У Львові 6 червня відбувся традиційний, вже Третій Міжнародний ретро-мото-пробіг в ретроодязі. На запрошення почесного ретро-мера Львова, директора львівського музею техніки «Ретро гараж» відкликнулися близько 150 пошановувачів старовини з України та Польщі. Разом з мотоциклістами, щоб проїхати традиційних три кола історичною трасою «Львівький трикутник» довжиною 3041 метрів зголосилися також автомобілісти, скутеристи (клуб Scooter Riders і Scooter Lab Lviv) і байкери (MFC Buldogs, MC Lions, «Львівська десятка» і MFC Huligan). Унікальну колекцію радянських мотоциклів привіз до Львова клуб «Хирівські батяри».Пробіг відбувся в режимі міського руху без перекриття траси, як це звичайно відбувається на "справжніх" автоперегонах". На жаль, частина траси на сьогоднішній день не відповідає усім правилам безпки і, відповідно, швидкість на відновлених перегонах "Leopolis Grand Prix" доводиться лімітувати... До речі, рекорд швидкості подолання кола на "Львівському трикутнику", встановлений норвезьким гонщиком Ойґеном Бьорнстадом на "Alfa Romeo 8C 2300 Monza" у 1933 році до сих пір тримається неперевершиним. Спроби сучасних професійних гонщиків здолати цей рекорд навіть на сучасних авто залишаються лише мріями. Перешкоджає якість дорожнього покриття - небезпечно...По завершенні ретро пробігу в музеї «Ретро гараж» (вул. Вітовського, 57. Старе трамвайне депо) відбувся конкурс елеганції: гості свята мали можливість оглядати костюмований показ власників автотранспорту в нарядах епохи випуску свої улюбленців. Організатори пробігу відзначили пам’ятними сувенірами і грамотами всі клуби. Також відбулося відкриття ретро сезону Club Scooter Riders з показовими виступами .Відзначили: найстаріший мотоцикл DKW RT-125 1944 року (власниця Ольга Степанова), найстаріший автомобіль Форд Т 1912 року (власник Дмитро Степанов). Представлений і нагороджений як найелегантніший на пробігу мотоцикл NSU ZDL-201 1934 року випуску (власник Ігор Шинаровський). Наелегантніший ретроавтомобіль – Citroen AC4 Berlina de Luxe 1929 р.в. (власниця - Світлана Кравс), найкраща реставрація авто – авто Opel Olimpia 1939 року (власник - Олег Савич). Грамоту-відзнаку за найелегантніше ретроплаття отримала Оксана Денис (ЗАЗ-965).Фото Олег Лядик і Євгеній КравсДовідка. Траса «Львівський трикутник». Тут в довоєнні часи проходили автозмагання Гран-прі Львова (також називалися «Великий Приз Львова» — кільцеві автомобільні перегони, що мали статус Гран-прі, які проводилися на вуличній трасі Львова. Етап був частиною міжнародної серії Гран-прі, попередника Формули-1. Траса була задумана 1927 — на два роки раніше, ніж у Монако, але перші змагання пройшли на рік пізніше — 1930 р.Восьмого вересня 1930 року стартували перші кільцеві перегони вулицями міста Львова, які через характерну форму траси (трикутник зі зрізаними кутами) отримали назву «Львівський трикутник». Траса пролягала вулицями Вітовського, площею І. Франка, Стрийською, Героїв Майдану. Ця траса без змін збереглася понині. Характерною її особливістю, у порівнянні з тогочасними європейськими (наприклад, Монте-Карло у Гран-прі Монако), була наявність на значній частині траси трамвайної колії. Це понад 800 метрів (Вітовського і пл. Франка), що, разом з покриттям проїжджої частини базальтовою бруківкою і значними перепадами висот (8 % по Гвардійській) відносило її до найскладніших, за визнанням найвизначніших тогочасних гонщиків, у Європі. Перегони організовано на зразок кільцевих перегонів міськими вулицями Гран-прі Монако (Монте-Карло), які стартували вперше 1929 року, лише роком раніше.Львівські перегони, за відгуками як глядачів, так і учасників, були найкращими автомобільними перегонами в історії Польщі. Великі Призи Львова відтоді стали одними з найкращих гоночних трас тогочасної Європи. Змагання на «Львівському трикутнику» були відновлені львівським авто-фан-клубом «ЗАЗ-Козак» у 1999 році. На старт вийшли і проїхали 3 кола 17 автомобілів ЗАЗ-965, які в народі прийнято називати «Горбатими Запорожцями» А у 2000 році відбулися перші міжнародні відновлені змагання на цій трасі за участі українських та польських екіпажів.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 427
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 739
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1565
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2918
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2918
