Контракти.ua

Миколаїв: що варто побачити у місті

Столиця центральної з трьох причорноморських областей, Миколаївської, не дуже відома в туристичному сенсі. Мабуть, взнаки дається промислова історія міста. Але в Миколаєва є власне обличчя – і воно цілком історичне: тут, як і в Одесі, на вас очікуватимусь довгі кілометри старої забудови. Аби зрозуміти Миколаїв, Контракти.ua запрошують до корабельної столиці України. На цьому місці, біля злиття Бугу з Інгулом, станом на 1780-ті роки існували козацькі курені та рибацькі поселення, а головне - ще з XIV ст. стояло поселення Вітовка, засноване литовським князем Вітовтом. Зараз це Корабельний район міста. Власне, Миколаїв був заснований 1789 року Починалося місто як поселення при верфі, де, ясна річ, переважали чоловіки. Тому, за наказом Г. Потьомкіна, з сусідніх поселень почали привозити дівчат та проводити примусові вінчання просто на міський площі. Новоутворений Миколаїв після цього отримав в імперії репутацію «міста наречених». Тому 2010 року біля міського Палацу одружень поставили двометрову скульптуру Нареченої.  Миколаїв – це не тільки верф, а і центр командування Чорноморським флотом Російської імперії. 1792 року зведено будинок командуючого флотом (тепер - музей суднобудування та флоту), найстаршу зі значущих будівель міста. В кінці 1840-х було закладено ансамбль будівель Морського відомства, який включає браму і мури верфі, казарми штурманської роти (пізніше - чоловічу гімназію, зараз - будівельний коледж) та корпуси Старофлотських казарм (краєзнавчий музей). З морських пам’яток відзначимо також Офіцерське зібрання (1820-ті, Будинок офіцерів флоту) та яхт-клуб, заснований 1887 р. Приємним місцем для прогулянок є Флотський бульвар, прокладений понад гаванню вздовж берега р. Інгул. На бульварі встановлено низку пам’ятників: Пушкіну, адміралу Макарову, містобудівнику та першому громадянину Миколаєва Михайлу Фалєєву (1730-92), пам’ятний знак на честь заснування Миколаєва, каплицю на місці знесеного Адміралтейського собору. Зі старих споруд, що створюють атмосферу цього променаду, назвемо шаховий павільйон (1890 р.) та ажурну альтанку. Але найбільш відомою пам’яткою, пов’язаною з флотським буттям Миколаєва, є обсерваторія, зведена 1821 року – найстаріша на території України. Обсерваторія є об’єктом т.зв. «Попереднього списку» ЮНЕСКО – тобто, потенційно може увійти до переліку пам’яток всесвітньої значущості. За останні роки технологічний ресурс обсерваторії осучаснено, тут встановлені найновіші телескопи. При обсерваторії діє найбагатший в Україні за кількістю та старовиною експонатів астрономічно-технічний музей.  Миколаїв може вважатися містом історичної забудови, де можна уявити себе в архітектурному оточенні сторічної давнини. Назвемо декілька значущих будівель: театр (1881 р.), відділення Петроградського комерційного банку, колишній готель-пансіон «Вімут», водолікарню Кенігсберга (1901 р.) та схожу на казковий міні-замок трансформаторну підстанцію (1914 р.) Остання є одним з символів міста. З-проміж примітних житлових будинків варто назвати як суто архітектурні шедеври, так і будинки, пов’язані з значущими особистостями: так, на розі вулиць Наваринської і Нікольської стоїть найстарший житловий будинок міста. Це – миколаївська резиденція Осипа Дерібаса, відомого, звичайно, більше через його внесок у становлення Одеси. Навпроти стоїть великий триповерховий прибутковий будинок Замчалова - найбільша в місті будівля в стилі модерн. А в особняку під № 13 народився історик, журналіст, діяч «Просвіти», композитор, автор «народного» посібника з історії України (вийшов 1907 р.) Микола Аркас-молодший (1853-1909). Праця Аркаса вважалася другою за популярністю книжкою після «Кобзаря» для популяризації українства. На честь Аркаса названа гімназія, розташована на Нікольській вулиці, 34 (кол. Маріїнська жіноча). Відзначимо на цій вулиці також особняки Гольдфарба, Добровольського, Юріцина. Інша вулиця з великою кількістю примітних будинків – Спаська. На ній стоять два розкішних особняки – Ерліха та Аврамова. Особливо виділяється перший, прикрашений вежею зі статуєю Меркурія на даху. В ньому знаходиться дитяча художня школа. На вул. Декабристів красується палацового виду особняк Х. Кроля. Справжнім палацом є резиденція відомого свого часу міського діяча О. Грачова (1899 р.) на вул. Вел. Морській. На вул. Пушкінській стоїть єдиний в Миколаєві будинок з атлантами (будинок Литвиненка). Але на статус найоригінальнішого особняка заслуговує унікальний за архітектурою будинок Бартенєва по вул. Шевченка. На перший погляд – це суто дерев’яна споруда, але він побудований з ракушняка. Щодо храмів міста, то кафедральним храмом ПЦУ є собор Касперівської Божої Матері (1916 р.) До ПЦУ належить також і шпитальна церква Олександра Невського (1886 р.) Головними храмами юрисдикції МПЦ є Миколаївський (Грецький) собор (1817 р.) та того ж періоду церква Різдва Богородиці. Є в Миколаєві також костел (1895 р.), кірха (1852 р.), караїмська кенаса (1847 р.) Щодо синагіг та єврейських молитовних будинків, то їх в Миколаєві було дуже багато. В найбільшій з колишніх синагіг, Привозній, знаходиться музично-драматичний театр. Зараз головна миколаївська синагога знаходиться на вулиці, названій на честь лідера руху Хабад Менахема Шнеєрсона. На старому миколаївському цвинтарі стоїть церква Всіх Святих (1808 р.) – єдина в місті, яка ніколи не зачинялась і зберегла усе церковне начиння. На кладовищі привертає увагу відреставрований склеп родини Аркасів. Недалеко ще один склеп – засновника Харківського університету Василя Каразіна, та надгробок героя російсько-турецької війни морського капітана Олександра Казарського (1798-1833), якого отруїли в Миколаєві, коли він прибув сюди з наміром викрити корупцію військово-морського керівництва. Тепер – про музеї міста. Краєзнавчий музей з 2012 р. знаходиться в приміщенні Старофлотських казарм. В музеї – 21 зал, і він справедливо вважається найсучаснішим за дизайном та інфраструктурою на півдні.  Філією краєзнавчого є музей суднобудування та флоту, що знаходиться в колишньому будинку Штабу флоту. Це єдиний в державі музей суднобудування, і після окупації Криму він став найбільшим морським музеєм в Україні. Найцікавішими його експонатами є понад 100 моделей кораблів. Художній музей засновано 1914 року на пам’ять художника-баталіста В. Верещагіна (1842-1904), який загинув під час російсько-японської війни на одному лінкорі з уродженцем Миколаєва адміралом С. Макаровим. Після Другої Світової розграбовану колекцію відновили, дещо вдалося повернути, експозицію доповнили роботами інших майстрів, у т.ч. І. Айвазовського та Р. Судковського. Тут з’явилися картини таких майстрів, як Ф. Боровиковський, Ф. Тропінін, А. Куїнджі, І. Левітан. Є і зал західноєвропейського живопису. Але найбільш відомою атракцією міста є зоопарк - найбільший в Україні за кількістю видів тварин (близько 5,5 тис. тварин 500 видів). В ньому живуть найстарша тварина з тих, що мешкають в зоопарках України – алігатор Вася, який народився аж 1947 р., а рівно найстарші в Україні шимпанзе та бегемот. Історія зоопарку з 1901 р., коли публіці була відкрита акваріумна колекція, зібрана популярним міським політиком Миколою Леонтовичем (1876-після 1939), який пізніше 11 років був міським головою. Зоологічний відділ в Миколаєві відкрився 1925 року. На сучасній території в 23 га зоопарк знаходиться з 1978 р.  І наостанок – ще один цікавий факт: Миколаїв є другими в Україні містом левів: в ньому налічується понад 30 скульптур, малюнків, фрагментів декору та графіті царя тварин. Павло Ковальов

