Готівковий розрахунок: до чого призведе обмеження українців у розрахунках готівкою
Уже найближчими днями Нацбанк може видати постанову, якою обмежить розрахунки готівкою громадян. Поки що, начебто, йдеться про те, що безготівково оплачувати доведеться лише операції на суму понад 150 тис. грн. Але не зовсім зрозуміло, як саме реалізовуватиметься обмеження і який передбачать контроль.
Юрист ЮФ FELIX Костянтин Носов припускає два варіанти. Перший: обмеження буде введене на одну транзакцію за певний проміжок часу (наприклад, день). Це означає, що можна буде розбивати суму придбання для дотримання обмеження щодо розрахунку готівкою.
Другий варіант: НБУ прив'яже обов'язок здійснювати безготівкові розрахунки до вартості майна. «Тобто купуєш товар вартістю понад 150 тис. грн — будь люб'язний, плати безготівкою, незалежно від кількості платежів», — пояснює юрист. Втім, він вважає, що на переважній частині населення країни це обмеження не позначиться — надто низький рівень доходів. Решті ж начебто теж боятися поки що нема чого. Непрямі методи визначення доходів законодавчо поки що не затверджено. Та експерти припускають, що планку порога розрахунків готівкою незабаром буде знижено. А інформацію про банківські проводки, насамперед, використовуватимуть фіскали для донарахування податкових зобов'язань.
У межі немає межі
Автори ідеї обмеження розрахунків готівкою та її прихильники традиційно посилаються на міжнародний досвід. Мовляв, приводимо законодавство у відповідність до міжнародних норм. Адже у Греції, наприклад, готівкою можна розрахуватися на суму не більше ніж EUR1,5 тис, а в Італії зовсім — EUR1 тис. У нас же сума майже в 15 разів більша. І стосуватиметься вона лише великих придбань, таких як нерухомість або дорогі авто. Мотивація й розрахунки, чому саме такий поріг встановлено НБУ, поки що невідомі. Очевидно одне — ця цифра не постійна і обґрунтовується радше бажанням не сердити населення попервах, доки воно не звикне до ідеї обмеження розрахунків готівкою як такої. Невдовзі ж планка може значно впасти. Уже сьогодні низка експертів говорять про необхідність установити поріг у щонайменше 10 тис. грн. При цьому Нацбанк може регулювати цю цифру хоч щодня. Таке право йому надано законом № 5284-VI від 18.09.2012 р.
З іншого боку, якщо поки що йдеться лише про купівлю-продаж автомобілів і нерухомості, відкритим залишається питання: як контролюватимуть розрахунки за такими операціями на вторинному ринку (на первинному і без того розрахунки зазвичай здійснюються через банки). Експерти вважають, що, швидше за все, контролювати такі розрахунки зобов'яжуть нотаріусів. Останні при оформленні угод будуть повинні вимагати відповідні платіжки. При цьому, очевидно, відповідатимуть за правильність суми угоди. Згадаємо, що тільки з 1 січня цього року нотаріусів зобов'язали реєструвати права на нерухомість, як слід не пояснивши, як це робити. А за порушення пообіцяли позбавляти їх ліцензій.
Дорога безготівка
Потенційному покупцеві до вартості товару доведеться додати комісію банку за переказ грошей
Апологети ідеї безготівкових розрахунків одним із аргументів також називають зміцнення довіри населення до гривні, стимул до того, щоб витягнути гроші «зпід матраців» громадян і таким чином пожвавити економіку. За деякими підрахунками, там у них лежить близько 200 млрд грн і 50–70 млрд інвалюти, здебільшого доларів США (доходи держбюджету на 2013 рік — 362,83 млрд грн). У Європі ж частка готівки у грошовій масі сьогодні не перевищує 5–6%. Однак постає резонне питання: якщо люди тримають кошти вдома, а не на банківському рахунку, у доларах, а не у гривні, то цьому є причини? І адміністративними методами (з-під кийка) проблему навряд чи вдасться вирішити.
