бо бездоріжжя і запеклі радянські бійці гальмували наступ Німеччини
Червоноармійці й танк Т-34 у селі під час контратаки проти нацистських військових. Хоча багато істориків бачать осінь і зиму 1941–1942 років як початок кінця вторгнення Гітлера до Радянського Союзу, людські страждання лише починалися
Чоловіки прибули для збирання тіл жертв оборони Ленінграду в жовтні 1942 року. Не зумівши захопити Ленінграду, очолювані нацистами сили оточили це північне місто з метою заморити голодом населення
Ці сторінки зі щоденника Тані Савичевої, дівчини, яка розповіла про те, як загинули під час Ленінградської облоги один за одним шестеро членів її родини. Перший запис (вгорі ліворуч) позначає смерть її сестри Жені «28 грудня опівдні 1941 року». На останніх двох сторінках внизу праворуч написано: «Усі мертві … Залишилась лише Таня». Незабаром вона померла від туберкульозу кишківника
Німецькі офіцери і солдати готуються стратити Марію Брускіну і Володимира Щербацевича, учасників антинацистського опору, в Мінську в жовтні 1941 року. Незабаром після арешту Брускіної дівчина-підліток написала своїй матері: «Клянусь тобі, що через мене в тебе більше не буде неприємностей. Якщо зможеш, передай мені мою сукню, зелену кофтинку і білі шкарпетки. Я хочу бути пристойно одягненою, коли піду звідси»
Мати намагається захистити свою дитину від нацистських куль за кілька хвилин до того, як її вбили на полі поблизу Івангороду, Україна. Зліва – тіло іншої жінки, а праворуч група людей, очевидно, копає могилу. Нацистські ескадрони смерті – в деяких випадках за підтримки місцевого населення – стратили мільйони людей, особливо націлившись на євреїв та «азійців»
Єврей, якого мають стратити, у Вінниці. Британський історик Джонатан Дімблбі, говорячи про жорстокості, вчинені нацистами – і в меншій мірі мстивою Червоною армією, яку він досліджував, – каже, що «навряд чи вистачить слів про це говорити»
Дівчина-партизанка після катування і повішення її нацистами. Дімблбі пише про членів нацистських ескадронів смерті так: «Не були п’яницями, витягнутими з вулиці, або наркоманами, які не мали розумових здібностей… Це були освічені люди, це були люди, які були лікарями, які пройшли університет, були державними службовцями, які зголосились виконати це завдання»
Червоноармійці в зимовому камуфляжі патрулюють центр Сталінграду в 1943 році. Битва за Сталінград, виграна Червоною армією, була знаковою щодо наступу нацистів на Радянський Союз. З весни 1943 року німецькі війська відступали, і радянські військові врешті відтіснили їх назад, до Берліну
Зеленський відреагував на кривавий удар по вокзалу Дніпра: до чого закликав США та Європу
Після смертельної атаки на вокзал Дніпра Зеленський звернувся до західних партнерів із вимогою жорсткішої реакції на дії Кремля.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинули 13 людей, а ще десятеро дістали поранення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Глава держави закликав США та Європу посилити санкції проти Росії, яка продовжує атакувати цивільне населення.
За словами президента, російський безпілотник атакував платформу, де перебували звичайна приміська електричка та пасажирський потяг.
«Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.
Президент наголосив, що Росія продовжує завдавати ударів по українцях навіть після послаблення санкцій щодо окремих російських олігархів та енергетичного сектору, замість того щоб піти на деескалацію.
На його переконання, відповіддю на такі атаки мають стати нові обмеження проти Москви.
«Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — наголосив глава держави.
Зеленський закликав Європейський Союз, Сполучені Штати та країни G7 до нових, жорсткіших санкційних кроків.
Удар по вокзалу в Дніпрі: що відомо про загиблих і постраждалих
Нагадаємо, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі реактивним безпілотником. Удар припав на одну з платформ, де перебував пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.
В «Укрзалізниці» повідомили, що, попри оголошену підвищену небезпеку, на платформі залишалися люди. На місці атаки працюють рятувальники, медики та правоохоронці.
За даними очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, станом на 12:20 відомо про 13 загиблих і десятьох поранених.
Трьох постраждалих госпіталізували у важкому стані. Серед них — 11-річний хлопчик. Поранених продовжують доправляти до лікарень, де їм надають необхідну медичну допомогу.
