Нехватка пресной воды в Крыму. Хроника водного кризиса в фотографиях
Генеральная Ассамблея ООН объявила 22 марта Всемирным днем водных ресурсов. Этот день призван привлечь внимание к проблеме нехватки пресной воды и доступа к ней, а также к необходимости преодоления глобального водного кризиса. Ежегодно эта дата посвящена определенной теме. В 2021 году это тема ценности воды. Крымчане прожили 2020 год в условиях засухи и ограничений водоснабжения, и проблемы с водой продолжаются до сих пор. Летом прошлого года в нескольких районах Крыма начали вводить графики подачи воды. Сейчас многие населенные пункты полуострова получают воду по часам. Такие меры начали применять из-за обмеления водохранилищ и сокращения запасов пресной воды. При этом российские власти Крыма расконсервировали скважины и использовали подземные источники. В октябре на полуострове заговорили об опреснении морской воды. Сейчас российские власти Крыма называют опреснение единственным способом «гарантировать стабильное водоснабжение» на полуострове. Однако жители Ялты, где планируют построить опреснительную установку, выступили против ее строительства. Мониторинговая миссия ООН в Украине настаивает на том, что с учетом аннексии Крымского полуострова, «Россия несет основную ответственность за обеспечение доступа к воде защищенным лицам в Крыму». Раньше Украина обеспечивала до 85% потребностей Крыма в пресной воде через Северо-Крымский канал, соединяющий главное русло Днепра с полуостровом. После аннексии Крыма Россией в 2014 году поставки воды на полуостров прекратили. Официальный Киев утверждает, что они возобновятся только после деоккупации Крыма. Как Крым переживает нехватку пресной воды – в фотогалерее Крым.Реалии.
Автоцистерна во время забора воды в пруду села Константиновка Симферопольского района, 24 августа 2020 года
Мужчина на личном автомобиле с бочкой на крыше остановился на одной из улиц Симферополя, 24 августа 2020 года
Жильцы одного из домов начали запасаться водой, 24 августа 2020 года
В сентябре прошлого года в разных районах Симферополя начали устанавливать синие бочки – резервуары для воды. Эта бочка стоит на улице 1-й Конной Армии, 3 сентября 2020 года
С 7 сентября в Симферополе и 39 населенных пунктах Симферопольского и Бахчисарайского районов Крыма ввели третий этап ограничений централизованной подачи воды населению. На фото: заправка машин на автораздаточной станции «Петровские скалы», рядом с заповедником «Неаполь Скифский», 8 сентября 2020 года
Листовки с графиком подачи воды были расклеены у подъездов многоквартирных домов в Симферополе, 8 сентября 2020 года
Рыбак на берегу обмелевшего Аянского водохранилища, 4 ноября 2020 года
В ноябре прошлого года Аянское водохранилище было заполнено менее чем на треть при объеме в 3,9 млн кубических метров
Изобильненское водохранилище под Алуштой – самое глубокое в Крыму. Максимальная глубина – 70 метров. Объем – 13,25 млн кубических метров. Длина – 4 километра. Плотина земляная, высотой 70 метров и длиной 550 метров, 25 октября 2020 года
Изобильненское водохранилище снабжало водой Алушту, где в сентябре прошлого года был введен график подачи воды, 25 октября 2020 года
Село Зеленогорское находится почти в самом центре Белогорского района Крыма. Особенность этого села в том, что там нет централизованного водообеспечения. В ноябре прошлого года единственный каптаж (сооружение по выемке подземных вод), из которого питьевая вода подавалась в многоквартирные дома и частный сектор, пересох. В Зеленогорское стали доставлять воду автоцистернами. Однако не все жители надеялись на такую помощь: некоторые, вооружившись ведрами и пластиковыми бутылями, ходили к так называемой кринице, которая находится у полувысохшего сельского пруда. Те, у кого есть собственный транспорт, ездили за водой к «живым» источникам в близлежащих селах. Другие – покупали у частников, которые наладили параллельный подвоз воды, 6 ноября 2020 года
Село Гончарное – одно из самых древних в округе Севастополя – расположено в Варнаутской долине. В конце ноября прошлого года в сельских колодцах пропала вода, пересох даже известный источник Варналы. Местные жители вынуждены были приобрести емкости для воды, а российские власти организовали ее подвоз
