Поки "ковідний" 2020-й пакує валізи, згадуємо, яким він був в об’єктивах камер фотокореспондентів державного інформаційного агентства "Укрінформ". Звісно, левова частка – "замасковані" фото: як українці вчилися дотримувати дистанції, носити маски, й чи вдалося їм це, що таке ринковий карантин і дезінфіковані вулиці. Тут же – кадри з епіцентрів боротьби з коронавірусом – хворобою, що створила "нову нормальність". Однак не ковідом єдиним жила Україна 2020-го. Лісові пожежі, пилові бурі, повені, прощання з екіпажами й митцями, місцеві вибори, підтримка білоруських протестувальників – усі ці буремні події зафіксували фотокори Українського національного інформаційного агентства. Водночас, серед цього калейдоскопу випробувань володарі камери побачили й усмішку рибалки, танець чаплі, багряні фарби Генічеського озера на заході сонця. Бо життя з усією його строкатістю триває, і кожна мить у ньому – неповторна. (Фото виставлені в хронологічному порядку).
Фото: Євген Котенко. Учасники церемонії вшанування пам’яті українських пасажирів та членів екіпажу рейсу PS752 авіакомпанії «МАУ», які загинули внаслідок збиття літака іранськими ракетами в небі над Тегераном, у Міжнародному аеропорту «Бориспіль», Київська область, 19 січня 2020 року.
Фото: Сергій Гудак. Ігровий момент матчу першості України з флорболу, Ужгород, 9 лютого 2020 року
Фото: Дмитро Смольєнко. Медпрацівники у захисних костюмах під час навчань для медиків та співробітників ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ» щодо відпрацювання дій у разі виявлення коронавірусу, Запоріжжя, 4 березня 2020 року
Фото: Сергій Гудак. Працівник комунального підприємства «Ужгородський муніципальний транспорт» проводить дезінфекцію в автобусі, Ужгород, 11 березня 2020 року
Фото: Маркіян Лисейко. Працівники комунальної служби миють площу Ринок дезінфікувальними засобами, Львів, 20 березня 2020 року
Фото: В’ячеслав Мадієвський. Морська свинка на прізвисько Укроп демонструє правила відвідування супермаркету в приміщенні Асоціації багатодітних сімей АММА, Харків, 26 березня 2020 року
Фото: Євген Котенко. Житлові будинки у спальному районі, Київ, 1 квітня 2020 року
Фото: Юлія Овсяннікова. Медична маска – нова прикраса для автомобіля, Київ, 9 квітня 2020 року
Фото: Сергій Гудак. Медпрацівник Закарпатської обласної клінічної інфекційної лікарні, де ведуть боротьбу з коронавірусом, Ужгород, 29 квітня 2020 року
Фото: Юлія Овсяннікова. Чоловік з лопатою їде на велосипеді під час зливи, Київ, 4 травня 2020 року
Фото: Сергій Гудак. Лікування хворого на COVID-19 у Центрі легеневих хвороб, Ужгород, Закарпатська область, 15 травня 2020 року
Фото: Юлія Овсяннікова. Пасажири у вагоні метро після відновлення його роботи в карантинному режимі, Київ, 25 травня 2020 року
Фото: Дмитро Смольєнко. Пелікан в зоопарку, Бердянськ, Запорізька область, 21 травня 2020 року
Фото: Юлія Овсяннікова. Пасажир маршрутки у масці із застібкою-блискавкою, Київ, 9 червня 2020 року
Фото: Альона Николаєвич. Молоді офіцери сидять із дотриманням дистанції під час церемонії випуску з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Львів, 20 червня 2020 року
Фото: Сергій Гудак. Продавчиня тримає головою захисну плівку на міському продуктовому ринку, Ужгород, 20 червня 2020 року
Фото: Євген Котенко. Наслідки вибуху в дев’ятиповерховому житловому будинку в Дарницькому районі Києва, в наслідок якого загинули п’ять осіб, 21 червня 2020 року
Фото: Дмитро Смольєнко. Активісти Національного корпусу під час акції «Проти ватного реваншу», Запоріжжя, 25 червня 2020 року
Фото: Маркіян Лисейко. Президент України Володимир Зеленський під час термінової робочої поїздки до Івано-Франківської області, що постраждала від повеней, смт Ланчин, Надвірнянський район, 25 червня 2020 року