У тому, що банкам вельми придасться таке підживлення, сумніватися не випадає. Адже потенційному покупцеві до вартості товару доведеться додати комісію банку за переказ грошей. Сьогодні вона становить 0,5–1%. Але експерти не виключають, що в ейфорії від валу безготівкових розрахунків банки підвищать цю цифру щонайменше до 3%. Тобто товар вартістю 150 тис грн одразу ж подорожчає до 154,5 тис грн. До цього додамо різні відрахування у вигляді податків, зборів до Пенсійного фонду або просто поборів при реєстрації (авто, земля, нерухомість тощо). Та ще й врахуємо податки і збори, які вже сидять у ціні товару (ПДВ, податок на прибуток, імпортне мито, корупційний податок тощо). Виходить дорого.
Гірше, якщо «під матрацом» лежать зібрані на авто або квартиру долари. Якщо раніше можна було хоч частково розрахуватися валютою, то тепер будуть втрати щонайменше на обмінному курсі. Понад те, НБУ дотепер марить про податок на обмін валют у розмірі якщо не 15% суми обміну, то хоча б 10%. Можливо, владі в цьому контексті варто одразу скористатися досвідом Узбекистану, де з 1 лютого громадянам просто заборонено купувати валюту.
Бюджет сім’ї порахує Міндоходів
Втім, не приховують автори новації й головної причини її появи — контроль над доходами і витратами громадян з метою оподаткування. Фіскалам більше не доведеться напружуватися. З огляду на сформовану практику, податковий інспектор зможе не підводячись із крісла перевірити джерела і суми надходжень на рахунки фізособи, а також платежі та їх призначення. Склавши на калькуляторі суми і віднявши від першої другу, за негативного значення він впише недоплачені податки до бланку податкового повідомлення-рішення і відправить його за адресою громадянина. Доводити легальні джерела надходжень коштів на рахунки останньому доведеться, у найкращому разі, у кабінеті інспектора. А радше — у суді (як стверджувала ДПС, у судах вона виграє понад 90% спорів).
Уже сьогодні Міндоходів на повний хід лобіює запровадження загального декларування доходів, до чого податкова технічно цілком готова. «На сьогодні ми вже маємо найпотужніші інформаційно-технологічні можливості... Зараз перед нами стоїть завдання відпрацювати відповідні процедури таким чином, щоб сам процес декларування був зручним і займав мінімум часу у громадян», — повідомив профільний міністр Олександр Клименко. Проведення банківськими рахунками стануть для фіскалів гарантією того, що до декларацій громадяни ставитимуться педантично. Щоправда, заспокоює Костянтин Носов, донарахування податків з використанням непрямих методів, наприклад, за результатами порівняння доходів і витрат фізичної особи, наразі законодавством не передбачено. При цьому, за його словами, запровадженню непрямих методів має передувати, за логікою, фіскальна амністія (легалізація) тіньових доходів. «Для того, хто не хоче чекати фіскальної амністії, — радить юрист, — прийнятним вбачається варіант із внесенням тіньових грошей на банківський рахунок».
Втім, нині цілком реальною виглядає ініціатива з боку Міндоходів щодо затвердження непрямих методів на законодавчому рівні. Хоча й без закону не виключено, що якимись відомчими інструкціями будуть встановлені індикативні ціни на найпопулярніші цінні товари (наприклад, побутову техніку, меблі тощо). При цьому варто пам'ятати, що на практиці в суперечках із податковою в нас існує презумпція винності платника податків (не подобається, як порахували — йди до суду). Що ж до амністії капіталів, в успіх такої ідеї не надто віриться. Вона стара як світ. Але дотепер не реалізована. Адже самі чиновники, які декларують копійчані доходи, але проживають у маєтках, не вірять, що сьогодні вони перекажуть в Україну гроші з офшорів, а завтра їх не кинуть і ці гроші просто не відберуть.
Банкіри все розуміють, але дуже хочуть...
