Вибори-2012 на Волині: «парашутисти» з Києва, двійники та олігархи
Вибори у Волинській області, які відбувались упродовж останніх шести років, проходили спокійно, без значної кількості порушень. Однак у 2012 році ця традиція, на жаль, має всі шанси бути зміненою.
Виною цьому, в першу чергу, є мажоритарна виборча система, яка повернула протистояння з національного рівня на регіональний. Тож саме мажоритарна складова виборчої кампанії стане визначальною і по ній буде зроблена оцінка цьогорічним виборам на Волині.
Через місяць після офіційного початку виборчого процесу можна відзначити низку особливостей та тенденцій, що демонструють хід виборчої кампанії на Волині:
– в усіх одномандатних округах змагання за депутатський мандат ведуть місцеві олігархи, які всілякими методами намагаються задобрити виборців;
– узгодження кандидатур між найбільш рейтинговими опозиційними політичними силами тривало дуже довго, однак, не дало оптимального результату;
– партія регіонів заради перемоги на виборах в області готова грати роль технічної політичної сили;
– чорний піар та провокації поступово виходять на перші місця серед методів політичної боротьби.
«Золота еліта» Волині
В кожному із п’яти виборчих округів Волинської області балотуються багаті місцеві бізнесмени. Для всіх них характерні кілька речей: вони балотуються як самовисуванці, є безпартійними, мають власний благодійний фонд, користуються підтримкою місцевої влади. Всі вони ще задовго до виборів почали свою так звану «благодійну» виборчу діяльність. Тобто для всіх округів готується однаковий сценарій, щоправда зі своїми особливостями.
Так, по округу № 19 (центр – м. Володимир-Волинський) балотується Сергій Ковальчук, власник корпорації «Укр-Петроль», який підтримує проведення різноманітних концертів і фестивалів та вкладає ресурси у розвиток інфраструктури міста Володимира-Волинського. По виборчому округу №20 (центр – м. Горохів) висувається власник Агропромислової групи «Пан Курчак» Сергій Мартиняк, який представляє у Волинській облраді один з районів округу. Його благодійний фонд «Європейський вектор» проводить конкурс проектів серед сільських громад та організовує роздачу безкоштовних ліків пенсіонерам округу.
Кандидатом в народні депутати по 21-му виборчому округу (центр – м. Ковель) є Степан Івахів, президент ТОВ «Континіум». Він теж є депутатом обласної ради, донедавна навіть входив у фракцію Партії регіонів, по списках якої і був обраний. Протягом липня-серпня його благодійний фонд профінансував заміну євровікон в школах, подарував ноутбуки та проектори шкільним класам, оновив книжковий фонд в бібліотеках та допоміг в підключенні до мережі Інтернет.
В місті Луцьку (виборчий округ № 22) балотується діючий народний депутат Ігор Палиця. Хоча депутат і далі числиться в фракції НУ-НС, однак вже давно голосує в унісон з більшістю. Починаючи з червня минулого року фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк» веде активну благодійну діяльність в місті: закупив обладнання для лікарень та спортивні майданчики для шкіл, надав лучанам матеріальну допомогу та виплатив студентам стипендії.
23-й виборчий округ (центр – смт. Маневичі) вдруге спробує завоювати Ігор Єремеєв, який вже був нардепом від цього округу ще в 2002 році. Раніше політик був членом Народної партії, але на вибори вирішив йти як позапартійний самовисуванець.
Чому опозиційні кандидати програють?
Ні в кого немає сумнівів, що в пропорційній частині вибори на Волині виграють опозиційні партії – ООО «Батьківщина», ВО «Свобода». Можливо навіть партія «УДАР» зможе показати пристойний результат. Але ці всі здобутки можуть бути неоцінені Києвом, якщо не буде результату по мажоритарних округах Волині. Поки що, ситуація складається так, що опозицію може спіткати гірке розчарування.
Три опозиційні партії, які домовились про узгодження дій під час виборів, розподілили між собою 5 виборчих округів по квотному принципу:3 – ВО «Батьківщина», 1 – Фронт змін та 1 – ВО «Свобода».
19-й виборчий округ (м. Володимир-Волинський) відійшов до ВО «Свобода», кандидатом від якої став Євген Мельник, підприємець та депутат Волинської облради. Повністю використати рейтинг опозиційних сил «свободівцю» можуть завадити його два конкуренти - колишні члени ВО «Батьківщина». В виборчому окрузі № 20 (м. Горохів) балотується Роман Карпюк, депутат Волинської обласної ради, ректор Луцької філії інституту розвитку людини університету «Україна». На рахунку політика вже є одні програні вибори в цьому окрузі – на місцевих виборах він не зміг виграти мажоритарку в облраду по одному з Горохівських округів, тож зараз має шанс на реабілітацію. Більш цікавим, з точку зору можливостей опозиції, виглядає 21-й виборчий округ (м. Ковель). Тут балотується ще один депутат Волинської облради Ігор Гузь, який очолює фракцію «Фронт змін». Маючи хороші ораторські здібності, політик проводить весь час на зустрічах з виборцями. Але молодий вік та надмірна емоційність політика роблять його вразливими перед зовнішніми провокаціями.
