Яким буде врожай-2014: специфіка сезону
Сприятливі погодні умови і швидкі темпи посівної кампанії пізніх ярих культур в Україні дозволяють збільшити прогноз виробництва зернових на наступний сезон на 987 тис. т до 58,5 млн т.
Так, консалтингова агенція ААА збільшила прогноз посівної площі під кукурудзою до 4,65 млн га при середній врожайності 62,5 ц/га. Це дасть можливість отримати врожай кукурудзи в обсязі 28,2 млн т. Таким чином, експортний потенціал по кукурудзі на наступний маркетинговий рік зріс до 18,5 млн тн з одночасним зниженням внутрішнього споживання за рахунок Криму на 500 тис. т. Загалом експортний потенціал основних зернових культур (кукурудза, пшениця і ячмінь) в 2014/15 МР експерти агенції оцінюють в 29,5 млн т. До речі, виключення з логістичного балансу портів Авліта і Керч жодним чином не позначиться на експортних можливостях України.
Прогноз виробництва олійних зменшено на 827 тисяч тонн. Корекція проведена за рахунок меншої площі сіву соняшнику в Луганській, Донецькій, Миколаївській та Херсонській областях. Попри збільшення врожайності соняшнику до 20 ц/га в середньому по Україні, імовірний урожай може скласти близько 10,4 – 10,6 млн т. Загальний урожай основних олійних культур (соняшник, соя, ріпак) очікується в обсязі 16,1 – 16,2 млн т.
Попит на опади
Ключовою особливістю цього року стала тепла зима, одна з найтепліших за останні 20 років. «Вегетаційний період почався в першій половині березня, що на місяць раніше багаторічних строків», ― зазначила Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру. Суха погода сприяла швидкому прогріванню верхнього шару ґрунту. «На півдні ґрунт для посіву ранніх ярих культур був готовий наприкінці лютого – на початку березня. На решті території посівну можна було розпочинати в середини березня», ― повідомила експерт Укргідрометцентру.
Через тривалий дефіцит опадів, сильні вітри, відносну низьку вологість повітря верхній шар ґрунту почав швидко висихати. «Станом на 11 квітня п’ятисантиметровий шар ґрунту був слабко зволоженим. Це, звичайно, не сприятливі умови для отримання дружних сходів. Але волога присутня в більш глибоких шарах ґрунту. Плюс, дощі по всій території України підвищують шанси на хороший старт для врожаю. Станом на 12 травня 85% території посівів в Україні знаходяться в гарних умовах. Ми маємо проблеми тільки там, де вони завжди є. Це деякі райони Херсонської, Запорізької, Одеської та Миколаївської, областей, там де випало лише 50-60% від норми опадів», ― сказала Тетяна Адаменко.
Початок весняно-польових робіт для деяких вітчизняних агрохолдингів був вкрай складним. «Погода була несприятлива. До другої половини квітня жодного нормального дощу не було. Останній дав п’ять міліметрів опадів. Цього замало» , ― нарікає Олександр Савченко, головний агроном СВК «Мирний». Його думку поділяє Сергій Галушко, директор агрохімічної лабораторії ПрАТ «Райз-Максимко»: «Оскільки зима була порівняно малосніжна запаси вологи в ґрунті були на межі між низькими та критично низькими. В метровому шарі ґрунту її накопичилося лише 90-120 мм. Враховуючи умови цього року: температуру та зменшенням продуктивної вологи в ґрунті, трохи змістилися строки посіву».
Натомість в другій половині квітня погодні умови склалися на користь аграріїв. «Пішли дощі. В різних районах випало від 20 до 50 мм опадів. Без цього ситуація була б критичною. Земля вже почала тріскатися», ― сказав Віктор Андрійович Чернецький, директор ДП «ДГ «Зелені кошари». Для деяких господарств велика кількість опадів навіть стала на перешкоді посівної. «Вологи в ґрунті вдосталь. Навпаки, підчас посівної випадало від 5 до 20 мм опадів. Коли йшов дощ техніка стояла, та через пару годин знов починали працювати», ― відзначив Володимир Железков, головного агронома кластеру «Білогір'я» «Мрія Агрохолдинг».
