Із Сергієм Сасом, захисником Юлії Тимошенко у справі про «кіотські гроші» та закупівлю «швидких», ми зустрілися у Маріїнському парку, під дощем, озброєні парасольками. Бесіду кілька разів переривала пісня Джо Дасена, налаштована у якості рингтону на телефоні мого співрозмовника.
Була лише 9 ранку, а він вже поспішав до прокурора – обговорювати чергову частину перечитаних ним матеріалів справи. Загалом Сасу потрібно ознайомитися із 193-ма томами, які сумарно налічують приблизно 50 тисяч сторінок. Поки що за часом в ознайомленні з матеріалами справи Саса не обмежували. Та він все одно поспішає – про всяк випадок. Приміром, за попередню добу встиг засвоїти близько половини тому.
У ексклюзивному інтерв’ю kontrakty.ua Сергій Володимирович розповів про те, чи покращилася атмосфера в залі суду після встановлення кондиціонеру, чи заплатить Тимошенко за надання доказів своєї невинуватості, наданих відомою американською аудиторською компанією, які шанси позитивного вироку Європейського суду із прав людини у справі екс-прем’єрки та чому депутати змушені виходити на вулиці.
Пане Сергію, чи змінилася атмосфера на судовому засіданні у справі Тимошенко після встановлення другого кондиціонеру? Чи насправді, проблема була не в відсутності кондиціонерів?
Сергій Сас: Знаєте, клімат на судовому засіданні вимірюється двома аспектами. Щодо першого, атмосферного, тут є певні крайнощі. Спочатку було так спекотно, що навіть було видно, як з носа судді постійно капали краплі поту. Потім поставили кондиціонер і стало дуже холодно: температура в залі на градусів десять була нижчою за ту, яка була надворі. Це щодо мікрокліматичних умов. Щодо іншого аспекту - клімат самого судового засідання залишився незмінним. Як було упереджене ставлення судді, так і залишилося.
У понеділок в цьому контексті був визначальний день, він був позначений певними віхами у судовому засіданні. Першою віхою було те, що представник обвинувачення, прокурор Фролова назвала Тимошенко «засудженою». Потім, щоправда, виправдовувалася, що її неправильно зрозуміли.
Тимошенко назвала це «обмовкою по Фрейду»…
Сергій Сас: Я не думаю, що це обмовка. Думаю, що такий настрій у них домінує. Я не виключаю, що вирок у них давно готовий. Йому лише треба придати форми. Що стосується іншого моменту, який був визначальним на понеділковому засіданні і говорить про упередженість. Суд відійшов і постійно відходить від основних постулатів судочинства. Постулат номер один – суд має базуватися на законності. Розгляд справи має бути всебічним, повним та об’єктивним. Говорити про об’єктивність в даному випадку навряд чи можна. Я маю на увазі, зокрема, незадоволення клопотання нового захисника Тимошенко – Миколи Титаренка - щодо надання йому більшого строку для ознайомлення з матеріалами справи. Зрозуміло, що нормальна людина за одну добу з матеріалами справи у 4 тисячі сторінок ознайомитися не може. Я, наприклад, мав можливість вчора знайомитись з матеріалами іншої справи проти Тимошенко – стосовно витрачання «кіотських грошей» та закупівлі «швидких». Займався цим пів робочого дня і встиг ознайомитися лише з половиною тому.
Які попередні враження від прочитаного?
Сергій Сас: Це таємниця слідства певною мірою. Та, думаю, що дещо я можу розповісти. Перше, що я вичитав – кримінальна справа стосовно «кіотських грошей» була порушена ще в квітні 2010 року. А 14 грудня того ж року справа була перекваліфікована. Спочатку це була кримінальна справа за фактом – по звинуваченню посадових осіб декількох міністерств, держказначейства, за статтею 364 КК – зловживання службовим положенням з корисних мотивів. Але потім була перекваліфікована з огляду, вочевидь, на те, що слідство не побачило у діях прем’єра і Кабміну ознак користі. Її перекваліфікували за статтею 365 КК – перевищення службових повноважень, що потягло тяжкі наслідки.
Дивує інше: 14 грудня відбулася одна перекваліфікація, а 15 грудня – вже друга! Чергова перекваліфікація стосувалася кола осіб, що притягуються до відповідальності в рамках цієї справи. Тепер вона вже була порушена проти прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Де знайшли за день обставини для того, щоб її перекваліфікувати – не зрозуміло. Того ж 15 числа Тимошенко вже ознайомили з тим, що проти неї порушено кримінальну справу. Це дрібні деталі, але вже за ними можна говорити про певну упередженість. Кримінальна справа розслідувалася з квітня по грудень, але потім знадобився лише один день, щоб головною звинуваченою у ній зробити Тимошенко. Ось це мені дивно. Ну це щодо перших вражень.
Тимошенко звинувачують у затягуванні процесу: вона змінила захисників, знаючи, що тепер матеріали справи їм доведеться читати заново, у понеділок попросила перенести засідання суду… Навіщо вона це робить?
Сергій Сас: Основним принципом нашого судочинства є змагальність процесу. Є сторона обвинувачення, є сторона захисту, є суд. І ось на засадах змагальності має виноситись об’єктивне і неупереджене рішення. Це все має базуватися на повному і всебічному розгляді справи. Аби це забезпечити, захист (враховуючи, що певна упередженість є з боку прокуратури) повинен мати достатньо часу, аби надати свої докази, які підтверджують невинність Юлії Володимирівни Тимошенко. Цей час, згідно з законом, з одного боку, не має бути обмеженим, а з іншого – має укладатися у розумні строки. Ну звісно ж, не за один день ми маємо знайомитися з матеріалами справи!