Міський голова Дніпра Борис Філатов також прокоментував атаку, назвавши російські удари по цивільних проявом геноцидальної війни. 29.10.2026 — 4 — 2720
Російський диктатор Володимир Путін і президент Мозамбіку стали героями мемів через спільні фото.
Уряд Мозамбіку оприлюднив фото з зустрічі в Москві, де добре видно велику різницю у зрості між Володимиром Путіним і президентом Даніелем Чапо. Російські ЗМІ намагалися змінити ракурс чи обрізати кадри, але оригінальні знімки потрапили в Мережу й викликали хвилю мемів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє видання Metro.
Різниця між лідерами стала помітною на саміті «Росія — Африка». Зріст Путіна становить близько 170 см, а президента Мозамбіку Даніеля Чапо — щонайменше 195 см.
Фотографи Кремля намагалися приховати це: знімали Путіна з нижнього ракурсу та обрізали кадри. Проте уряд Мозамбіку опублікував оригінальні фото й відео, де Чапо помітно вищий за очільника Кремля.
Опубліковані кадри швидко поширилися в соціальних мережах і стали приводом для створення мемів. Користувачі масово публікували фотожаби, на одній з яких Чапо зобразили в образі чарівника Гендальфа, а очільника Кремля — у вигляді персонажа-хобіта.
В інших дописах до Чапо зверталися із жартівливими запитаннями про те, чому той «збільшив Путіна на своєму фото». Сам президент Мозамбіку у своїх соціальних мережах обмежився лише офіційним коментарем щодо мети візиту до столиці РФ.
«Ми перебуваємо в Москві на запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна для участі у 3-му саміті Росія — Африка», — написав Чапо.
Він також зазначив, що цей візит підкреслює важливість співпраці та зміцнення відносин між Мозамбіком, Росією та країнами Африки.
Нагадаємо, Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у своїй армії та дедалі активніше зосереджується на найбідніших державах континенту. 28.10.2026 — 4 — 2399
Вночі проти 28 жовтня Росію розривали вибухи. До міста Новомосковськ Тульської області “завітали” безпілотники. Місцеві жителі панікували через навалу дронів, скаржилися на вибухи і сильну пожежу.
Що відомо про атаку - читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Уночі в Тульській області РФ оголосили ракетну та безпілотну небезпеку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких в кількох районах Новомосковська виникли пожежі.
У Новомосковську під прицілом опинився хімічний завод «Азот”. На території підприємства виникла пожежа. Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив атаку на регіон, мовляв, сили ППО працюють по БпЛА. Втім, начебто «інфраструктуру у прилеглій промисловій зоні” пошкодили уламки збитих дронів.
За даними OSINT-ресурсів і різних Telegram-каналу Exilenova+, зайнялася установка з виробництва аміаку «Ам-70». На кадрах у мережі видно сильну пожежу і стовпи диму, що затягують місто.
Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій. Водночас до міста вже направили лабораторії регіонального управління Росспоживнагляду, які мають перевірити рівень можливого хімічного забруднення.
Що відомо про завод “Азот”
Завод «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у Росії. На підприємстві виготовляють аміак, аміачну селітру, карбамід і метанол.
Водночас завод має значення не лише для хімічної промисловості РФ. За даними Служби зовнішньої розвідки України, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова в Дзержинську, який виробляє вибухові речовини для російського військово-промислового комплексу. 28.10.2026 — 5 — 2335
Після нічної російської атаки пошкоджено Південний міст, а в роботі метро сталися зміни.
Від вечора 23 жовтня армія Росії здійснила дві хвилі атак по Києву, завдавши ракетних ударів балістикою. Станом на сьогоднішній ранок відомо про одного загиблого і понад десяток поранених мешканців.
Що відомо про російські удари по Києву і його наслідки — читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Російські війська напередодні увечері та посеред ночі атакували столицю балістичними ракетами. Остання повітряна тривога червоного рівня тривала від від 03:25 до 04:21. Наслідки атаки фіксують у у шести районах міста.
Удари по Києву — які наслідки
За даними місцевої влади, зокрема, під під час вечірньої і нічної хвиль росіяни атакували Деснянський, Дніпровський, Подільський і Оболонський райони.
У столиці пошкоджено багатоповерхові і приватні житлові будинки, медичні заклади, станцію метро, гуртожиток університету, бізнес-центр, адміністративну будівлю, трамваї та автомобілі.
