Європейські дипломати дедалі більше переконуються, що Володимир Путін не збирається припиняти війну проти України.
Західні чиновники песимістично оцінюють перспективи переговорного процесу, однак виходити з нього не збираються. Європейські дипломати та урядовці дедалі більше переконуються, що Путін не збирається зупиняти війну проти України. Попри активні спроби Трампа схилити сторони до угоди, у європейських столицях бачать у діях Москви лише імітацію діалогу. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пише Politico.
Саме такі оцінки лунають від союзників Києва як під час офіційних заяв, так і в неформальних розмовах. Ба більше, цей скепсис поділяють навіть у тих країнах, які мають представляти інтереси континенту за столом переговорів.
Дипломати з Європи, які минулого тижня працювали на полях тристороннього саміту США, України та РФ в Абу-Дабі, визнають, що процес може легко зайти до глухого кута й остаточно розвалитися. Коли відбудеться наступна очна зустріч делегацій, наразі невідомо.
Серед європейських аналітиків шириться тривога, що у разі зриву перемовин Дональд Трамп може піти на двосторонню угоду з Москвою, залишивши Київ та європейських партнерів сам на сам із загрозою. Саме цей сценарій змушує Європу триматися за переговорний трек, попри відсутність віри в його успіх.
«Путін зараз не зацікавлений у припиненні вогню чи мирі. Він вважає, що отримає більше вигоди від продовження війни, ніж від перемир’я. У цьому полягає фундаментальна проблема», — каже старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин Фредрік Весслау.
Скептичні настрої серед політиків свідчать про те, що навіть за умови титанічних зусиль для перезапуску діалогу та тривалих суперечок усередині ЄС щодо складу делегації, європейці навряд чи здатні самостійно визначити фінал цієї дипломатичної гри.
Останніми тижнями росіяни лише посилили терор цивільних українців. Під ударами опинилися Північний та Південний мости у Києві, тривають постійні атаки на об’єкти енергетики та водопостачання.
Сили оборони України відповідають ударами вглиб російської території та виводять з ладу нафтову інфраструктуру РФ, що злить посадовців Білого дому.
Єдиним конкретним підсумком переговорів в Абу-Дабі стала попередня згода сторін на обмін полоненими, хоча його деталі досі перебувають на стадії узгодження. У решті питань зрушень не відбулося. За словами європейських дипломатів, знайомих із перебігом зустрічі, представники Росії зайняли непоступливу позицію.
«Останні дискусії з американськими посланцями чітко показали: Володимир Путін не хоче вести переговори. Очевидно, що він робить ставку на те, щоб поставити Україну на коліна, посилюючи удари по цивільному населенню та намагаючись занурити країну в темряву цієї зими», — написав президент Франції Еммануель Макрон в X 14 листопада.
У Лондоні та Берліні публічно вказують на нещирість Москви.
«Україна неодноразово демонструвала серйозність своїх намірів щодо миру, тоді як Росія знову і знову відкидала повне та часткове припинення вогню, продовжуючи атаки на українських цивільних та енергетику. Росія могла б закінчити цю війну вже сьогодні», — заявив у вівторок речник британського уряду.
Один із німецьких дипломатів на умовах анонімності пояснив, що Путін втягнувся у цей процес лише заради домовленостей із Трампом.
«Росіяни насправді не хочуть жодних переговорів, вони хочуть виграти війну», — наголосив співрозмовник.
Попри очевидний песимізм, Лондон, Берлін і Париж спільно з іншими учасниками європейської групи та НАТО розпочинають підготовку до першої прямої дипломатичної зустрічі з Москвою.
Двоє поінформованих європейських чиновників, які говорили на умовах анонімності, пояснили: Європа змушена брати участь у цьому процесі передусім через страх перед абсурдними вимогами Росії відкотити розширення НАТО назад і переписати правила безпеки на континенті під інтереси Кремля.
Додаткову напругу в Брюсселі викликає запланований на кінець тижня саміт за участю Трампа, Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна. У європейських кабінетах побоюються, що лідери трьох держав можуть спробувати домовитися про нову архітектуру безпеки без голосу самої Європи.
«Також існує занепокоєння щодо того, чого насправді хоче американська сторона», — зізнався один із європейських посадовців.
Обговорення гарантій безпеки може розколоти партнерів та вилитися у гучний публічний конфлікт щодо спільної стратегії.
«Я вважаю, що є низка питань, стосовно яких Європа має чітко дати зрозуміти, що вона не готова їх обговорювати. Розгортання сил НАТО в країнах НАТО, наприклад, не є питанням для обговорення з Росією», — заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
Уряди країн Балтії та Північної Європи теж займають жорстку позицію і категорично відкидають можливість віддати долю Північноатлантичного альянсу на відкуп Путіну.
Нагадаємо, пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що обговорення архітектури безпеки та укладання будь-яких домовленостей щодо припинення війни не матимуть сенсу без участі України та Європи за столом переговорів.
За її словами, на технічному рівні інституції ЄС представлятимуть керівник кабінету Урсули фон дер Ляєн Бйорн Зайберт та дипломатична радниця Антоніу Кошти Анна Марія Боура, а країни формату E5 — Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія та Польща — делегують своїх радників з питань національної безпеки.
Раніше після зустрічей у Дубліні європейські лідери домовилися про участь у мирному процесі у форматі «E5 + ЄС», щоб забезпечити максимальну підтримку Києву та посилити тиск на Москву.