Контракти.ua

4096  —  10.08.12
Вибори-2012 на Вінниччині: Калетніки розкладають яйця в різні кошики
Вибори-2012 на Вінниччині: Калетніки розкладають яйця в різні кошики

З’їзди політичних партій, що відбулися наприкінці липня та на початку серпня, прояснили ситуацію з кандидатами «списочниками» та «мажоритарниками». Проте й на сьогодні політики ще не готові остаточно й чітко відповісти хоча б на три ключові питання: «Хто балотуватиметься? Де балотуватиметься? Від кого балотуватиметься?»

Інтрига від регіоналів і «трішки вагітні» самовисуванці

Найбільшу інтригу тримає Партія регіонів. Остаточних списків кандидатів по мажоритарних округах ми від неї ще не дочекалися, та й загальний партійний список, як натякнув формальний лідер ПР Микола Азаров, може бути відкориговано на другому етапі з’їзду. «Найпрозорішим» гравцем серед мажоритарників-регіоналів Вінниччини є чинний нардеп Григорій Калетнік, який уже давно дав зрозуміти, «де» - у виборчому окрузі №18 - і «від кого» - від Партії регіонів.

Власне, впливова політична родина Калетніків вирішила «розкласти яйця у три різних кошики». На відміну, скажімо, від трьох братів Балог, які йдуть до парламенту одним шляхом – по мажоритарці на Закарпатті від «Єдиного центру» – голова комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин регіонал Григорій Калетнік має намір балотуватися в окрузі з центром в м. Іллінці, його син – начальник Держмитслужби Ігор Калетнік – у списку КПУ, а племінниця Оксана Калетнік (Єлманова) – в окрузі № 16 (центр – м. Ямпіль) як незалежний самовисуванець.

Хоча й побутує в народі аксіома, що неможливо бути «трішки вагітною», проте серед кандидатів така половинчастість простежується. Є на Вінниччині і «трішки регіонали», і «трішки опозиціонери». З огляду на традиційно протестні й антивладні (незалежно від «кольору» влади) електоральні настрої жителів області, деякі кандидати намагаються перестрахуватись і дещо заретушувати свою провладність. Тому тут, на відміну від, наприклад, Донбасу, не кожен з них готовий відкрито сказати: «Я – регіонал!» Хіба що згаданий уже Калетнік, ще Олексій Кривопішин у 13-му окрузі (центр – м. Калинівка) та голова облдержадміністрації Микола Джига, який, не отримавши сподіваного місця в партійному списку, вирішив раптом балотуватись від ПР в «рідному» Шаргородському окрузі №15.

А дехто з кандидатів відхрещується від почесного ярма провладності й відповідає на закиди своїх конкурентів: «Сам ти регіонал!» Так, члени команди кандидата по 17-му виборчому округу Миколи Кучера мають у політичних дискусіях аргумент проти кандидата Григорія Заболотного: він, мовляв, ближчий до регіоналів, бо його підтримує Петро Порошенко, міністр у сформованому регіоналами уряді. А прихильники Заболотного наводять контраргумент: Микола Кучер, пройшовши до обласної ради від УНП, став членом фракції ПР.

Є імовірність, що в окрузі №14 в ролі незалежного кандидата «самовисунеться» Віктор Жеребнюк, екс-мер Жмеринки, а нині голова Деснянської райдержадміністрації у місті Києві. Але хіба ж не регіоналів та «прорегіоналів» призначають нині в Україні головами будь-яких державних адміністрацій? А змагатися Жеребнюку в цьому окрузі доведеться з висуванцем Об’єднаної опозиції «Батьківщина» підприємцем Іваном Мельничуком та «трішки бютівцем» Василем Онопенком – колишнім головою Верховного суду України, колишній членом СДПУ (о) та «Батьківщини».

Одразу два представники ПР активно «благодіють» в окрузі №13 - керівник Південно-Західної залізниці й депутат обласної ради Олексій Кривопішин та депутат Козятинської міськради Ігор Зубко. Та й чинного нардепа від КПУ Юрія Гайдаєва, якого партія Симоненка затвердила тут кандидатом, важко назвати абсолютно не провладним, як і висуванця Народної партії Василя Чернія – нещодавнього заступника голови облдержадміністрації, а нині нардепа у фракції Литвина.