Найбільш дискусійним та незрозумілим залишається вибір опозиційного кандидата для 22-го виборчого округу (м. Луцьк). Балотуватися тут ВО «Батьківщина» відрядила Петра Кравчука, колишнього народного депутата та керівника «Укравтодору». Для лучан Кравчук майже невідомий, до виборів він не вів жодної публічної діяльності. Його сприймають як «парашутиста» з Києва, оскільки саме київський штаб ВО «Батьківщина» лобіював його на кандидата. До мінусів кандидата належать й певні деталі його біографії: політика судили за використання підробного диплома про вищу освіту, однак відповідальності він уник лише завдяки амністії, яку йому вдалось отримати завдяки статусу інваліда. Найбільш досвідченим з опозиційних висуванців є депутат облради, керівник фракції ВО «Батьківщина» Анатолій Грицюк, який балотується по 23 виборчому округу (смт. Маневичі). В нього є доволі непоганий рейтинг впізнаваності у Ківерцівському районі, що входить до складу округу, де він колись очолював колгосп та районну раду. Грицюк єдиний кандидат, проти якого на Волині застосували технологію «двійника» - по цьому ж округу балотується нікому не відомий Андрій Грицюк.
Хто є технічними кандидатами-мажоритарниками?
Партія регіонів демонструє на Волині доволі непогану динаміку в збільшені кількості своїх прихильників. Приклад місцевих виборів 2010 року показав, що і в західній області регіонали можуть взяти пристойний результат – на виборах в облраду виборчий список ПР був другим! Однак на парламентських виборах ситуація дещо інша, тож Партія регіонів поступилась амбіціями і грає роль технічної політсили на мажоритарних округах. Інакше пояснити те, що кандидатами до ВРУ по мажоритарним округам від партії висуваються нікому не відомі особи, - не можна. Крім того, в кожному з п’яти мажоритарних округів балотуються ще кілька членів Партії регіонів, але вже як самовисуванці. До цієї ж когорти технічних кандидатів можна віднести й висуванців, місцем роботи яких є місцеві держадміністрації. Тобто Партія регіонів робить все можливе щоб на мажоритарних округах перемогли висуванці партії влади, а не її члени. Підтвердженням цього припущення є й те, що кандидати від ПР не ведуть жодної публічної та агітаційної діяльності. Отож Партія регіонів, працює лише на партійний список, для чого активно рекламує свої виборчі слогани та доносить до виборців інформацію про «успіхи» в діяльності Уряду та Президента.
Цілком можливо, що роль технічного кандидата була приготована і для голови Волинської облдержадміністрації Бориса Клімчука, який теж є членом Партії регіонів. В останній дозволений день, 13 серпня, Клімчук подав документи на реєстрацію кандидатом в депутати. Пікантності ситуації із балотуванням Клімчука додавало дві обставини. Перша – те, що Президент Віктор Янукович раніше попередив голів ОДА про неучасть у виборах. Друга – Борис Петрович висунувся по округу, де балотується нардеп Ігор Палиця, якого раніше голова ОДА вихваляв та підтримував.
Власне висування в кандидати Клімчука було сприйнято місцевим політичним середовищем двояко. Так, за однією з версій, висування в нардепи голови ОДА було спробою останнього допомогти Палиці, якого дуже часто асоціюють з ПР та називають висуванцем від влади. Участь у виборах голови облдержадміністрації мала б спростувати ці чутки. За іншим варіантом оцінки ситуації Борис Клімчук вирішив перестрахуватись та змінити керівну посаду в області на депутатський мандат.
За рішенням Клімчука балотуватися у ВРУ слідували інформаційна війна кількох місцевих та національних ЗМІ проти голови облдержадміністрації та дві замовні акції протесту під стінами ОДА. Однак цьому передувала ще заява нардепа Палиці про те, що Борис Клімчук вимагав в нього грошей на виборчу кампанію Партії регіонів та заставляв написати заяву про вступ у фракцію ПР в наступному парламенті. Що цікаво, далі публічних звинувачень депутат не пішов, принаймні, про його звернення в прокуратуру нічого не відомо. Натомість голова ОДА від коментування цієї ситуації відмовився, заявивши, що як тільки він піде у відпустку і почне проводити виборчу кампанію то відповість на всі заяви та звинувачення.
Однак цього не сталося - ЦВК на своєму засіданні 3 вересня задовольнила заяву Бориса Клімчука про відмову від балотування до ВРУ. За чутками, цьому передувало різке погіршення здоров’я у Бориса Клімчука. Однак достовірних та точних пояснень причин відмови Клімчука від участі у виборах допоки немає.
