США раптово змінили позицію щодо територіальних поступок України: що тепер вимагатимуть від Києва — FT
США сподіваються на прогрес під час майбутніх переговорів в Абу-Дабі, однак Путін поки не демонструє готовності пом’якшити свої вимоги.
Сполучені Штати більше не мають наміру наполягати на тому, щоб Україна погоджувалася на передачу територій Росії за столом переговорів. Раніше Вашингтон пов’язував майбутні гарантії безпеки для Києва з територіальними поступками. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пише Financial Times із посиланням на двох людей, знайомих із перебігом переговорів.
За даними видання, США сподіваються досягти прогресу під час тристоронніх переговорів з Україною в Абу-Дабі наступного місяця. Це мають бути перші такі переговори від лютого.
Однією з основних тем стануть можливі гарантії безпеки для України та Росії після завершення війни.
«Раніше США пов’язували майбутні гарантії для України з територіальними поступками, але відтоді дали зрозуміти, що не наполягатимуть на передачі Києвом земель за столом переговорів», — пише FT із посиланням на джерела.
Водночас Володимир Путін, як зазначає видання, поки не продемонстрував ознак того, що готовий пом’якшити свою переговорну позицію.
США та Росія обговорюють економічні проєкти
Паралельно Вашингтон і Москва обговорюють низку можливих економічних домовленостей. За даними FT, США вже уклали угоду про імпорт російського дизельного пального, призупинили дію нових санкцій щодо експорту російських енергоносіїв і тиснули на Україну з вимогою припинити удари безпілотниками по російських нафтопереробних заводах.
Нинішні дискусії ґрунтуються на пропозиціях, які спецпосланець США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер раніше обговорювали зі спецпредставником Путіна Кирилом Дмитрієвим. Дмитрієв оцінював потенційну вартість таких проєктів у 14 трлн доларів.
Переговори свого часу зайшли в глухий кут, оскільки Україна виступила проти російської вимоги погодитися на територіальні поступки як попередню умову переговорів.
«План Дмитрієва полягав у тому, щоб дочекатися закінчення війни, але час іде, а війна не припиняється, тому вони вирішили рухатися вперед зараз», — розповів співрозмовник FT.
Серед інших ідей, які обговорювали Вашингтон і Москва, — продаж міжнародних активів «Лукойлу» інвесторам, пов’язаним із Білим домом, участь російського «Новатэка» в проєкті ЗПГ на Алясці, можливе відновлення постачання газу до Європи через вцілілі ділянки «Північного потоку», а також послаблення санкцій щодо російських калійних добрив.
Ще одна пропозиція передбачає передачу управління окупованою Росією Запорізькою АЕС американській компанії, яка розподіляла б вироблену електроенергію між Україною та Росією.
Європейські дипломати, за даними FT, виступають проти послаблення санкцій та укладення великих економічних угод із Росією до завершення війни. Вони також наголошують, що рішення, які зачіпають інтереси ЄС, не можуть ухвалюватися без участі Європи.
Один із європейських дипломатів висловив сумнів, що економічних стимулів буде достатньо, аби змусити Путіна припинити війну.
«Річ не в грошах. Річ у приниженні та контролі», — сказав він.
Питання Донбасу — що відомо
Раніше Володимир Зеленський заявляв, що втрата Донбасу відкриє Кремлеві шлях далі. Зокрема, за його словами, це створить загрозу для важливих промислових центрів на Дніпропетровщині — Дніпра, Павлограду, Кривого Рогу.
Водночас The New York Times із посиланням на джерела повідомило, що президент США Дональд Трамп схиляє Київ до територіальних поступок. Зокрема, він переконує Володимира Зеленського, що Україні не варто наполягати на збереженні окупованих частин східних регіонів. У Білому домі вважають, що Київ має продемонструвати готовність до переговорів, навіть якщо це передбачатиме відмову від суверенних територій.
Водночас державний секретар США Марко Рубіо висловився про те, що у центрі війни, яку РФ розпочала проти України, — Донбас. Цей регіон Кремль прагне захопити, але не може цього зробити на полі бою.