Нехватка пресной воды в Крыму. Хроника водного кризиса в фотографиях
Генеральная Ассамблея ООН объявила 22 марта Всемирным днем водных ресурсов. Этот день призван привлечь внимание к проблеме нехватки пресной воды и доступа к ней, а также к необходимости преодоления глобального водного кризиса. Ежегодно эта дата посвящена определенной теме. В 2021 году это тема ценности воды. Крымчане прожили 2020 год в условиях засухи и ограничений водоснабжения, и проблемы с водой продолжаются до сих пор. Летом прошлого года в нескольких районах Крыма начали вводить графики подачи воды. Сейчас многие населенные пункты полуострова получают воду по часам. Такие меры начали применять из-за обмеления водохранилищ и сокращения запасов пресной воды. При этом российские власти Крыма расконсервировали скважины и использовали подземные источники. В октябре на полуострове заговорили об опреснении морской воды. Сейчас российские власти Крыма называют опреснение единственным способом «гарантировать стабильное водоснабжение» на полуострове. Однако жители Ялты, где планируют построить опреснительную установку, выступили против ее строительства. Мониторинговая миссия ООН в Украине настаивает на том, что с учетом аннексии Крымского полуострова, «Россия несет основную ответственность за обеспечение доступа к воде защищенным лицам в Крыму». Раньше Украина обеспечивала до 85% потребностей Крыма в пресной воде через Северо-Крымский канал, соединяющий главное русло Днепра с полуостровом. После аннексии Крыма Россией в 2014 году поставки воды на полуостров прекратили. Официальный Киев утверждает, что они возобновятся только после деоккупации Крыма. Как Крым переживает нехватку пресной воды – в фотогалерее Крым.Реалии.
Автоцистерна во время забора воды в пруду села Константиновка Симферопольского района, 24 августа 2020 года
Мужчина на личном автомобиле с бочкой на крыше остановился на одной из улиц Симферополя, 24 августа 2020 года
Жильцы одного из домов начали запасаться водой, 24 августа 2020 года
В сентябре прошлого года в разных районах Симферополя начали устанавливать синие бочки – резервуары для воды. Эта бочка стоит на улице 1-й Конной Армии, 3 сентября 2020 года
С 7 сентября в Симферополе и 39 населенных пунктах Симферопольского и Бахчисарайского районов Крыма ввели третий этап ограничений централизованной подачи воды населению. На фото: заправка машин на автораздаточной станции «Петровские скалы», рядом с заповедником «Неаполь Скифский», 8 сентября 2020 года
Листовки с графиком подачи воды были расклеены у подъездов многоквартирных домов в Симферополе, 8 сентября 2020 года
Рыбак на берегу обмелевшего Аянского водохранилища, 4 ноября 2020 года
В ноябре прошлого года Аянское водохранилище было заполнено менее чем на треть при объеме в 3,9 млн кубических метров
Изобильненское водохранилище под Алуштой – самое глубокое в Крыму. Максимальная глубина – 70 метров. Объем – 13,25 млн кубических метров. Длина – 4 километра. Плотина земляная, высотой 70 метров и длиной 550 метров, 25 октября 2020 года
Изобильненское водохранилище снабжало водой Алушту, где в сентябре прошлого года был введен график подачи воды, 25 октября 2020 года
Село Зеленогорское находится почти в самом центре Белогорского района Крыма. Особенность этого села в том, что там нет централизованного водообеспечения. В ноябре прошлого года единственный каптаж (сооружение по выемке подземных вод), из которого питьевая вода подавалась в многоквартирные дома и частный сектор, пересох. В Зеленогорское стали доставлять воду автоцистернами. Однако не все жители надеялись на такую помощь: некоторые, вооружившись ведрами и пластиковыми бутылями, ходили к так называемой кринице, которая находится у полувысохшего сельского пруда. Те, у кого есть собственный транспорт, ездили за водой к «живым» источникам в близлежащих селах. Другие – покупали у частников, которые наладили параллельный подвоз воды, 6 ноября 2020 года