На импровизированной площади на детской площадке у магазина местные российские власти установили большую емкость для воды, 18 ноября 2020 года
На северо-восточной окраине села, рядом с шоссе – довольно большой пруд, размерами приблизительно 250 на 250 метров. Он наполняется ручьями, в основном, весной. Так пруд выглядел 18 ноября 2020 года
Расположенное по соседству с Гончарным село Резервное также имеет проблемы с водообеспечением. Еще до российской аннексии Крыма бизнесмены и чиновники возводили здесь загородные дома, несмотря на то, что в селе всегда были проблемы с водой. Стоимость строительства водопровода в Варнаутской долине еще в 2011 году оценивалось в 8 миллионов гривен. За период российской аннексии Крыма воду в Варнутскую долину не провели
Между тем, вода из собственной скважины есть в российской воинской части, расположенной рядом с Резервным. По словам местных жителей, некоторым домовладельцам удалось договориться с военными и провести воду в свои дворы, 4 декабря 2020 года
Пластиковая емкость для воды в одном из дворов Резервного, 4 декабря 2020 года
Чернореченское водохранилище – основной источник водоснабжения Севастополя. Оно пополняется за счет ряда небольших рек и множества ручьев. На протяжении первых недель января в Крыму выпали обильные осадки в виде дождя и снега, за несколько дней выпало порядка 70-80% месячной нормы. Так, на Ай-Петри толщина снежного покрова 20 января составила 25 сантиметров, на Ангарском перевале – 12. После этого в Чернореченском водохранилище появился небольшой приток воды. Так оно выглядело 25 января 2021 года
Вид на Чернореченское водохранилище со стороны села Передовое. Бетонные кольца, по которым раньше определяли уровень воды в водохранилище, сейчас оказались на суше, 25 января 2021 года
В начале февраля 2021 года Симферопольское водохранилище, по сообщениям Крымского гидрометцентра, наполнилось на 7%
16 февраля 2021 года. Чаша водохранилища продолжила сужаться. Зимние снегопады так и не стали переломным моментом для водного кризиса в аннексированном Крыму. ГИС-специалист Мирового центра данных по геоинформатике и устойчивому развитию, старший преподаватель кафедры географии ТНУ Сергей Гапон в эфире Радио Крым.Реалии говорил о том, что для того, чтобы ситуация с водохранилищами перестала быть критической, необходимо очень много атмосферных осадков
Общий вид карьера в Инкермане в конце января 2021 года. Воду из водоема российские власти начали забирать в конце ноября 2020 года. Водозабор проработал около месяца, меньше ожидаемого срока. Жители Инкермана выступали против решения российских властей Севастополя забрать воду из озера в бывшем карьере
Уровень воды в карьере сильно понизился после выкачивания воды. Понижение уровня воды хорошо заметно по огромным ступеням, образовавшимся во время добычи камня-известняка, 22 января 2021 года
Белогорское водохранилище, 11 марта 2021 года. По словам крымского предпринимателя Олега Зубкова, в Белогорском и Тайганском водохранилищах осталось слишком мало воды, чтобы она существенно повлияла на ситуацию с водоснабжением Симферополя
Тайганское водохранилище приближается к отметке «мертвый объем», 12 марта 2021 года. По состоянию на 19 марта, на такой отметке находятся Симферопольское и Загорское водохранилища. Это означает, что брать оттуда воду для снабжения населения уже невозможно
Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни.
У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим.
Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA.
Тематика та символізм
На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу».
Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята.
Свято завдяки захисникам
Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства.
«Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко.
Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових.
«Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая.
Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники. 05.12.2025 — 7 — 42
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 358
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 713
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 805
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 2014