Бачимо Флотський бульвар, Адміралтейську площу, міст через ріку Інгул, частково територію верфі. Фото - nikolaev24.com.ua

Картина невідомого художника зображує Миколаїв в перший період існування

Втрачений Миколаїв. Пам'ятник адміралові О. Грейгу (знесений більшовиками) та Міська управа (зруйнована у Другу Світову)

Статуя Нареченої біля міського РАГСу. Фото - зі сторінки

Будинок командуючого Чорноморським флотом. Фото - SNCH

Старофлотські казарми (краєзнавчий музей)ю Фото з сайту міськради

Яхт-клуб. Фото - Pushkash

Пам'ятник Михайлу Фалєєву. Фото - Trip.Іmpressions

Фото - Trip.Іmpressions

Rаплиця на місці знесеного Адміралтейського собору. Фото - IGoToWorld

Миколаївська обсерваторія. Фото з сайту обсерваторії

За останні роки технологічний ресурс обсерваторії осучаснено. Фото - Укрінформ

Водолікарня Кенігсберга (1901 р.) Фото з сайту водолікарні

Відділення Петроградського комерційного банку. Фото - Є. Васюков

Колишній готель-пансіон «Вімут». Фото - Є. Васюков

Трансформаторна підстанція 1914 року - один з символів міста. Фото - swordfish_77