Напрошується закономірне питання: чи не грає хтось із висуванців ПР та її сателітів роль суто технічного кандидата – для збільшення кількості «своїх» членів у виборчих комісіях та для прийняття на себе негативу? І чи не таку ж роль відвела обласна конференція ПР молодим представникам команди голови обласної ради Сергія Татусяка - колишнім членам НДП і «Єдиного центру» 32-річному Олександру Капітану (зятю Татусяка) та 34-річному Андрію Кавунцю? Може до переліку претендентів на мажоритарні округи їх внесли тільки для «технічної підстраховки» таких «трішки регіоналів», як, наприклад, Віктор Жеребнюк в 14-му чи Микола Кучер у 17-му округах?

Опозиція: «гра в піддавки» об’єднаних і «олімпійські принципи» необ’єднаних

Є підстави підозрювати, що багатьма висуванцями від різношерстної опозиції та незалежними кандидатами теж рухають олімпійські принципи: «Головне не перемога, а участь» або «Як не дожену, то хоч зігріюсь». До таких можна віднести В’ячеслава Березовського від УНП в окрузі №11 та його однопартійця Олександра Бруквача і «ударівця» Олега Барчишена у 12-му окрузі (змагатимуться з Петром Порошенком), Олега Побережного («УДАР) і Тараса Коваля (КУН) в окрузі № 13, «молодого бухгалтера» Катерину Зелену від того ж УДАРу в 14-му окрузі, висуванця «Нашої України» в окрузі №18 Леоніда Шморгуна (виборці, принаймні дізнаються, що це голова ВГО «Селянське козацтво України», професор і редактор журналу «Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку») або голову Гайсинського міського літературно-мистецького об’єднання «Суцвіття» Максима Кирилюка від КПУ в окрузі №17 та інших.

Аж три висуванці «необ’єднаної» опозиції складуть компанію представнику ПР, губернатору Миколі Джизі та незалежному кандидату Василеві Вовку у змаганні в 15-му окрузі – тут конкуруватимуть також підприємець Олег Легеза від УДАРу, в.о. голови обласної організації УНП Олександр Стус та лідер ВО «Свобода» в Чернівецькому районі Сергій Продан (останні двоє конкурентів донедавна були однопартійцями, поки Продан майже з усім райосередком УНП не влився у «Свободу»).

Власне, опозиційні сили під час визначення кандидатур в округах показали повну неспроможність домовлятися та висувати реальних і узгоджених кандидатів. Тому й конкурують між собою «свободівці», «ударівці», «УНПісти», «соборівці» та інші, полегшуючи таким чином здобуття перемоги для кандидатів від влади.

Поки що найбільш яскравим і впізнаваним опозиціонером серед мажоритарників Вінниччини можна назвати лідера «Європейської партії» Миколу Катеринчука, висуванця Об’єднаної опозиції «Батьківщина» в окрузі №13. У нього, принаймні, є шанси на рівних позмагатися з регіоналом Кривопішиним та комуністом Гайдаєвим (до того ж останні два «пасуться» на одному «електоральному полі», конкуруючи між собою).

А от сподівання представниці «Батьківщини» лікаря Наталії Солейко вийти переможцем в 11-му окрузі у протистоянні з регіоналкою Наталею Добринською (олімпійська чемпіонка, депутат облради), комуністом Валерієм Бевзом (нардеп, екс-очільник обласного УМВС) та опозиційним Олександром Домбровським (депутат облради від партії «Єдність», екс-голова ОДА за президентства Ющенка) видаються дещо примарнішими. Як і Юрія Македона (Об’єднана опозиція, «Фронт змін») проти самовисуванки Оксани Калетнік в окрузі №16, і депутата облради від «Батьківщини» Костянтина Якименка проти нардепа-регіонала Григорія Калетніка та мільярдера Руслана Демчака в окрузі №18 тощо. Не кажучи вже про узгодженого з «Батьківщиною» кандидата від «Свободи» Володимира Базелюка у 12-му окрузі проти Петра Порошенка.

Два найбільших політичних гравці України – Партія регіонів та ОО «Батьківщина» - грають кожен у свою гру. ПР, вичікуючи й узгоджуючи, бавиться в шаради і мовчанки, а Об’єднана опозиція грається у піддавки і практикується в забиванні автоголів. Бо як інакше пояснити брак яскравих особистостей по мажоритарці та сварки і демарші навколо партійного списку?