Село Гончарное – одно из самых древних в округе Севастополя – расположено в Варнаутской долине. В конце ноября прошлого года в сельских колодцах пропала вода, пересох даже известный источник Варналы. Местные жители вынуждены были приобрести емкости для воды, а российские власти организовали ее подвоз
На импровизированной площади на детской площадке у магазина местные российские власти установили большую емкость для воды, 18 ноября 2020 года
На северо-восточной окраине села, рядом с шоссе – довольно большой пруд, размерами приблизительно 250 на 250 метров. Он наполняется ручьями, в основном, весной. Так пруд выглядел 18 ноября 2020 года
Расположенное по соседству с Гончарным село Резервное также имеет проблемы с водообеспечением. Еще до российской аннексии Крыма бизнесмены и чиновники возводили здесь загородные дома, несмотря на то, что в селе всегда были проблемы с водой. Стоимость строительства водопровода в Варнаутской долине еще в 2011 году оценивалось в 8 миллионов гривен. За период российской аннексии Крыма воду в Варнутскую долину не провели
Между тем, вода из собственной скважины есть в российской воинской части, расположенной рядом с Резервным. По словам местных жителей, некоторым домовладельцам удалось договориться с военными и провести воду в свои дворы, 4 декабря 2020 года
Пластиковая емкость для воды в одном из дворов Резервного, 4 декабря 2020 года
Чернореченское водохранилище – основной источник водоснабжения Севастополя. Оно пополняется за счет ряда небольших рек и множества ручьев. На протяжении первых недель января в Крыму выпали обильные осадки в виде дождя и снега, за несколько дней выпало порядка 70-80% месячной нормы. Так, на Ай-Петри толщина снежного покрова 20 января составила 25 сантиметров, на Ангарском перевале – 12. После этого в Чернореченском водохранилище появился небольшой приток воды. Так оно выглядело 25 января 2021 года
Вид на Чернореченское водохранилище со стороны села Передовое. Бетонные кольца, по которым раньше определяли уровень воды в водохранилище, сейчас оказались на суше, 25 января 2021 года
В начале февраля 2021 года Симферопольское водохранилище, по сообщениям Крымского гидрометцентра, наполнилось на 7%
16 февраля 2021 года. Чаша водохранилища продолжила сужаться. Зимние снегопады так и не стали переломным моментом для водного кризиса в аннексированном Крыму. ГИС-специалист Мирового центра данных по геоинформатике и устойчивому развитию, старший преподаватель кафедры географии ТНУ Сергей Гапон в эфире Радио Крым.Реалии говорил о том, что для того, чтобы ситуация с водохранилищами перестала быть критической, необходимо очень много атмосферных осадков
Общий вид карьера в Инкермане в конце января 2021 года. Воду из водоема российские власти начали забирать в конце ноября 2020 года. Водозабор проработал около месяца, меньше ожидаемого срока. Жители Инкермана выступали против решения российских властей Севастополя забрать воду из озера в бывшем карьере
Уровень воды в карьере сильно понизился после выкачивания воды. Понижение уровня воды хорошо заметно по огромным ступеням, образовавшимся во время добычи камня-известняка, 22 января 2021 года
Белогорское водохранилище, 11 марта 2021 года. По словам крымского предпринимателя Олега Зубкова, в Белогорском и Тайганском водохранилищах осталось слишком мало воды, чтобы она существенно повлияла на ситуацию с водоснабжением Симферополя
Тайганское водохранилище приближается к отметке «мертвый объем», 12 марта 2021 года. По состоянию на 19 марта, на такой отметке находятся Симферопольское и Загорское водохранилища. Это означает, что брать оттуда воду для снабжения населения уже невозможно
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 86
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 836
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 893
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1523
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3060