Будинок Дерібаса. Фото - Trip.Іmpressions

Прибутковий будинок Замчалова. Фото - Є. Васюков

Історик, журналіст, діяч «Просвіти», композитор, автор «народного» посібника з історії України Микола Аркас-молодший (1853-1909)

«Історія України-Русі»- головний труд М. Аркаса

На честь Аркаса названа гімназія, розташована на Нікольській вулиці. Фото - nikolaev-guide.blogspot.com

Особняк Гольдфарба. Фото - Є. Васюков

Особняк Добровольського. Фото - Є. Васюков

Особняк Юріцина. Фото - Є. Васюков

Розкішний особняк Ерліха - один з символів міста. Фото - Є. Васюков

Особняк Авраамова поруч з особняком Ерліха. Фото - Є. Васюков

Палац Грачова. Фото - Monuments.top

Прибутковий будинок Литвиненка. Фото - Є. Васюков

Дивний будинок Бартенєва. Фото - Є. Васюков

Собор Касперівської Божої Матері (1916 р.) Належить ПЦУ. Фото - Monuments.top

Шпитальна церква Олександра Невського (1886 р.) Належить ПЦУ. Фото - А. Загребельний

Миколаївський (Грецький) собор (1817 р.) Належить МПЦ. Фото - Veter

Костел (1895 р.) Фото - IGoToWorld

Кірха (1852 р.) Фото - IGoToWorld

Синагога (1877 р.) Фото - Фото - Trip.Іmpressions -

Старий некрополь Миколаєва. Фото - Monuments.top

Склеп Аркасів. Тут перепоховано і М. Фалєєва. Фото - Monuments.top

Склеп засновника Харківського університету В. Каразіна. Фото - Monuments.top

Надгробок героя російсько-турецької війни морського капітана О. Казарського (1798-1833). Фото - Monuments.top

В краєзнавчому музеї. Фото - М. Пахомова

В одному з залів Художнього музею. Фото з сайту музея

Біля входу до зоопарку встановлено скульптуру «Мауглі і Багіра», яка є його символом. Фото - Svidok.info

Пам'ятник Леонтовичу на території зоопарку. Фото - IGoToWorld

Алігатор Вася - ветеран українських зоопарків. Фото - Depo.ua

Статуя лева на Флотському бульварі. Фото - Trip.Іmpressions

Фоторепортажі
Історичний момент: рівно 34 роки тому замінили назву станції метро

Історичний момент: рівно 34 роки тому замінили назву станції метро "Майдан Незалежності" в Києві

Станція метро "Майдан Незалежності" є однією з ключових для підземки Києва. Нинішню назву вона отримала 26 серпня 1991 року і завдяки фотороботі Євгена Чернюка зберігся історичний момент, коли замінювали букви на вході. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Унікальний знімок було опубліковано у спільноті "Фотозагадки Києва з минулого" в соціальній мережі Facebook. Перших пасажирів станція прийняла 17 жовтня 1977 року. Погляд у минуле "Серпень 1991-го", – йдеться в повідомленні. На опублікованому фото можна побачити історичний момент, коли працівники підземки змінили радянську назву станції на "Майдан Незалежності". "Майдан Незалежності" – 15-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями "Поштова площа" та "Площа Українських Героїв". Відкрита 17 грудня 1976 року під назвою "Площа Калініна". Менш ніж за рік, 17 жовтня 1977 року, на честь святкування 60-річчя Жовтневої революції через перейменування головної площі міста станція також змінила назву – "Площа Жовтневої революції". Нинішня назва – з 26 серпня 1991 року. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців, а й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні вважається частиною Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація була зовсім інакшою.
27.08.2025 — 3 — 35

Відбудований після знищення: який вигляд мав Хрещатик у Києві в 1952 році. Архівне фото

Відбудований після знищення: який вигляд мав Хрещатик у Києві в 1952 році. Архівне фото