Розкажіть, куди саме поїхав адвокат Юлії Тимошенко у газовій справі Сергій Власенко? Де розташована аудиторська компанія, яка має надати йому докази невинності Тимошенко?
Сергій Сас: Наскільки мені відомо, він поїхав до Сполучених Штатів Америки. Він привезе матеріали аудиторської перевірки серйозної компанії. Після того, як на замовлення уряду (до речі, у бюджеті було передбачено на цю перевірку 80 млн грн., ніби у нас не має власних служб, які б могли її здійснити!) було проведено аудит діяльності Кабміну Тимошенко. Так ось, цей аудит, який провела компанія за замовленням нашого уряду, паралельно провела інша юридична фірма в Сполучених Штатах. І прийшла до висновку, що ті звинувачення, зокрема щодо машин «швидкої» та «кіотських грошей», не варті тих грошей, які потратили на папір, на якому ці звинувачення надруковані. Ці заяви, зроблені на весь світ, є досить вагомими. Тут неможна казати про якусь упередженість, це питання об’єктивності.
За цей аудит заплатить Тимошенко? Скільки він коштує?
Сергій Сас: В принципі я не посвячений у ці нюанси. Я не був учасником переговорів, де велася мова про ці всі речі. Та я не думаю, що мова йшла про фінансовий бік цього питання. Та якщо суд захоче з’ясувати це питання – думаю, це не є секретом. Головне – отримати незаперечні докази того, що в діях Тимошенко не було тих зловживань, які їй інкримінуються. Вчора виступав представник Євросоюзу, який сказав, що ми пам’ятаємо і завдячуємо Тимошенко за те, що у 2009 році Європа не замерзла.
Як ви оцінюєте той факт, що Ющенко свідчить проти Тимошенко у суді? Шість років тому ви могли таке уявити?
Сергій Сас: Ющенко свого часу не в останню чергу став президентом великою мірою завдяки Тимошенко. І суто по-чоловічому, з моральної точки зору – це зрада. Зрада не Тимошенко, а тих мільйонів людей, які привели його в крісло президента.
Я мав можливість спостерігати за роботою уряду Тимошенко у 2005 році, будучи представником Кабміну у ВР. І можу сказати, що вся діяльність Тимошенко була спрямована на забезпечення національних інтересів. І робочий день її тривав з ранку до пізньої ночі без вихідних і відпусток. В той час про Ющенка цього не можна сказати. Посилаючись чи то на стан здоров’я, чи на щось інше – у нього постійно були проблеми і він знаходився невідомо де. То він, вибачте, горщики збирає, то відпочиває в одному, другому, третьому місці, то займається «місіонерською» діяльністю на прес-конференціях, на яких ваші колеги засинали, бо це все слухати було неможливо… Я не хочу його судити, але те, він повівся не по-чоловічому.
Які, на ваш погляд, шанси Тимошенко довести у Європейському суді, що в Україні проти неї здійснюються політичні репресії?
Сергій Сас: Знаєте є такий вислів, поки живи – надійся. Я сподіваюся, що в Європі розуміють те, що відбувається в Україні. Хоча ви розумієте, що можливий тиск і на європейські судові інституції, адже опоненти Тимошенко не сидять, склавши руки. Спокуса вона присутня і в інших країнах, хоча і не в такій значній мірі, як у нас. Звісно, не хотілося б сумніватися у неупередженості і чесності Європейського суду. Але все-таки, будемо сподіватися, що з огляду на те, що цей процес є не індивідуальний і на 99% є політичний – Європейський суд, приймаючи до провадження цю справу, тільки виходячи з принципу верховенства права дасть оцінку цим обставинам, які мають місце при розгляді так званих «справ Тимошенко в Україні».
Скільки б ви дали відсотків на те, що Європейський суд прийме рішення на користь Тимошенко?
Сергій Сас: Це мабуть найважче питання з усіх, які ви мені задали. Пророком на Батьківщині бути справа невдячна. А закордоном – тим більше. Можу сказати точно одне: це буде іспит для європейського судочинства. І для нас це надзвичайно важливо, адже більше 8% справ, які надходять до Європейського суду з прав людини – від українців.
Ваші колеги по фракції заявили, що цього тижня не будуть ходити на засідання ВР, замість того підуть під стіни Печерського суду. Але ж ви отримуєте зарплату із державного бюджету за парламентську, законотворчу роботу, наскільки це чесно – знехтувати цим заради того, аби піти захищати свою лідерку?
Сергій Сас: Розумієте, тут не йде справа про лідерку. Зараз, те що відбувається під стінами Печерського суду – питання віри і надії. Іде боротьба умовно кажучи між добром і злом. І я особисто вважаю, що зараз передова боротьби за справедливість – не у сесійній залі. Чому? Тому що у сесійній залі давно вже йде ігнорування опозиції. Давно ми не можемо забезпечити своє право - бути почутими. Гадаю, було б краще, щоб не витрачати дарма державні кошти, взагалі зібрати всі законопроекти, які потрібні «регіоналам», і проголосувати скопом. Все одно пропозиції наші ніхто не чує. І наш голос отам, під стінами суду, зараз є важливішим.
Фото сайту Юлії Тимошенко