Благодійництво, нечесна агітація, чорний піар
Початок цьогорічної виборчої кампанії на Волині характеризується вже доволі значною кількістю фактів порушень законодавства, серед яких основними є виборче благодійництво, нечесна агітація, чорний піар.
Виборче благодійництво як явище розпочалось ще задовго до офіційного старту виборчого процесу. Протягом травня-липня відомі в регіоні бізнесмени з використанням власних благодійних фондів активно працювали у вибраних ними виборчих округах. Вище ми вже вказували, які кандидати обрали собі округи та основні види благодійництва, які вони використовували з метою задобрення виборців. Однак до 30 липня всі ці факти не можна було трактувати як непрямий підкуп виборців, хоча такими вони й були за своєю суттю. З офіційним початком виборів дехто з кандидатів заявив про припинення благодійної діяльності або ж про вихід з керівних органів благодійних фондів. Однак й досі спостерігається активна діяльність цих організацій, які все одно ведуть роботу на користь своїх кандидатів. Наприклад, Степан Івахів, щоб не бути звинуваченим у підкупі виборців, перейменував свій спочатку іменний фонд в фонд «Патріот Волині». Таким чином він нібито не має жодного стосунку до цієї організації. Однак факти свідчать про інше - на всіх заходах організованих фондом присутній кандидат, тому виборці й далі чітко асоціюють роботу фонду саме з Івахівим. Фонд «Патріот Волині» фінансує проведення Днів сіл та селищ в окрузі, за його кошти по селах округу облаштовуються зупинки громадського транспорту. Натомість фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк» на початку серпня заявив про тимчасове припинення своєї роботи до виборів. Зате зараз Палиця в усіх своїх агітаційних матеріалах згадує про результати роботи свого фонду у попередні місяці, ніби нагадуючи: «ви пам’ятаєте скільки хорошого для вас я зробив?».
За перший місяць офіційної виборчої кампанії назбиралось вже чимало прикладів й нечесної агітації та чорного піару. Найбільше прикладів таких технологій зафіксовано у виборчому окрузі № 21. «Улюбленцем» креативщиків чорного піару є Ігор Гузь. Саме йому в основному присвячують свою увагу журналісти новоствореної газети «Чесна Волинь». Вони то висміюють кандидата, то називають «хамом» та «провокатором», то протиставляють іншому кандидату. Кандидату присвячені й деякі листівки, як приклад «Хрестився в православній церкві – продався уніатам!» - для округу, де домінуючою є УПЦ МП, це може мати й певний ефект. Також пробами на чорний піар можна назвати листівки проти Петра Кравчука, Степана Івахіва, Івана Смітюха (округ №21). Негативні матеріали зі змістом чорного піару розміщені в газеті «Вільна думка» проти кандидатів Геннадія Частякова та Валерія Діброви (обоє – округ №19).
Доволі багато як на перший місяць виборів прикладів порушення правил агітації. Так, кандидати Сергій Ковальчук, Іван Смітюх та Андрій Козюра (округ №22) розміщували свої агітаційні матеріли в громадському транспорті. Цей же Іван Смітюх для агітації за себе використовував потужності підприємства, до якого має стосунок – на хлібобулочній продукції Ковельського хлібокомбінату розмістив власну агітацію. Партія регіонів використала для агітації свято відкриття школи в селі Смідин Ковельського району – агітатори партії розповсюджували серед школярів партійну символіку.
Як видно із цього короткого огляду передвиборчої ситуації на Волині конкуренція в мажоритарних округах точитиметься між партійним брендом та бізнес-ресурсом. Так, всі виборчі округи у Волинській області поділені між п’ятьма олігархами, які за допомогою власних коштів та виборчого креативу торують собі дорогу до українського парламенту. Зважаючи на те, що серйозних конкурентів Партія регіонів їм не висунула та враховуючи той факт, що всі вони мають добрі стосунки з головою облдержадміністрації, можна стверджувати, що саме ці кандидати є провладними висуванцями.
Натомість в опозиційних кандидатів стартові можливості доволі різняться. Окрім партійного бренду та підтримки місцевих партструктур об’єднаної опозиції лише в двох кандидатів (Грицюка та Гузя) є вміння та навики публічних політиків та політичних «борців». Інші три кандидати поки порівняно слабші за цими показниками. Звісно, по мажоритарних округах Волині балотуються й інші кандидати, але їх шанси порівно менші. Оскільки ні достатніх коштів, ні підтримки відомої політсили інші висуванці не мають, а власного авторитету для перемоги в окрузі поки замало. Це хіба що було б під силу Борису Клімчуку, який однак вже не грає у цю «гру».
Михайло Шелеп, координатор виборчих програм Громадянської мережі «ОПОРА» у Волинській області