Головна вулиця Києва – Хрещатик, є одним з найулюбленіших місць зустрічей та прогулянок мешканців та гостей столиці. Завдяки старому фото ми можемо побачити, якою вона була у 1952-му після відбудови у повоєнні роки. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Архівний знімок та історію було опубліковано у Telegram-каналі спільноти "КВІДО | Київ від минулого до майбутнього". У 1941 центр міста був підірваний радянськими партизанами. Погляд у минуле "Хрещатик. 1952-й рік", – йдеться в повідомленні. На опублікованому фото можна побачити, якою була голова вулиця Києва, коли її відбудовували після Другої світової війни. Зокрема, можна роздивитись символи столиці України – молоді каштани, висаджені вздовж дороги. Крім того, на задньому плані ще немає багатоповерхівок, які згодом побудують. Зазначимо, 19 вересня 1941 року, під час Другої світової війни, після 78 днів оборони Київ покинули радянські та захопили німецькі війська. 6 листопада 1943 року радянська влада повернула собі столицю України. Місто сильно постраждало, зокрема через підривні роботи радянських партизанів. Відновлювальні роботи тривали до початку 1950-х. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-80-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні виглядає як частина Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація виглядала зовсім інакше.
25.08.2025 — 4 — 517

Павло Зібров показався з дружиною і привітав її з важливим святом

Павло Зібров показався з дружиною і привітав її з важливим святом

Павло Зібров замилував фото з дружиною-красунею і ніжно звернувся до неї з нагоди важливого свята У родині Павла Зіброва подвійне свято. Артист ласкаво привітав кохану з особливими датами в їхньому сімейному житті. Український співак Павло Зібров показав милі фото з дружиною-красунею Мариною і привітав її з важливими святами. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. 25 серпня в сім'ї артиста – це особлива дата. У виконавця подвійне свята. Зокрема, день народження святкує дружина знаменитості Марина. Окрім того, 25 серпня у подружжя також річниця весілля. Вони вже 31 рік живуть у статусі чоловіка та дружини. Тож, Павло Зібров присвятив Марині вітальний допис в Instagram. Співак опублікував їхні різноманітні світлини. Також він адресував коханій теплі слова, де виклав все, що відчуває до неї та за що їй вдячний. "Вітаю тебе з днем народження, моя кохана дружино, моя половинка, без якої я не уявляю свого життя. Ти для мене – все: мій день і моя ніч, моє свято, моя перемога, моє натхнення та мої мрії. Ти режисер мого життя, та, хто пише найкращий сценарій уже 31 рік", - говорить артист. Павло Зібров говорить, шо його дружина є неабияк мудрою, ніжною, талановитою і завжди відчуває, як їхній сім'ї буде краще. Артист завжди прислухаються до порад коханої, і вона його жодного разу не підвела. А особливо Павло Зібров вдячний дружині за те, що вона народила йому доньку Діану. "Я щиро вдячний тобі за твою мудрість, ніжність, любов, талант, дальновидність і те тепло, яким ти наповнюєш наш дім. Усі ці роки я прислухався до твоїх порад і бачив, як усе складається якнайкраще, саме так, як ти відчувала. Я безмежно вдячний тобі за найкращий подарунок, найбільший скарб – нашу донечку Діану, яка з кожним роком розквітає і за це я схиляю голову перед тобою", - зазначив співак. Павло Зібров побажав дружині міцного здоров'я, завжди бути щасливою та жити в мирі та злагоді. А він зі свого боку обіцяє робити все, аби в їхньому домі панувала радість, гармонія та любов. "Бажаю тобі, моя Маринко, міцного здоров'я, безмежного щастя, тепла в душі, миру в серці та в країні. Нехай кожен день в нашому домі панують радість, гармонія та любов! З тобою життя – це музика, а ти – її найкраща мелодія. Люблю безмежно!" – підсумував артист. Нагадаємо, раніше Павло Зібров отримав від президента важливу нагороду. Артиста відзначили  за внесок у відродження та розбудову української держави.
25.08.2025 — 4 — 411

Льотчик з

Льотчик з "Привидів Києва": що відомо про пілота МіГ-29, який загинув після завдання