Активна температура
Якщо брак опадів став головним болем лише для частини областей України, вплив температури відчули на собі в кожному фермерському господарстві від Заходу до Сходу. Низькі температури, від -2, -9 °С, а місцями до -11 °С підсушили рослини і призупинили їх ріст.
Різке коливання стовпчика термометра від плюсової позначки вдень до мінусової вночі відчутно позначились в першу чергу на озимому ріпаку. «Після підживлення рослина почала споживати азот і поглинати воду. Нічні перепади температури до -2°С призвели до розтріскування стебла. Щоб уникнути розвитку гнилей, появи грибкових хвороб та шкідників провели друге страхове внесення пестицидів. Це дозволило зберегти понад 60% від загальної кількості посівних площ», ― розповів Володимир Железков.
Весняні заморозки пошкодили озимі пшеницю та ячмінь. «Озимина гірше себе почуває в Черкаській області. Там було мало снігу і найбільш відчутні весняні заморозки. В Київській і Чернігівській областях посіви перезимували добре. Співвідношення пшениці, яка благополучно вийшла до постраждалої, в середньому 90% до 10%. Врожай озимих та ярих культур цього року, як і в минулому на 99,9% залежить від погоди. Якщо в травні-червні будуть опади, то будемо з врожаєм. Враховуючи, що формування колоса вже відбулося, можна говорити, що зараз закладається основа на гарний результат. Навіть не зважаючи на те, що посіви затрималися в холодній землі, завдяки добривам вони надолужать ріст», ― повідомив Олег Коваль, головний агроном ТОВ «Баришівська зернова компанія».
Математика погоди
На думку Віталія Дмитренко, завідувача відділом агрометеорологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України, при формуванні врожаю система технологічних заходів вирощування польових культур досить слабко враховує вплив погоди та її мінливість. Через це відбуваються значні коливання врожайності. Розроблені в Науково-дослідному інституті математичні моделі дозволяють з певною точністю врахувати рівень родючості територій та біологічні можливості культур. «При наявності оперативних даних, математична модель «Погода та врожай» дозволяє розрахувати біологічно можливий врожай. Біологічний потенціал – це той рівень, котрий може дати рослина при цілковито сприятливих умовах і відповідності їм технології», – зазначив Віталій Дмитренко.
Співробітниками Інституту гідрометеорології було введено поняття «географічний максимум врожайності», котрий визначає ступінь впливу на рослини характеристик ґрунту та клімату, його плодотворність. Плодотворність клімату – це сумарний коефіцієнт продуктивності польової культури за впливом метеорологічних факторів у певний період і загалом за всю вегетацію. «Якщо розглядати розподіл плодотворності клімату по озимій пшениці, то найсприятливіша територія для її вирощування це Вінницька, Черкаська та Київська області. Менш сприятливі через значну кількість опадів Рівненська, Чернівецька, Львівська область; через посуху Південь, Південний Схід та Схід України. Подібні карти можна скласти для будь-якої культури», – впевнений Віталій Дмитренко.
Професор кафедри метеорології та кліматології Київського національного університету ім. Т. Шевченко, Віталій Дмитренко вважає рекомендовані технологічні прогнози достатньо надійними: «Провели співставлення рекомендованих нами методів прогнозу строків сівби деяких культур зі середніми багаторічними по Україні і виявили високий рівень збігу. Розходження буквально 3-4 дні між тим, що рекомендуємо ми, та тим що дає статистика. Та нажаль фактична врожайність культур на сьогоднішній день все ще в три рази менше від їх біологічної продуктивності. Причина – невідповідності технологічних заходів біологічним властивостям рослин, коливання погоди і зміни клімату».
Володимир Ліпський,
експерт у галузі рослинництва,
директор департаменту аграрних інновацій ТОВ «Технофора»
