Нехватка пресной воды в Крыму. Хроника водного кризиса в фотографиях
Генеральная Ассамблея ООН объявила 22 марта Всемирным днем водных ресурсов. Этот день призван привлечь внимание к проблеме нехватки пресной воды и доступа к ней, а также к необходимости преодоления глобального водного кризиса. Ежегодно эта дата посвящена определенной теме. В 2021 году это тема ценности воды. Крымчане прожили 2020 год в условиях засухи и ограничений водоснабжения, и проблемы с водой продолжаются до сих пор. Летом прошлого года в нескольких районах Крыма начали вводить графики подачи воды. Сейчас многие населенные пункты полуострова получают воду по часам. Такие меры начали применять из-за обмеления водохранилищ и сокращения запасов пресной воды. При этом российские власти Крыма расконсервировали скважины и использовали подземные источники. В октябре на полуострове заговорили об опреснении морской воды. Сейчас российские власти Крыма называют опреснение единственным способом «гарантировать стабильное водоснабжение» на полуострове. Однако жители Ялты, где планируют построить опреснительную установку, выступили против ее строительства. Мониторинговая миссия ООН в Украине настаивает на том, что с учетом аннексии Крымского полуострова, «Россия несет основную ответственность за обеспечение доступа к воде защищенным лицам в Крыму». Раньше Украина обеспечивала до 85% потребностей Крыма в пресной воде через Северо-Крымский канал, соединяющий главное русло Днепра с полуостровом. После аннексии Крыма Россией в 2014 году поставки воды на полуостров прекратили. Официальный Киев утверждает, что они возобновятся только после деоккупации Крыма. Как Крым переживает нехватку пресной воды – в фотогалерее Крым.Реалии.
Автоцистерна во время забора воды в пруду села Константиновка Симферопольского района, 24 августа 2020 года
Мужчина на личном автомобиле с бочкой на крыше остановился на одной из улиц Симферополя, 24 августа 2020 года
Жильцы одного из домов начали запасаться водой, 24 августа 2020 года
В сентябре прошлого года в разных районах Симферополя начали устанавливать синие бочки – резервуары для воды. Эта бочка стоит на улице 1-й Конной Армии, 3 сентября 2020 года
С 7 сентября в Симферополе и 39 населенных пунктах Симферопольского и Бахчисарайского районов Крыма ввели третий этап ограничений централизованной подачи воды населению. На фото: заправка машин на автораздаточной станции «Петровские скалы», рядом с заповедником «Неаполь Скифский», 8 сентября 2020 года
Листовки с графиком подачи воды были расклеены у подъездов многоквартирных домов в Симферополе, 8 сентября 2020 года
Рыбак на берегу обмелевшего Аянского водохранилища, 4 ноября 2020 года
В ноябре прошлого года Аянское водохранилище было заполнено менее чем на треть при объеме в 3,9 млн кубических метров
Изобильненское водохранилище под Алуштой – самое глубокое в Крыму. Максимальная глубина – 70 метров. Объем – 13,25 млн кубических метров. Длина – 4 километра. Плотина земляная, высотой 70 метров и длиной 550 метров, 25 октября 2020 года
Изобильненское водохранилище снабжало водой Алушту, где в сентябре прошлого года был введен график подачи воды, 25 октября 2020 года
Село Зеленогорское находится почти в самом центре Белогорского района Крыма. Особенность этого села в том, что там нет централизованного водообеспечения. В ноябре прошлого года единственный каптаж (сооружение по выемке подземных вод), из которого питьевая вода подавалась в многоквартирные дома и частный сектор, пересох. В Зеленогорское стали доставлять воду автоцистернами. Однако не все жители надеялись на такую помощь: некоторые, вооружившись ведрами и пластиковыми бутылями, ходили к так называемой кринице, которая находится у полувысохшего сельского пруда. Те, у кого есть собственный транспорт, ездили за водой к «живым» источникам в близлежащих селах. Другие – покупали у частников, которые наладили параллельный подвоз воды, 6 ноября 2020 года
