Контракти.ua

На вашу заяву, що найближчим часом вас заарештують, заступник генпрокурора Кузьмін відповів уколом: мовляв, у цьому немає потреби, бо їх «влаштовує, як ви захищаєте Тимошенко». Чи не збираєтеся змінювати тактику захисту?

Сергій Власенко: По-перше, вірити Ренату Кузьміну — себе дурити. По-друге, якби їх влаштовувало, як працює захист Тимошенко, повірте, вони б не перешкоджали у щоденному режимі нашій роботі. По-третє, я знаю достеменно, що зараз не лише готується подання щодо зняття депутатської недоторканості з мене особисто, але й фальшуються матеріали цієї кримінальної справи, фальшуються експертизи. Свідків примушують давати покази і пояснення, вигідні Генпрокуратурі, які на 180 градусів відрізняються від тих свідчень, що вони давали впродовж останніх двох років. Зверніть увагу: цілком побутові речі розслідує Головне управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ. Не дільничний інспектор, який мав працювати згідно із КПК, а ціле Головне управління з розслідування ОСОБЛИВО та ще й ВАЖЛИВИХ справ!

Я так розумію, у пана Кузьміна немає важливіших справ, ніж розслідування нічим не підкріплених побутових заяв. При цьому події, про які йдеться, мали місце у січні 2011 року, тобто вже за цієї влади. Міліція розслідувала все це протягом двох років, була абсолютно обґрунтована постанова про відмову у порушенні кримінальної справи ще за старим КПК. Зараз, розуміючи, що в мене немає бізнесу, що в них немає на мене жодного компромату, вони витягли із шафи і використовують такі «побутові» речі. Хоча, повірте, це все штучно і свідомо організовано, штучно режисується з одного приміщення.

Усі три кримінальні справи, які готуються проти вас, стосуються періоду шлюборозлучного процесу із вашою колишньою дружиною Наталією Окунською. Чи є у вас підстави припускати, що вона співпрацює із владою? Їй хтось платить за це?

Сергій Власенко: Ви знаєте, я дуже не люблю коментувати якісь особисті речі. Попри те, що я розлучений вже 4,5 роки (і від того щасливий), на жаль, я змушений про це говорити. Бо це вже переходить у політичну площину й використовується для зведення політичних рахунків. Так, у мене є розуміння, що цю людину використовують. У який спосіб? Чи платять їй за це гроші? Чи вона отримує якісь преференції? Не знаю. Але те, що її використовують, не викликає сумнівів. Судіть самі: якщо за позовом простої громадянки до МЗС мені, народному депутату, обмежують видачу дипломатичного паспорта... Вам юрист-першокурсник скаже, що вона не мала права подавати такий позов, суддя не мав права виносити таке рішення. Але у нас це все робиться за один день. Мені зрозуміло, що за цим стоять Андрій Портнов (радник президента — ред.) і Ренат Кузьмін (заступник Генпрокурора України — ред.).

За словами Рената Кузьміна, у них є декілька заяв від Окунської, останню з яких вона подала вже цього року. У неї що, ціла тека з компроматом на вас?

Сергій Власенко: Нова заява — про ті ж самі події дворічної давнини. Просто її попросили переподати цю заяву, і цього разу подати її до прокуратури, в управління Кузьміна. Жодної теки з компроматом немає.

Про які саме події йдеться, у чому вас звинувачують?

Сергій Власенко: Це була її побутова провокація, яку вона зараз намагається «продати» правоохоронним органам. Є фактичні обставини, які тлумачаться настільки вільно, що говорити про них немає сенсу. Ну, наприклад, людина (Наталія Окунська — ред.) прийшла до моєї квартири о 8-й ранку і почала ногами грюкати у двері. Я спочатку спробував пояснити у домофон, що не треба мене чіпати — на той момент я хворів на грип. Але вона продовжувала стукати хвилин 20. Після цього мені кажуть, що або я вчинив на цю людину розбійний напад, з метою вкрасти у неї мобільний телефон (вони кваліфікують це як розбій — до семи (!) років ув’язнення), або я наніс їй тілесні ушкодження середньої тяжкості. Це все абсурд!

Другий епізод, який вони розглядали як такий, — що я нібито вкрав власний автомобіль. Це сюрреалізм, який не має до реальності жодного відношення.

Ви зазначили, що одним з тих, хто фабрикує проти вас справу, є ваш колишній соратник, а нині — радник президента Андрій Портнов. Ви його особисто чимось образили?

Сергій Власенко: Андрій Володимирович — дуже специфічна людина. Усі мої колеги за парламентом, мої колишні колеги за бізнесом знають, що особистісні речі я завжди намагаюся прибрати із будь-якого спілкування. Це, напевно, наслідок професії, у якій я працював раніше. Адвокат може використовувати будь-які засоби роботи під час надання правової допомоги своєму підзахисному чи клієнту. Але, виходячи із зали судових засідань, я ніколи не сприймав адвокатів протилежної сторони як ворогів. А інші люди, напевно, це сприймають по-іншому. І в подальшому розповсюджують протистояння професійне на протистояння особистісне. Це з одного боку. А з іншого — звісно, їм би дуже хотілося запхати Юлію Тимошенко до в’язниці, щоб про неї за рік забули, щоб вона там сиділа довічно, а Янукович довічно правив. Але є політичні сили, які цьому перешкоджають. Оскільки в тих людей ментальність бульдозерна і печерна, вони приймають ті рішення, які вміють, вважаючи, що найкращий спосіб позбавитися політичного противника — запхати його (її) до в’язниці.

