Наскільки відомою є для туриста столична область? Що, крім Чорнобиля, парку «Олександрія» в Білій Церкві, а тепер ще й Межигір'я, приходить в голову, якщо замислитися про цікаві об’єкти Київщини? Контракти.ua вирішили познайомити вас з не дуже відомими садибами, розташованими в області. Причому це будуть як колишні розкішні магнатські резиденції та заміські дачі, так і прості сільські хати, пов'язані з життям видатних людей.
Почнемо з садиб, які стали музеями. Першою буде Мар'янівка, де народився великий тенор, оперний співак Іван Козловський (1900-1993). У 8 років його віддали вчитися співу в Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві. На початку 1920-х Іван співав в Полтаві та Харкові, а згодом опинився в Москві, і вже з 1926-го почав працювати у головному театрі СРСР - Великому. При цьому Козловський постійно линув душею в Україну, і до 1985 року регулярно приїздив на малу батьківщину.
Музей великого тенора - звичайна сільська хата, в якій відтворено інтер’єр часів дитинства Козловського, звучать записи його голосу. У 1960-х біля будинку був розбитий парк, спроектований за проектом самого співака у вигляді хреста в терновому вінці - відображення долі маестро, вимушеного все життя боротися з заздрісниками та озиратися на увагу «органів», й, до того ж, людини глибоко віруючої. Тому навіть дивно, як ці самі «органи» не угледіли таку ідеологічну диверсію...
Інша музична садиба Київської області знаходиться у с. Веприк на Фастівщині. Там прожив останні два роки, служив священиком УАПЦ, помер і похований видатний композитор Кирило Стеценко (1882-1922). Після його раптової смерті від тифу фігура цього митця, в першу чергу, через його священництво та участь в політичних подіях на боці УНР, була, фактично, заборонена для популяризації. Тому музей в Веприку відкрився тільки 1982 року в будинку, побудованому на місці того, в якому композитор прожив останні роки. Інтер'єр максимально наближений до часів Стеценка. Можна прослухати уривки з творів композитора.
Ще один музей чекає на нас в Яготині. Взагалі, в цьому місті їх три, але нас цікавлять ті, що знаходяться в приміщеннях колишньої садиби Розумовських-Рєпніних. Палацово-парковий комплекс був закладений колишнім гетьманом Кирилом Розумовським в 1790-х. Головний садибний будинок вважався чи не найбільшим дерев’яним палацом в Україні, до слова, перенесеним до Яготина з Києва, але він був спалений 1918 року. В збереженому кам’яному флігелі знаходиться картинна галерея. На двох поверхах - 14 виставкових залів. Гордість гелереї - велика колекція натюрмортів знаменитої художниці Катерини Білокур (1900-1961), музей якої знаходиться в с. Богданівка, та є частиною Яготинського краєзнавчого.
Після тривалого запустіння був відновлений і гостьовий будиночок садиби, де в період декількох приїздів до Яготина в 1843, 1845 та 1859 роках мешкав Т. Шевченко. Його запрошувала сюди родина Рєпніних, а господиня садиби - Варвара Рєпніна, онука гетьмана Розумовського, яка мала до поета в 1840-х нерозділені почуття. У будиночку багато автентичних експонатів. У садибному парку збереглася також альтанка-ротонда.
Ну в вже загадний музей К. Білокур в Богданівці знаходиться в рідному будинку майстрині. Вона прожила в ньому понад півстоліття. Інтер'єр рідної хати Білокур відтворений в тому вигляді, який був за життя місткині: велика кімната, майстерня, спальня, кухня та ін. Тут і досі стоять на лаві натягнуті на підрамники заґрунтовані і тоновані полотна, які так і не дочекалися дотику пензля, а на мольберті - не закінчена картина. Прекрасним в будь-яку погоду є й сад, в якому художниця знаходила незмінне натхнення.
Безумовною перлиною серед дачних околиць Києва є затишний Ворзель - унікальний сосновий курорт. Сюди потрібно приїжджати всім, хто бажає відчути все ще не втрачений дух старого дачного передмістя, де атмосфера буквально налаштовує на творчість. Про історію Ворзеля розповідає музей, який розмістився в імпозантному особняку Септера, а пізніше - графині Наталії Уварової (Терещенко; 1890-1987). Особняк стоїть недалеко місцевого вокзалу. В ній можна ознайомитися з дачним життям початку ХХ століття, з автентичними меблями того часу, з історією родини Уварових-Терещенків, з життям та творчістю практично всіх видатних людей, які проживали в Ворзелі (письменника В. Підмогильного, композитора Б. Лятошинського, авіатора М. Єфімова, політика та розвідника В. Шульгіна тощо). Варто, звичайно ж, погуляти і по самому Ворзелю, що може зайняти весь день.