Фото: Олексій Ковальов. Дим від масштабної лісової пожежі, що виникла біля Сєвєродонецька, Луганська область, 7 липня 2020 року
Фото: Дмитро Смольєнко. Захід сонця на Генічеському озері, Херсонська область, 27 червня 2020 року
Фото: Сергій Гудак. Сонях у полі, село Дерцен, Мукачівський район, Закарпатська область, 18 липня 2020 року
Фото: В’ячеслав Мадієвський. Учасники акції «STOP диктатура» на підтримку протестувальників у Білорусі, Харків, 10 серпня 2020 року
Фото: Дмитро Смольєнко. Мала біла чапля, або чепура мала (Egretta garzetta) полює на мілководді Арабатської стрілки, Херсонська область, 22 серпня 2020 року
Фото: Олена Худякова. Рідні українських військовослужбовців, загиблих в Дебальцевому та Іловайську, під час акції біля будівлі посольства РФ в Україні, Київ, 28 серпня 2020 року
Фото: Дмитро Смольєнко. Учасник шоу водних видів спорту «Weekend на Дніпрі», Запоріжжя, 29 серпня 2020 року
Експонати виставки «Андрій Сагайдаковський. Декорації. Ласкаво просимо!» на території Мистецького Арсеналу, Київ, 17 вересня 2020 року
Фото: Олена Худякова. Жінка у захисній масці в метро, Київ, 23 вересня 2020 року
Фото: В’ячеслав Мадієвський. Працівник ГО «Зооконтроль» під час дезінфекції приміщень у Харківській загальноосвітній школі №5, Харків, 24 вересня 2020 року
Фото: Маркіян Лисейко. Собака під час міжнародних військових навчань Rapid Trident 2020 на території центрального військового містечка Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Яворівський район, Львівська область, 24 вересня 2020 року
Фото: Євген Котенко. Смог над столицею, Київ, 1 жовтня 2020 року
Фото: Олексій Ковальов. Селище міського типу Сиротине після пожежі, Луганська область, 3 жовтня 2020 року
Фото: В’ячеслав Мадієвський. Церемонія прощання з 18 курсантами Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба та сімома льотчиками, які загинули внаслідок катастрофи літака Ан-26 поблизу Чугуєва, на майдані Свободи, Харків, 6 жовтня 2020 року
Фото: Євген Котенко. Гравець національної збірної України з футболу Віктор Циганков під час матчу Ліги націй УЄФА проти національної збірної Іспанії, що завершився перемогою «синьо-жовтих» із рахунком 1:0, на НСК «Олімпійський», Київ, 13 жовтня 2020 року
Фото: Дмитро Смольєнко. Рибалка тримає спійманого бичка, село Степанівка Перша, Запорізька область, 21 жовтня 2020 року
Фото: Дмитро Смольєнко. Члени дільничних виборчих комісій, які намагаються здати протоколи після місцевих виборів, очікують у приміщенні міської ради, Запоріжжя, 26 жовтня 2020 року
Фото: Володимир Тарасов. Активісти протестують проти рішення КСУ про скасування електронного декларування біля будівлі Конституційного суду України, Київ, 30 жовтня 2020 року
Фото: Олексій Ковальов. Працівники медпункту в Сервісному центрі на КПВВ «Щастя», Луганська область, 6 листопада 2020 року
Фото: Маркіян Лисейко. Учасники церемонії прощання з відомим режисером Романом Віктюком, який помер на 85-му році життя від ускладнень після перенесеного коронавірусу, у Першому театрі, Львів, 23 листопада 2020 року
Фото: Сергій Гудак. Священнослужитель під час першого пленарного засідання Ужгородської міської ради нового скликання, Ужгород, 8 грудня 2020 року
Фото: Володимир Тарасов. Народні депутати України під час засідання парламенту, Київ, 17 грудня 2020 року
Фото: Дмитро Смольєнко. Пацієнт із COVID-19 дихає через кисневу маску у палаті відділення Оріхівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, Оріхів, Запорізька область, 10 грудня 2020 року
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1168
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 573
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 464
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 803
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 935