Пілот 40 бригади тактичної авіації "Привид Києва" Сергій Бондарь загинув в ніч на 23 серпня. Трагедія сталася, коли льотчик МіГ-29 повертався після виконання бойового завдання. Про це пише РБК-Україна з посиланням на 40 бригаду тактичної авіації "Привид Києва" в Facebook. Про це повідомляють Контракти.UA. "Цієї ночі, повертаючись після виконання бойового завдання, загинув льотчик 40 бригади тактичної авіації "Привид Києва" заступник командира ескадрильї майор Сергій Бондарь", - йдеться у повідомленні. Що відомо про пілота Український захисник народився 1979 року у Кропивницькому, де й мешкав разом з родиною: дружиною, сином і донькою. У 2000 році Сергій Бондарь закінчив Харківський інститут Військово-Повітряних Сил ЗСУ. Все своє життя він присвятив авіації, хоча й мав перерву у військовій службі. Працював викладачем у Національному авіаційному університеті. З початком повномасштабної війни пілот повернувся до військової служби, став на захист неба - у 40 БрТА. Сергій Бондарь відновив льотні навички на літаках Л-39 та МІГ-29. Саме на винищувачах МІГ-29 герой здійснював щоденну бойову роботу із захисту повітряного простору України - успішно знищував повітряні цілі ворога та здійснював ракетно-бомбові удари по позиціях окупантів, їх штабах і скупченню техніки на різних напрямках фронту. "Пам’ятаємо Сергія Бондаря як виваженого і фахового льотчика. Людину з великим серцем і безмежним життєвим оптимізмом, гумором, щирістю і взаємопідтримкою ближніх. Щиро співчуваємо його родині, близьким, побратимам та всім, хто знав славетного захисника української землі", - зазначили у Повітряних силах. Як зазначало РБК-Україна, що зранку 23 серпня Повітряні сили ЗСУ повідомили про аварію літака МіГ-29. Після виконання бойового завдання при заході на посадку загинув пілот винищувача Сергій Бондарь.
23.08.2025 — 3 — 975

Легендарні сукні голлівудських зірок – які вбрання побили світові аукціонні рекорди.

Легендарні сукні голлівудських зірок – які вбрання побили світові аукціонні рекорди.

Три найдорожчі сукні у світі: що це за вбрання та за скільки їх продали Ці сукні стали не лише частиною кінематографічної історії, але і встановили рекорди на аукціонах. Це легендарні вбрання, що давно перетворилися на символи епохи, і сьогодні вони коштують мільйони доларів, хоча насправді є безцінною культурною спадщиною. Пропонуємо подивитись на три вбрання, які встановили рекорди на аукціонах. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. 1.Happy Birthday, Mr. President — сукня Мерілін Монро за 4,8 млн доларів Це не просто сукня, а справжній скарб. Акторка Мерілін Монро одягла її 1962 року і вийшла на сцену Madison Square Garden, де виконала своє знамените «Happy Birthday» для тодішнього президента Джона Кеннеді. Створив вечірню сукню-футляр модельєр Жан Луї Берто, більше відомий як Жан Луї. Дизайнер для «голої» сукні замовив із Франції найтоншу шовкову тканину тілесного кольору, а для шиття використовував практично невидимі нитки. Шили сукню в будинку Монро в Брендвуді. Викрійка робилася просто по її фігурі. 2016 року сукня встановила рекорд, ставши найдорожчим вбранням, проданим на аукціоні — її придбали за приголомшливі 4,8 млн доларів. 2.The Seven Year Itch — біла сукня Монро за 4,6–5,6 млн доларів Кадр, де повітря з метро підіймає легку спідницю, став культовим для кіно ХХ століття, а сукня, яку носила акторка Мерілін Монро — канонічною і миттєво перетворилася на символ жіночої сексуальності та свободи. Саме це вбрання зробило з Монро зірку. Автором цього легендарного вбрання є стиліст, костюмер та друг (і згідно з деякими плітками навіть коханець) Мерілін — Вільям Травілла. Він створив для акторки дуже багато кінообразів, але цьому не надавав особливого значення, називаючи його «ця дурна маленька сукня». Такий фасон одягу був дуже модним для 50-х років, тому не дивно, що Травілла вибрав саме його. 2011 року сукню продали на аукціоні Profiles in History за більш ніж 4,6 млн (з урахуванням комісії — понад 5,6 млн доларів). Сьогодні цей образ залишається одним із найбільш упізнаваних у світі кіно. 3.Чорна сукня Givenchy — Одрі Гепберн у «Сніданку у Тіффані» — 923 тисячі доларів Елегантна чорна сукня, створена Юбером де Живанші, стала головною окрасою культового фільму «Сніданок у Тіффані» та символом бездоганного смаку. Дизайнер і Одрі були друзями та співпрацювали протягом багатьох років. Сукня стала уособленням стилю 60-х років і паризького шику в найкращих традиціях модного дому Givenchy. Модельєр створив для Одрі три копії сукні перед зніманнями. Оригінальна зшита вручну сукня зараз перебуває в приватному архіві Givenchy, в той час як одна копія, яку Одрі повернула Paramount, виставлена в Museo del Traje в Мадриді, а інша була продана на аукціоні Christie’s у грудні 2006 року анонімному покупцеві за 923 тисячі доларів.
23.08.2025 — 4 — 798