В с. Нові Петрівці є не тільки музей подій Другої Світової, але й етнографічний «Хутір Савки» - приватний етнографічний комплекс, створений 2004 року. Він складається з врятованих від руйнування будинків - хати заможного селянина 1786 року (стоїть на своєму місці з часів побудови) та старосвітського поміщицького будинку 1854 року (перевезений з Житомирщини). На території хутора є колодязь, погріб, господарський двір з клунею і кузнею. Тут все «заточено» на «інтерактивні» екскурсії: відвідувачам пропонують змолоти борошно за допомогою кам'яних жорен, попрацювати в кузні, взяти участь в інших народних промислах та покуштувати, на завершення, страви з печі.
Тепер розповімо про інші садиби, які музеями не є, але, тим не менше, варті уваги. В місті Ірпінь варта уваги імпозантних обрисів дача підприємця Івана Чоколова (1853-1914), на базі якої 1936 року був створений Будинок творчості письменників. Дачу, яка колись була набагато більш вибаглива за архітектурою, Чоколов звів, нібито, для своєї коханки-співачки. Згодом, за легендою, ця дама повісилася на горищі, не витримавши чергової зради свого покровителя, хоча документальних підтверджень цим чуткам нема.
В с. Борова на Фастівщині стоїть будинок, в якому пройшли останні роки конструктора кораблів Ксаверія Ратника (1852-1924). Серед інших він збудував і відомий крейсер «Аврора». Оселився Ратник в Боровій після ганебної для Росії Цусимської битви у війні з Японією, коли конструкторів кораблів російського флоту оголосили мало не «шкідниками», які довели країну до повного розгрому. Старий корабел, не бажаючи терпіти підозри і глузування, вирішив відійти від справ та перебрався в тиху Борову, де збудував свій останній «корабель» - дерев’яний будинок з третім поверхом на мотив капітанського містка. Після смерті Ратника будинок став санаторієм, і в 1960-х був перебудований з каменю. Нині він руйнується. На початку 2010-х на ньому встановили меморіальну дошку Ратникові, тоді ж віднайшли та упорядкували й забуту могилу конструктора.
Прикладом вдалої реставрації можна вважати долю будинку в с. Томашівка. 2000 року цей елегантний будинок шляхтичів Хоєцьких в стилі модерн (1903 р.) відремонтувала церква (МПЦ). Садиба стала Різоположенським монастирем, на території якого швидко з’явилися десятки пафосних споруд відносної художньої якості - але саме це робить монастир дуже показовим та повчальним об’єктом для відвідування.
В с. Погреби Білоцерківського району стоїть цікава садиба Свєйковських. Це досить великий будинок зі збереженою різьбленою терасою, яка і надає йому чарівність. Пам'яткою він не вважається, але зберігся непогано. У ньому знаходиться школа.
Повний текст статті, з розширеним переліком садиб наприкінці тексту, читайте тут: http://kontrakty.ua/article/103741
Павло Ковальов
Мар'янівка. Хата-музей великого співака Івана Козловського. Фото - з сайту музея
В хаті Івана Козловського. Фото - Kiyanka
Пам'ятник Іванові Козловському (2000 р.) Фото - Sayuoril
Іван Козловський в 1960-х роках
Веприк. Музей композитора К. Стеценка. Фото - Є. Басіста
В музеї Кирила Стеценка. Фото - з сайту музея
Могили К. Стеценка та письменника, члена ОУН та політв'язня В. Косовського (1923-2000) біля церкви в Веприку. Фото - interestingukraine.kiev.ua
Флігель колишньої садиби, в якому знаходиться картинна галерея. Фото - Iryna
Так виглядав палац в Яготині. Картина Є. Лазарєва (1808 р.)