«Бій генералів» у 15-му окрузі

Справжня «війна» може розгорнутися на Вінниччині в окрузі №15 за участі одразу двох генералів. Спочатку в похід за депутатським мандатом тут вирушив незалежний кандидат Василь Вовк (генерал-майор юстиції, екс-начальник Головного слідчого управління СБУ), згодом у наступ на цьому ж «полігоні» пішов представник Партії регіонів губернатор Микола Джига (генерал-полковник міліції). Наразі «двобій генералів» у мажоритарному окрузі є безпрецедентним випадком, отож цікаво буде дізнатися, чи кандидати-генерали в ході конкурентної боротьби використовуватимуть лише набутий в СБУ та МВС досвід, чи ще й власні зв’язки у силових структурах.

Загалом, коли йдеться про перебіг і результати виборчої кампанії в округах, то тут, звісно, вирішальну роль зіграє не партійна приналежність, а особистість самого кандидата, а ще – використання сумнозвісного адмінресурсу.

Вінниччина – модель всієї України

«Як голосує Вінниччина – так голосує вся Україна» - таку формулу вивели аналітики на основі результатів попередніх виборів в області. Справді, це твердження було слушним стосовно парламентської кампанії 1998 року, коли, попри всі зусилля тодішньої партії влади НДП, виборці Вінниччини 24,91% голосів віддали за КПУ (ця ж політсила була лідером по Україні майже з ідентичним відсотком підтримки – 24,65%). За блок Соціалістичної та Селянської партій виборці Вінниччини тоді віддали 19,7%, а НДП була тут лише на третьому місці, здобувши 12,4% голосів (по Україні партія влади у 98-му набрала навіть менше - 5,01%).

Під час виборів народних депутатів у 2002 році опозиція за партійними списками перемогла як на Вінниччині, так і в багатомандатному окрузі: блок Ющенка «Наша Україна» здобув в області 29,43%, Соцпартія - 21,26%, БЮТ - 13,47%, КПУ - 11,72%. Провладний блок партій «За Єдину Україну!» на Вінниччині набрав 6,28%, а по Україні - 11,77%. Правда, тодішня владна політсила сформувала-таки в парламенті більшість, «надолуживши» за рахунок мажоритарників. Не виключено, що й тепер, через 10 років, ситуація повториться.

Правда, у 2006-му ця закономірність перестала діяти: опозиційна на той час ПР здобула на Вінниччині 8,15%, тоді як по Україні – 32,14%. А може формула й тоді спрацювала, просто виборці області сприйняли як опозиційну до президентської «Нашої України» не Партію регіонів, а БЮТ, віддавши Блоку Тимошенко 33,25%, а «Нашій Україні» «тільки» 20%?

Не діяв «середньоарифметичний закон Вінниччини» і щодо президентських виборів. Так, у 1999 р. тут «ставав президентом» Петро Симоненко з 59,2 відсотками підтримки проти 33,9%, відданих Леоніду Кучмі. А в 2010-му Вінницька область бачила президентом Юлію Тимошенко, віддавши їй 71,1% голосів «за» (Віктор Янукович здобув в області 24,26%). Цікаво, чи не розгубила «протимошенківська» опозиція за 2 роки отой більш як 70-відсотковий кредит довіри жителів Вінниччини? І чи справдиться й цього року (хоча б щодо пропорційних партсписків) теза про те, що Вінниччина – модель всієї України?

Олег Левченко, регіональний координатора Громадянської мережі «ОПОРА»

Статьи по теме
Ексдепутат Держдуми: Путін найближчим часом втратить Херсон
Ексдепутат Держдуми: Путін найближчим часом втратить Херсон

Путін втратить Херсон найближчим часом. Проте він все одно продовжить ядерний шантаж та знищення енергетичної системи України.
26.10 — 1427

Чи буде покарання для жінок, які не стануть на військовий облік до 1 жовтня: пояснив депутат
Чи буде покарання для жінок, які не стануть на військовий облік до 1 жовтня: пояснив депутат

До 1 жовтня жінки, чиї фахи підпадають під перелік військовозобов'язаних, мають стати на військовий облік. Надалі до тих, хто буде систематично ухилятися від військового обліку, можуть бути застосовані примусові заходи.
19.08 — 4071

Депутатам на час війни дозволили приймати цінні подарунки, щоб підтримати ЗСУ
Депутатам на час війни дозволили приймати цінні подарунки, щоб підтримати ЗСУ

Верховна Рада ухвалила закон, яким пропонується скасувати на час воєнного стану обмеження на розмір подарунків для чиновників і депутатів за умови, якщо їх буде використано на потреби Збройних сил України або гуманітарну допомогу постраждалим від агресії росії.
09.07 — 1054