Нині об'ємний рівень готівки на внутрішньому українському ринку становить понад 200 млрд грн, причому майже 70 млрд — в іноземній валюті (переважно в доларах). З використанням готівкових грошей здійснюється понад 70% усіх придбань, а розрахунки готівкою — найдорожча форма розрахунків для країни, для банків і, в кінцевому підсумку, для споживачів. «Для забезпечення функціонування готівкових розрахунків країна має надрукувати гроші, забезпечити їх зберігання, захист, — нагадує Юрій Яременко, голова комітету НАБУ з питань банківської інфраструктури та платіжних систем. — Сьогодні банки проводять значну роботу з переміщення грошей, збереження їх в обігу, вилучення старих купюр, інкасації, охорони, зберігання, не кажучи вже про велику кількість людей, які задіяні в цій роботі. У підсумку всі витрати покладаються на споживача».
Але законодавче обмеження готівкового розрахунку навряд чи можна вважати хорошим способом просування безготівкових платежів. Якщо люди ними не користуються, значить це незручно або невигідно. Відтак, державні ініціативи слід спрямувати в це русло — стимулювати розвиток платіжних систем, інфраструктури, фінансово зацікавити населення користуватися безготівковим розрахунком. «Історично склалося, що в нас велика частина розрахунків проводиться готівкою. Головне — це пояснити механізм, зрозуміти, як він працює. Не можна швидко відрубати і сказати, що робимо тепер тільки так. У нас немає відповідної культури безготівкових розрахунків. Слід спочатку створити культуру, а потім рухати цей продукт далі», — вважає Олена Щербакова, директор Генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ. Утім майже кожну третю операцію в магазинах минулого року українці вже здійснювали із застосуванням платіжних карток.
При цьому не варто забувати про банальний брак банкоматів і терміналів. Попри те, що останніми роками кількість торгових точок, які приймають картки, помітно збільшилася, особливо у великих містах, їх, як і раніше, недостатньо. Звісно, є й проблеми з безпекою банківських карток. Оскільки це порівняно молодий ринок, системи безпеки тут неідеальні, і шахраї цим активно користуються. Зі зростанням обсягу безготівкових розрахунків зростатиме й активність шахраїв, тож, перш ніж обмежувати готівкові платежі, слід не лише вивести служби безпеки на належний рівень, а й донести до споживача мінімальні вимоги безпеки при використанні нових форм розрахунків.
З готівкою намагаються боротися не лише в нас. Так, наприклад, минулого року уряд Італії заборонив готівкові розрахунки при придбаннях на суму понад EUR1 тис. Нововведення поширюється на фізичних осіб-резидентів країни, а для придбань іноземними туристами введено ліміт у розмірі EUR15 тис. Крім того, всі стипендії, пенсії та інші виплати понад EUR1 тис. проводитимуться не готівкою, а через банківські рахунки.
Новий уряд Іспанії також вирішив заборонити розплачуватися за великі придбання готівкою. З лютого цього року будь-які угоди понад EUR3 тис. у цій країні мають проходити лише через банк.
У Греції заборонено оплату готівкою придбань на суму понад EUR1,5 тис., а у Швеції взагалі розглядають можливість цілком відмовитися від готівки при придбанні товарів у роздрібних точках. Офіси деяких банків вже повністю припинили усі операції з готівкою.
У Росії розроблено законопроект про примусовий (!) перехід на розрахунки за допомогою банківських карток. Законопроект містить зміни до Трудового кодексу, які забороняють видачу зарплати готівкою. Винятком буде малий бізнес (якщо кількість працівників не перевищує 35 осіб), та компанії, розташовані у важкодоступних місцевостях. Документ також зобов'язує торговельні підприємства забезпечити майже всі свої точки обладнанням для прийому банківських карток. Зміни мали набрати чинності з 1 січня 2014 року, але Центробанк Росії і Мінфін ніяк не дійдуть компромісу. До речі, на відміну він нас, у Росії проти обмеження саме регулятор.
Ольга Галицька
