М’янма: протести проти військового перевороту тривають, є загиблі
Під час протестів проти військового перевороту у М’янмі у понеділок, 15 березня, було вбито щонайменше п’ятьох людей. У місті М’їнджан, за словами свідків, силовики відкрили вогонь по протестувальникам, троє загиблих. Ще двох було вбито у місті Аунглан. Напередодні загинули 38 протестувальників. Всього від початку протестів у М’янмі минулого місяця було вбито понад 120 протестувальників, повідомляють правозахисники. Військовий переворот у М’янмі стався 1 лютого. Згодом розпочалися масові протести, учасники яких вимагали звільнити заарештованих урядовців. Серед узятих під варту – Аун Сан Су Чжі, лідерка партії-переможниці листопадових парламентських виборів, «Національної ліги за демократію». Військові звинувачують цю партію в масштабних фальсифікаціях. Вони розпустили колишній склад виборчкому і заявляють про намір провести через рік нові вибори. Країни Заходу засуджують військовий переворот у М’янмі. Минулого тижня Організація Об’єднаних Націй повідомила про щонайменше 70 людей, яких убили силовики під час протестів.
Люди тримають свічки під час нічної акції протесту проти перевороту в місті Янгоні, М'янма, 14 березня 2021 року
Протестувальники проти державного перевороту тримають банери з написом: «Ми не приймаємо військовий переворот» під час ходи в Мандалаї, М'янма, 14 березня 2021 року
Поліцейські біля імпровізованих барикад, споруджених протестувальниками в районі Хлаінг Тар'яр міста Янгон, 14 березня 2021 року
Демонстранти ховаються за металевими щитами під час протесту проти військового перевороту в районі Хлаінг Тар'яр міста Янгону, М'янма, 14 березня 2021 року
Протестувальники сидять на імпровізованій барикаді, яку вони встановили для стримування представників сил безпеки під час демонстрацій проти військового перевороту. Район Хлаінг Тар'яр міста Янгону, 14 березня 2021 року
Постраждалого демонстранта несуть для надання йому медичної допомоги під час протесту проти військового перевороту. Район Хлаінг Тар'яр міста Янгону, М'янма, 14 березня 2021 року
Протестувальники ховаються від поліції за саморобними щитами під час розгону демонстрацій проти військового перевороту. Район Хлаінг Тар'яр міста Янгону, М’янма, 14 березня 2021 року
На фото – мешканець, який постраждав під час розгону представниками сил безпеки демонстрації проти військового перевороту. Чоловіка доставляють у безпечне місце в районі Хлаінг Тар'яр міста Янгону, М'янма, 14 березня 2021 року
Чоловік перебігає вулицю, оминаючи невеличке багаття, яке розклали перед огородженням з метою перешкодити просуванню представників сил безпеки в Мандалаї, М'янма, 14 березня 2021 року
Люди перевозять тіло протестувальника, якого застрелили під час репресивних дій представників сил безпеки М’янми супроти протестувальників під час демонстрацій в районі Тінганьюнь, Янгон, М'янма 14 березня 2021 року
Сестра застреленого протестувальника плаче біля його тіла в їхньому будинку в Мандалаї, М'янма, 14 березня 2021 року. Сау П'яе Наїнг, 21-річний протестувальник проти державного перевороту, був, за словами його сім'ї, застрелений представниками сил безпеки під час демонстрації 13 березня
Чоловік на фото салютує звичним для протестувальників проти військового перевороту в М’янмі привітанням. Він отримав поранення під час розгону протестувальників, його несуть для надання медичної допомоги в районі Тінганьгюнь, Янгон, М'янма 14 березня 2021 року
Бійців сил безпеки зафіксували на фото біля імпровізованих барикад, встановлених протестувальниками під час розгону демонстрацій в районі Хлаінг Тар'яр в Янгоні, М’янма,14 березня 2021 року
Катафалк із тілом застреленого протестувальника на вулиці в Мандалаї, М'янма, 14 березня 2021 року. 21-річний протестувальник, за словами його родини, був застрелений представниками сил безпеки М'янми під час демонстрації в суботу
Демонстранти біжать повз барикаду під час протесту проти державного перевороту в М’янмі. Мандалай, 15 березня 2021 року
Родичі сумують за Мін Хант Сое, який був застрелений під час розгону демонстрантів представниками сил безпеки в Янгоні, М'янма, 15 березня 2021 року
Демонстранти ховаються за барикадою під час протесту проти державного перевороту в М’янмі. Мандалай, 15 березня 2021 року
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 963
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 529
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 424
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 764
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 897
