В Україні обговорили ключові економічні та податкові зміни на 2027 рік, зокрема підтримку підприємств, страхування воєнних ризиків і боротьбу з тіньовою економікою. Представники влади та бізнесу також визначили пріоритети, які мають допомогти підприємцям працювати в умовах війни.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на пресреліз Української Ради Бізнесу (УРБ). Про це повідомляють Контракти.UA.
У Києві відбувся форум "Діалог влади, громадянського суспільства та бізнесу - економічна стійкість та конкурентоспроможність", який зібрав близько 150 представників уряду, парламенту, бізнес-асоціацій та експертного середовища.
Учасники обговорили наповнення державного бюджету на 2027 рік, податкову політику, євроінтеграційні реформи, підтримку підприємств, які постраждали від російських обстрілів, та механізми страхування воєнних ризиків.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що ситуація на єдиному казначейському рахунку залишається контрольованою, а відшкодування ПДВ здійснюється в повному обсязі.
За його словами, міжнародна фінансова підтримка та податки, які продовжує сплачувати український бізнес, дозволяють державі впевненіше планувати проходження 2026-2027 років.
Окрему увагу міністр приділив приєднанню України до єдиної зони платежів у євро (SEPA). Очікується, що це спростить міжнародні розрахунки та зменшить витрати підприємців.
За розрахунками Мінфіну, які навів президент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе, приєднання до SEPA може забезпечити українському бізнесу економію від 70 до 100 млн євро щороку.
Водночас голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив на складній ситуації з державними фінансами.
За його словами, власні податкові надходження зараз покривають лише близько 30% бюджетних видатків, тоді як на початку повномасштабної війни цей показник перевищував 60%.
"Якщо ми говоримо про стратегічний пріоритет на 2027 рік, то цей пріоритет - вистояти. Вижити. На жаль, на сьогодні у нас це програма і мінімум, і максимум, бо стан публічних фінансів сьогодні є критичним", — заявив Гетманцев.
Однією з ключових тем форуму стало відновлення підприємств, які зазнали збитків через російські атаки.
Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран повідомив, що лише у вересні-жовтні до палати надійшло близько 300 звернень щодо засвідчення форс-мажорних обставин.
За його словами, для створення повноцінного фонду відновлення активів необхідно знайти джерела фінансування на суму 65-85 млрд гривень.
Своєю чергою заступник міністра економіки та довкілля Єгор Григоренко представив модель нового Фонду підтримки бізнесу.
Вона передбачає страхування воєнних ризиків та розширення інвестиційного кредитування середніх і великих підприємств.
Уряд розраховує мобілізувати близько 1 млрд доларів внутрішніх ресурсів без підвищення ставки ПДВ, а також залучити ще 2-3 млрд доларів від міжнародних партнерів і глобального перестрахового ринку.
Представники бізнесу також звернули увагу на регуляторні обмеження, які ускладнюють роботу підприємств.
Народний депутат Ярослав Железняк розкритикував хаотичну зміну правил для підприємців, зокрема запровадження нових вимог щодо облаштування укриттів.
На його думку, такі вимоги можуть створити додаткові проблеми для невеликих кав'ярень, магазинів, офісів та підприємств у прифронтових регіонах.
Крім того, учасники форуму порушили питання бронювання працівників та компенсації податків за товари, знищені внаслідок обстрілів.
Зокрема, обговорювався законопроєкт №16213, який передбачає механізми повернення ПДВ та акцизів за знищену продукцію, скасування штрафів за втрачені документи та списання податків зі знищених товарів.
Ще одним пріоритетом на 2027 рік визначили детінізацію економіки.
За оцінкою, яку озвучив Данило Гетманцев, обсяг тіньового сектору в Україні становить близько 1,3 трлн гривень.
Водночас навіть повна детінізація економіки не зможе компенсувати потребу в міжнародній фінансовій допомозі, яка оцінюється приблизно у 54 млрд доларів щорічно.
Учасники форуму також обговорили необхідність встановлення чітких критеріїв дроблення бізнесу, щоб протидіяти схемам ухилення від оподаткування без додаткового тиску на сумлінних підприємців.
Окремо йшлося про вдосконалення роботи Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки, запровадження показників ефективності їхньої діяльності та посилення контролю за найбільш тінізованими секторами економіки.
За результатами обговорень представники влади, бізнесу та експертного середовища домовилися продовжити роботу над ключовими економічними ініціативами на рівні парламентських комітетів і спільних робочих груп.
Серед основних пріоритетів - перегляд обтяжливих вимог щодо укриттів, врегулювання критеріїв дроблення бізнесу, запровадження механізмів страхування воєнних ризиків, підтримка постраждалих від обстрілів підприємств та посилення боротьби з тіньовою економікою.