Мільйони виїхали, смертність висока: демограф оцінив, чи ще можна зупинити кризу в Україні
Україна має кризу в усіх складових демографічного процесу (народжуваність, смертність, міграція), але ситуація не настільки катастрофічна, щоб говорити, що ситуація критична, і її неможливо змінити.
За матеріалами УНІАН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це під час пресконференції заявив Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України.
"Ми втратили близько 20% території, і тому з тим, що було на початку незалежності, і тим, що відбувається зараз, в абсолютних числах немає коректності такої. Але тим не менш, для майбутнього розвитку держави, для оцінки тієї ситуації, в якій ми знаходимося сьогодні, треба знати чисельність населення. На початок цього року за різними джерелами, різними розрахунками, вона оцінювалась 27-29 млн. Це відбулось за рахунок трьох чинників", - сказав він.
По-перше, це скорочення рівня народжуваності, який у нас відбувався доволі давно вже. На рівень природного відтворення населення, за словам демографа, ми вийшли в середині 60-х років, а напередодні повномасштабного вторгнення в нас у середньому 100 жінок народжували 116 дітей.
Гладун пояснив: для того, щоб чисельність населення не скорочувалась, 100 жінок повинні народжувати десь 210-220 дітей. Тому за рахунок народжуваності було закладено скорочення чисельності населення.
"В нас відбуваються такі ж демографічні процеси, як і в Європі, зокрема і постаріння народжуваності, середній вік народження зміщується у старші вікові групи. Напередодні повномасштабного вторгнення середній вік матері при народженні дитини був трохи більше за 28 років. І відповідно, це зміщення календаря народжень у старші вікові групи теж впливає на рівень народжуваності", - зауважив експерт.
Другий чинник, який, за його словами, дуже впливає на чисельність населення, - це смертність. У порівнянні із країнами Європи в нас доволі високий рівень смертності був і навіть напередодні повномасштабного вторгнення.
Інша проблема зі смертністю, як продовжив Гладун, - це велика надсмертність чоловіків саме працездатного віку. І в нас теж цей показник значно більший, ніж у провідних країнах Європи. Це теж резерв для збереження і як населення в демографічному сенсі, так і робочої сили.
І третій чинник, який дуже сильно вплинув на чисельність населення, - міграційні процеси.
"В нас і до повномасштабного вторгнення була велика трудова міграція, те, що ми називали заробітчанство. Після повномасштабного вторгнення в нас теж були шалені міграційні потоки", - пояснив демограф.
Він нагадав, що зараз, за оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, за кордоном у зв'язку з війною тільки знаходяться приблизно 5,7-5,8 млн наших співгромадян. У країнах Європейського Союзу - це 4,4 млн людей.
"Таким чином, ми маємо кризу в усіх складових демографічного процесу. Але, як на мене, ситуація не настільки катастрофічна, щоб казати, що повернення вже немає. Просто треба зусилля всього суспільства, не тільки державного апарату, а всього суспільства для того, щоб якось спочатку пригальмувати негативні тенденції, а потім стабілізувати демографічну ситуацію", - підсумував Гладун.
