Контракти.ua

24.03.2021 — Крым, Украина — Крым.Реалии — 15022
Крым, вода, засуха, аннексия
Нехватка пресной воды в Крыму. Хроника водного кризиса в фотографиях

Генеральная Ассамблея ООН объявила 22 марта Всемирным днем водных ресурсов. Этот день призван привлечь внимание к проблеме нехватки пресной воды и доступа к ней, а также к необходимости преодоления глобального водного кризиса. Ежегодно эта дата посвящена определенной теме. В 2021 году это тема ценности воды. Крымчане прожили 2020 год в условиях засухи и ограничений водоснабжения, и проблемы с водой продолжаются до сих пор. Летом прошлого года в нескольких районах Крыма начали вводить графики подачи воды. Сейчас многие населенные пункты полуострова получают воду по часам. Такие меры начали применять из-за обмеления водохранилищ и сокращения запасов пресной воды. При этом российские власти Крыма расконсервировали скважины и использовали подземные источники. В октябре на полуострове заговорили об опреснении морской воды. Сейчас российские власти Крыма называют опреснение единственным способом «гарантировать стабильное водоснабжение» на полуострове. Однако жители Ялты, где планируют построить опреснительную установку, выступили против ее строительства. Мониторинговая миссия ООН в Украине настаивает на том, что с учетом аннексии Крымского полуострова, «Россия несет основную ответственность за обеспечение доступа к воде защищенным лицам в Крыму». Раньше Украина обеспечивала до 85% потребностей Крыма в пресной воде через Северо-Крымский канал, соединяющий главное русло Днепра с полуостровом. После аннексии Крыма Россией в 2014 году поставки воды на полуостров прекратили. Официальный Киев утверждает, что они возобновятся только после деоккупации Крыма. Как Крым переживает нехватку пресной воды – в фотогалерее Крым.Реалии.

Автоцистерна во время забора воды в пруду села Константиновка Симферопольского района, 24 августа 2020 года

Мужчина на личном автомобиле с бочкой на крыше остановился на одной из улиц Симферополя, 24 августа 2020 года

Жильцы одного из домов начали запасаться водой, 24 августа 2020 года

В сентябре прошлого года в разных районах Симферополя начали устанавливать синие бочки – резервуары для воды. Эта бочка стоит на улице 1-й Конной Армии, 3 сентября 2020 года

С 7 сентября в Симферополе и 39 населенных пунктах Симферопольского и Бахчисарайского районов Крыма ввели третий этап ограничений централизованной подачи воды населению. На фото: заправка машин на автораздаточной станции «Петровские скалы», рядом с заповедником «Неаполь Скифский», 8 сентября 2020 года

Листовки с графиком подачи воды были расклеены у подъездов многоквартирных домов в Симферополе, 8 сентября 2020 года

Рыбак на берегу обмелевшего Аянского водохранилища, 4 ноября 2020 года

В ноябре прошлого года Аянское водохранилище было заполнено менее чем на треть при объеме в 3,9 млн кубических метров

Изобильненское водохранилище под Алуштой – самое глубокое в Крыму. Максимальная глубина – 70 метров. Объем – 13,25 млн кубических метров. Длина – 4 километра. Плотина земляная, высотой 70 метров и длиной 550 метров, 25 октября 2020 года

Изобильненское водохранилище снабжало водой Алушту, где в сентябре прошлого года был введен график подачи воды, 25 октября 2020 года

Село Зеленогорское находится почти в самом центре Белогорского района Крыма. Особенность этого села в том, что там нет централизованного водообеспечения. В ноябре прошлого года единственный каптаж (сооружение по выемке подземных вод), из которого питьевая вода подавалась в многоквартирные дома и частный сектор, пересох. В Зеленогорское стали доставлять воду автоцистернами. Однако не все жители надеялись на такую помощь: некоторые, вооружившись ведрами и пластиковыми бутылями, ходили к так называемой кринице, которая находится у полувысохшего сельского пруда. Те, у кого есть собственный транспорт, ездили за водой к «живым» источникам в близлежащих селах. Другие – покупали у частников, которые наладили параллельный подвоз воды, 6 ноября 2020 года

Село Гончарное – одно из самых древних в округе Севастополя – расположено в Варнаутской долине. В конце ноября прошлого года в сельских колодцах пропала вода, пересох даже известный источник Варналы. Местные жители вынуждены были приобрести емкости для воды, а российские власти организовали ее подвоз