Паркова ротонда в Яготині. Фото - nin_gen
Гостьовий флвгель в Яготині. Фото - Iryna
Всередині гостьового флігеля в Яготині - експозиція, присвячена Т. Шевченку. Фото - Iryna
Колаж з малюнків Т. Шевченка 1843-45 років на тему його перебування в Яготині та відносин з родиною Рєпніних
Богданівка. Хата-музей художниці Катерини Білокур. Фото - Л. Хвоя
Катерина Білокур
Піч в хаті-музеї К. Білокур. Фото - Р. Маленков
Майстерня К. Білокур. Фото - Iryna
Будинок музею в Ворзелі (колишня дача Септера, пізніше - Уварової). Фото - І. Биков
Споруда музею дбайливо відреставрована. Фото - А. Короб
Кімната-експозиція дачного побуту в Ворзельському музеї. Фото - О. Скорик
Зал, присвячений родині Терещенко-Уварових. Фото - П. Ковальов
Нові Петрівці, хутір пана Савки. Селянська хата 1786 року. Фото - з сайту музея
Світлиця селянської хати на хуторі Савки. Фото - з сайту музея
Хутір Савки. Будинок небагатого поміщика (1854 г.), перевезений з Житомирщини. Фото - С. Половко
Світлиця поміщицького будинку на хуторі Савки. Фото - з сайту музея
Ірпінь. Дача Чоколова. Фото - І. Биков
Старе фото дачі Чоколова
Борова. Будинок Ксаверія Ратника (1907 р., перебудований в 1960-х). Фото - Р. Маленков
Таким був первісний, дерев'яний, будинок Ратника в Боровій
Меморіальна дошка Ксаверієві Ратнику. Фото - с сайта смт Борова
Томашівка. Палац Хоєцьких (1910), нині - центральний корпус та церква Різоположенського монастиря. Фото - Orhidea777
Палац в Томашівці дійсно добре відреставровано. Фото - Kiyanka
Один з багатьох храмів Різоположенського монастиря. Фото - В. Рябухіна-Дедечек
Одна з численних споруд на території монастиря в Томашівці. Фото - Orhidea777
У другій половині п'ятниці, 22 листопада, Київ почало засипати снігом.
РБК-Україна розповідає, як змінились дороги та вулиці столиці України.
Як виглядає засніжений Київ. Про це повідомляють Контракти.UA.
Сьогоднішній сніг вкриває залишки того, який випав у місті напередодні.
Як результат - засніжені дерева, ліхтарі, альтанки. Чимало снігу - під ногами місцевих мешканців і гостей столиці.
На дорогах столиці працює снігоприбиральна техніка.
Попри це рух транспорту в місті дещо ускладнено. Тож водіям варто бути пильними, дотримуватись ПДР і безпечної дистанції.
Рухатись містом сьогодні може бути непросто і водіям електросамокатів або ж велосипедів.
А ось прогулятись засніженими вуличками парків і скверів сьогодні можна. Головне - тепло вдягатись.
У деяких локаціях столиця виглядає по-зимовому казково.
Комунальники працюють навіть там, де не їздять машини. Адже пішоходам також важливо мати можливість пересуватись містом.
Нагадаємо, раніше синоптик УкрГМЦ Наталія Птуха у коментарі РБК-Україна розповіла, що сніг у Києві буде "у два заходи".
Читайте також, чи довго в Україні сніжитиме і коли обіцяють "без опадів".
23.11.2024 — 12 — 545
На Центральному залізничному вокзалі у Києві відкрили оновлений "МакДональдз". Заклад був закритий на ремонт майже 6 місяців.
Про це пише РБК-Україна із посиланням на офіційну сторінку McDonald's у Facebook.Про це повідомляють Контракти.UA.
Повідомляється, що "МакДональдз" на Центральному вокзалі у столиці повністю оновили, зробили сучасним та повністю безбар’єрним. Під час ремонту оновили фасад та переобладнали внутрішній простір.
Тепер у закладі з’явився ліфт, автоматичні двері та інші рішення, які мають зробити його більш комфортним для людей з обмеженими можливостями.
Нагадаємо, "МакДональдз" на Центральному вокзалі у Києві 1 червня 2024 року тимчасово припинив роботу через реконструкцію. Тоді анонсували, що оновлений заклад матиме новий зал на 193 місця, простору терасу на 88 місць, 11 терміналів самообслуговування та перший в Україні пасажирський ліфт у ресторані "МакДональдз".
Також РБК-Україна розповідало про те, що 2 листопада у Боярці, Київська область, відкрився перший ресторан "МакДональдз" за адресою вулиця Магістральна, 38. Це 105-й працюючий заклад мережі в Україні. Ресторан займає площу понад 470 квадратних метрів, пропонуючи 128 місць у залі та 84 на терасі. Заклад розташований неподалік великого торговельного центру.
Наразі мережа "МакДональдз" в Україні налічує 120 ресторанів, з яких 15 тимчасово зачинені через безпекові вимоги. Після початку повномасштабного вторгнення зі сторони Росії ресторани McDonald’s тимчасово припинили роботу в Україні. Відновлення їхньої діяльності відбулося лише у 2023 році.
23.11.2024 — 10 — 631
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 2299
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 1156
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 1036