Крім того, РФ вкотре вдарила по Південному мосту і пошкодила інфраструктуру метро. Рух переправою зупинено.
У Деснянському районі пошкоджено ТРЦ «Проспект» і супермаркет «Ашан». Зокрема, у ньому вибиті вікна, пошкоджені фасад і покрівля. Супермаркет наразі не працює, однак працівники перебувають на місці.
Атака на Київ — що відомо про жертв
Зранку мер столиці Віталій Кличко повідомив, що одна людина загинула, а 14 отримали травми.
Водночас у Нацполіції уточнили, що Деснянському районі загинула 46-річна жінка. Серед потерпілих є двоє працівників бригади екстреної медичної допомоги.
Перекриття мосту і рух транспорту
Через російський удар тимчасово перекритий рух транспорту Південним мостом в обох напрямках. Водіям радять їхати через Дарницький міст.
Рух поїздів на «зеленій лінії» здійснюється між станціями «Сирець» — «Видубичі». Водночас рух поїздів між «Осокорками» і «Червоним хутором» тимчасово призупинений.
На «червоній лінії» рух поїздів здійснюється між станціями «Академмістечко» — «Лісова». Всі станції, зокрема «Чернігівська» та «Лісова», відкриті для пасажирів.
Окрім того, у столиці в окремих районах було посилено рух наземного транспорту. На деякі маршрути запустили більшу кількість автобусів. Зокрема, маршрути №22 та №91 спрямували через Дарницький міст.
Нагадаємо, увечері та вночі армія РФ атакувала Київ балістичними ракетами. Столицю сколихнули сильні вибухи. Зокрема, вночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння, а також про пуски ракет. 27.10.2026 — 8 — 2668
Вночі у Воронежі були атаковані ключові об’єкти військової та транспортної інфраструктури.
У російському Воронежі у ніч проти 26 жовтня пролунала серія потужних вибухів унаслідок масованої атаки. Під ударом опинилися стратегічні підприємства, які працюють на армію РФ, критичний міст та пошкоджені житлові квартали міста. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Уночі у Воронежі та області оголошували безпілотну й ракетну небезпеку. Повідомлялося про атаки на низку важливих об’єктів міста.
Зокрема, під удар потрапило велике нафтохімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук», що входить до російської групи «СІБУР». Завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, термоеластопластів, бутадієнових і бутадієн-стирольних каучуків, а також полімерних матеріалів.
Також атаковано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАЛТ). Підприємство входить до структури ПАТ «Іл» Об’єднаної авіабудівної корпорації та є одним із ключових підприємств російської авіаційної промисловості.
Валт займається виробництвом авіаційної техніки та комплектувальних. Зокрема, підприємство бере участь у програмі виробництва далекомагістральних широкофюзеляжних літаків Іл-96 та виготовляє окремі компоненти для інших типів повітряних суден.
Крім того, у Воронежі був атакований Північний міст. Це одна з трьох основних транспортних артерій міста, яка сполучає його правий і лівий береги.
Ймовірно, через наслідки роботи російських ППО був пошкоджений житловий комплекс «Урицький». На вулиці 45-ї Стрілецької Дивізії горіли щонайменше десять автомобілів.
Також надходили повідомлення про влучання у бізнес-центр «Галерея Чижова».
«Двоє людей загинули (чоловіки 1960 та 1973 років народження) та 17 поранені. Значна частина поранених, у тому числі двоє тяжко поранених, постраждали в поїзді, який рухався у лівобережному передмісті Воронежа, коли на нього впали уламки БПЛА. Також загоряння сталися на кількох промислових підприємствах (без істотних наслідків), діловому центрі у центральній частині міста, багатоквартирному будинку, двох дачних селищах, на шкільному стадіоні та у гаражному кооперативі. Ушкодження фасадів та вікон фіксуються майже у всіх районах міста», — повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв.
За його словами, сили ППО начебто збили над Воронежем понад 70 дронів, а загалом над агломерацією та кількома районами області — 113 безпілотників.
Нагадаємо, 25 жовтня у російському місті Єлець Липецької області крилатими ракетами Storm Shadow був атакований завод «Енергія». Підприємство спеціалізується на виробництві батарей та акумуляторів для ракетних комплексів, авіації й іншої військової техніки. За даними очевидців, на території заводу після влучання кількох ракет було зафіксовано сильне задимлення. 26.10.2026 — 5 — 2668