На импровизированной площади на детской площадке у магазина местные российские власти установили большую емкость для воды, 18 ноября 2020 года

На северо-восточной окраине села, рядом с шоссе – довольно большой пруд, размерами приблизительно 250 на 250 метров. Он наполняется ручьями, в основном, весной. Так пруд выглядел 18 ноября 2020 года

Расположенное по соседству с Гончарным село Резервное также имеет проблемы с водообеспечением. Еще до российской аннексии Крыма бизнесмены и чиновники возводили здесь загородные дома, несмотря на то, что в селе всегда были проблемы с водой. Стоимость строительства водопровода в Варнаутской долине еще в 2011 году оценивалось в 8 миллионов гривен. За период российской аннексии Крыма воду в Варнутскую долину не провели

Между тем, вода из собственной скважины есть в российской воинской части, расположенной рядом с Резервным. По словам местных жителей, некоторым домовладельцам удалось договориться с военными и провести воду в свои дворы, 4 декабря 2020 года

Пластиковая емкость для воды в одном из дворов Резервного, 4 декабря 2020 года

Чернореченское водохранилище – основной источник водоснабжения Севастополя. Оно пополняется за счет ряда небольших рек и множества ручьев. На протяжении первых недель января в Крыму выпали обильные осадки в виде дождя и снега, за несколько дней выпало порядка 70-80% месячной нормы. Так, на Ай-Петри толщина снежного покрова 20 января составила 25 сантиметров, на Ангарском перевале – 12. После этого в Чернореченском водохранилище появился небольшой приток воды. Так оно выглядело 25 января 2021 года

Вид на Чернореченское водохранилище со стороны села Передовое. Бетонные кольца, по которым раньше определяли уровень воды в водохранилище, сейчас оказались на суше, 25 января 2021 года

В начале февраля 2021 года Симферопольское водохранилище, по сообщениям Крымского гидрометцентра, наполнилось на 7%

16 февраля 2021 года. Чаша водохранилища продолжила сужаться. Зимние снегопады так и не стали переломным моментом для водного кризиса в аннексированном Крыму. ГИС-специалист Мирового центра данных по геоинформатике и устойчивому развитию, старший преподаватель кафедры географии ТНУ Сергей Гапон в эфире Радио Крым.Реалии говорил о том, что для того, чтобы ситуация с водохранилищами перестала быть критической, необходимо очень много атмосферных осадков

Общий вид карьера в Инкермане в конце января 2021 года. Воду из водоема российские власти начали забирать в конце ноября 2020 года. Водозабор проработал около месяца, меньше ожидаемого срока. Жители Инкермана выступали против решения российских властей Севастополя забрать воду из озера в бывшем карьере

Уровень воды в карьере сильно понизился после выкачивания воды. Понижение уровня воды хорошо заметно по огромным ступеням, образовавшимся во время добычи камня-известняка, 22 января 2021 года

Белогорское водохранилище, 11 марта 2021 года. По словам крымского предпринимателя Олега Зубкова, в Белогорском и Тайганском водохранилищах осталось слишком мало воды, чтобы она существенно повлияла на ситуацию с водоснабжением Симферополя

Тайганское водохранилище приближается к отметке «мертвый объем», 12 марта 2021 года. По состоянию на 19 марта, на такой отметке находятся Симферопольское и Загорское водохранилища. Это означает, что брать оттуда воду для снабжения населения уже невозможно

Фоторепортажі
9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше. Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival. Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine. Фото зроблені 10 листопада 2024 року.  
21.11.2024 — 31 — 996

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA. "20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні. До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина. "Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС. Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці.
20.11.2024 — 6 — 533

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на "зебрі"

В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу. Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA. Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада. "58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні. Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці. "Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві. Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди. Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей.
20.11.2024 — 3 — 429

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA. Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах. Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі. "Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц. Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю. "У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц. Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців.
19.11.2024 — 5 — 768

Українські розвідники з'ясували

Українські розвідники з'ясували "начинку" російського дрона "Гербера"

Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA. За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні. Імітація "Шахеда" Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР. З чого складаються ці БПЛА Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів. "Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР. Крім того: Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди). В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР). Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358. Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії. Використання дронів Росією у війні в Україні Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників. При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди". Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.    
18.11.2024 — 3 — 902