Для того щоб вас заарештувати, необхідно, аби 226 депутатів проголосували за зняття недоторканості. Ви вірите, що Рада піде на створення такого прецеденту? Адже після зняття недоторканості з вас від арешту не буде застрахований жоден із голосуючих.

Сергій Власенко: Це питання не до мене, а до Ради, до тих людей, які будуть натискати кнопку «за». Ну якщо є люди, які на генетичному рівні бояться Віктора Януковича, напевно, вони натиснуть кнопку. Повірте, невипуск депутата за межі України — теж прецедент. І не питання, це був Власенко чи ще хтось. Це питання цілковито брутального і першого за історію України настільки відвертого порушення закону про статус народного депутата. Адже недоторканість передбачає неможливість обмеження будь-яких прав нардепа без рішення ВР.

За вашим прикладом чи не спробує влада позбутися інших захисників Тимошенко — Плахотнюка, Кожем’якіна?

Сергій Власенко: Будь-якого захисника, адвоката, який не працює на догоду діючій владі, можна викинути з професії. Бо новий КПК говорить, що захисниками можуть бути лише адвокати. І, звісно, якщо людину позбавляють права на адвокатську діяльність, її викидають із професії. Я переконаний, що цей механізм буде задіяно, причому не лише щодо захисників у справі Тимошенко. Люди з оточення Юлії Володимирівни вже піддалися різного роду атакам. Наприклад, на її доньку, Євгенію Тимошенко, чинять атаки, фальшуються документи, викидаються в інтернет. Це спроби психологічного тиску. Так само є спроби вплинути на Григорія Немирю, якого тягають на допити двічі на тиждень, ставлячи одні й ті самі питання, нічого не з’ясовуючи при цьому.

У справі Щербаня, вочевидь, влада робить ставку на те, що народ не пробачить Тимошенко крові, і в Європі не стануть захищати вбивцю. Чи справедлива така логіка?

Сергій Власенко: Вкотре підкреслю: обвинувачення Тимошенко у справі Щербаня тотально сфальшовані. Вони не мають нічого спільного з реальністю. Ніхто, жодна дитина в Україні не вірить у ці обвинувачення. Жоден політик у Європі не повірить у такі обвинувачення. Наведу приклад із того «зливного» документа, який називається «витяг з повідомлення про підозру» (до речі, у КПК не передбачено такого документа, як витяг з повідомлення про підозру, тож навіщо слідчі його готували?), який був опублікований у пресі. Подивіться, як сформульовано обвинувачення: «На прохання Лазаренка приблизно (!) у першій половині 1996 року Кириченко організував зустріч з Мінченко. Як наслідок Тимошенко і Лазаренко приблизно (!) на початку 1996 року спільно прийняли рішення про вбивство Щербаня». Ну що це за маразм! Це нагадує казки діда Панаса або діда Рената Кузьміна. Це просто белетристика якась.

За новим КПК у справі Щербаня долю Тимошенко вирішуватиме суд присяжних. Чи дає це надію на справедливе рішення?

Сергій Власенко: Те, що в українському КПК називається «судом присяжних», нічого спільного з цією назвою не має. Присяжні — це ті, кого раніше називали «народные заседатели». В новому КПК до суду присяжних входять двоє професійних суддів та троє так званих присяжних. Це не присяжні за своєю суттю. Присяжні — це люди, які без участі професійного судді вирішують питання про винуватість або не винуватість особи. Ви ж усі дивилися американські фільми: сидять 12 людей, які слухають аргументи сторін у справі, потім ідуть до нарадчої кімнати і вирішують, винна особа чи ні. І вже потім суддя оголошує «розмір покарання». Говорити, що в Україні є суд присяжних — це самообман. Вони хочуть тримати Тимошенко у тюрмі так довго, як це можливо, з метою усунення її від політичної діяльності, від участі у президентських виборах, розуміючи, що на сьогодні вона є єдиним політиком в Україні, який (навіть за умов тотальної фальсифікації виборів) може перемогти у Януковича.

Такою заявою ви кидаєте виклик нинішнім опозиційним лідерам — Яценюку, Тягнибоку, Кличку, які прямо чи непрямо вже дали зрозуміти, що мають президентські амбіції.

Сергій Власенко: Я не кидаю виклик, а лише висловлюю особисту думку. Більш того, я щиро переконаний, що якщо Юлія Тимошенко буде в тюрмі, шансів перемогти цей режим, навіть якщо буде обрано єдиного кандидата від опозиції, значно менше, ніж якщо таким кандидатом буде Тимошенко.

Після появи нового обвинувачення Тимошенко рішення Європейського суду із прав людини щодо газової справи вже не вплине на її долю? На що зараз робить ставку захист?

Сергій Власенко: Це не зовсім так. Перше рішення ЄСПЛ у справі Тимошенко буде стосуватися лише питань незаконного затримання, арешту і політичних мотивів її переслідування. Для нас важливе рішення по другій нашій скарзі — про порушення ст. 6 — так званого права на справедливий суд. Насправді, якщо суд проаналізує всі дані, заяви і докази, які ми подали, я не виключаю, що буде прийнято рішення — негайно її звільнити. Тож наші юридичні сподівання лежать за межами України.

Фото Світлани Скрябіної