Село Гончарное – одно из самых древних в округе Севастополя – расположено в Варнаутской долине. В конце ноября прошлого года в сельских колодцах пропала вода, пересох даже известный источник Варналы. Местные жители вынуждены были приобрести емкости для воды, а российские власти организовали ее подвоз
На импровизированной площади на детской площадке у магазина местные российские власти установили большую емкость для воды, 18 ноября 2020 года
На северо-восточной окраине села, рядом с шоссе – довольно большой пруд, размерами приблизительно 250 на 250 метров. Он наполняется ручьями, в основном, весной. Так пруд выглядел 18 ноября 2020 года
Расположенное по соседству с Гончарным село Резервное также имеет проблемы с водообеспечением. Еще до российской аннексии Крыма бизнесмены и чиновники возводили здесь загородные дома, несмотря на то, что в селе всегда были проблемы с водой. Стоимость строительства водопровода в Варнаутской долине еще в 2011 году оценивалось в 8 миллионов гривен. За период российской аннексии Крыма воду в Варнутскую долину не провели
Между тем, вода из собственной скважины есть в российской воинской части, расположенной рядом с Резервным. По словам местных жителей, некоторым домовладельцам удалось договориться с военными и провести воду в свои дворы, 4 декабря 2020 года
Пластиковая емкость для воды в одном из дворов Резервного, 4 декабря 2020 года
Чернореченское водохранилище – основной источник водоснабжения Севастополя. Оно пополняется за счет ряда небольших рек и множества ручьев. На протяжении первых недель января в Крыму выпали обильные осадки в виде дождя и снега, за несколько дней выпало порядка 70-80% месячной нормы. Так, на Ай-Петри толщина снежного покрова 20 января составила 25 сантиметров, на Ангарском перевале – 12. После этого в Чернореченском водохранилище появился небольшой приток воды. Так оно выглядело 25 января 2021 года
Вид на Чернореченское водохранилище со стороны села Передовое. Бетонные кольца, по которым раньше определяли уровень воды в водохранилище, сейчас оказались на суше, 25 января 2021 года
В начале февраля 2021 года Симферопольское водохранилище, по сообщениям Крымского гидрометцентра, наполнилось на 7%
16 февраля 2021 года. Чаша водохранилища продолжила сужаться. Зимние снегопады так и не стали переломным моментом для водного кризиса в аннексированном Крыму. ГИС-специалист Мирового центра данных по геоинформатике и устойчивому развитию, старший преподаватель кафедры географии ТНУ Сергей Гапон в эфире Радио Крым.Реалии говорил о том, что для того, чтобы ситуация с водохранилищами перестала быть критической, необходимо очень много атмосферных осадков
Общий вид карьера в Инкермане в конце января 2021 года. Воду из водоема российские власти начали забирать в конце ноября 2020 года. Водозабор проработал около месяца, меньше ожидаемого срока. Жители Инкермана выступали против решения российских властей Севастополя забрать воду из озера в бывшем карьере
Уровень воды в карьере сильно понизился после выкачивания воды. Понижение уровня воды хорошо заметно по огромным ступеням, образовавшимся во время добычи камня-известняка, 22 января 2021 года
Белогорское водохранилище, 11 марта 2021 года. По словам крымского предпринимателя Олега Зубкова, в Белогорском и Тайганском водохранилищах осталось слишком мало воды, чтобы она существенно повлияла на ситуацию с водоснабжением Симферополя
Тайганское водохранилище приближается к отметке «мертвый объем», 12 марта 2021 года. По состоянию на 19 марта, на такой отметке находятся Симферопольское и Загорское водохранилища. Это означает, что брать оттуда воду для снабжения населения уже невозможно
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 400
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 727
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1544
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2898
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2898
