Контракти.ua

Про це йдеться в матеріалі The Spectator.

«Україні час обрати нового президента»: через що загострився конфлікт

Як зазначає The Spectator, приводом для нової сварки між Вашингтоном і Києвом стало питання російського дизелю та санкційної політики США.

Трамп пов’язав рішення щодо російського пального з необхідністю стримати зростання світових цін на енергоносії. На його думку, українські удари по російських НПЗ могли посилити ціновий тиск на тлі кризи в Ормузькій протоці та конфлікту США з Іраном.

Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував пом’якшення обмежень щодо російських енергоносіїв. Київ побоюється, що додаткові доходи від експорту пального допоможуть Москві й надалі фінансувати війну.

«Сьогодні Росія подякувала за зняття санкцій на експорт дизелю, скинувши п’ять бомб на житлові будинки в Запоріжжі», — написав Зеленський.

У відповідь Трамп заявив, що Україні «час обрати нового президента». Як повідомило агентство AFP, заклик пролунав після критики Зеленським рішення щодо санкцій на російський дизель.

«Трамп закликав Україну “отримати нового лідера” після того, як Зеленський розкритикував пом’якшення санкцій на російський дизель», — повідомило AFP.

Таким чином, суперечка вийшла далеко за межі енергетичної політики: вона торкнулася і ставлення Вашингтона до українського керівництва, і того, на яких умовах США готові підтримувати Київ надалі.

Чи може Трамп позбавити Україну розвідданих і зброї

Окреме занепокоєння викликають повідомлення про тиск американської адміністрації на Україну через удари по російських нафтопереробних заводах.

За даними The Kyiv Independent, американська сторона погрожувала обмежити обмін розвідувальними даними та постачання озброєнь, щоб переконати Київ припинити такі атаки.

«Адміністрація Трампа погрожувала високопосадовцям України припиненням обміну розвідданими та поставками зброї в спробі захистити російські нафтопереробні заводи», — повідомляє Kyiv Independent.

Для України це питання не лише про можливість завдавати ударів по російському тилу. Як зазначає The Spectator, розвідувальна інформація критично важлива і для виявлення загроз, і для захисту міст від російських ракет та дронів.

Додатковою невизначеністю стала програма PURL, у межах якої європейські країни фінансують закупівлю американського озброєння для України. За даними видання, через цей механізм європейські держави вже спрямували близько 7 мільярдів доларів американським виробникам озброєнь.

Як зазначає The Spectator, якщо Вашингтон обмежуватиме військову співпрацю з Києвом, Європі доведеться шукати способи компенсувати можливі втрати. Однак швидко замінити всі американські спроможності — особливо в розвідці та протиповітряній обороні — буде «надзвичайно складно».

«Енергетичне перемир’я»: чому домовленість опинилася під питанням

Ще одним суперечливим моментом стала заява Трампа про нібито досягнуту домовленість щодо 60-денного «енергетичного перемир’я».

За описом у The Spectator, Україна мала припинити удари по російських НПЗ, а Росія — утриматися від атак на українську енергетичну інфраструктуру.

Проте підтвердженої домовленості, яка гарантувала б взаємне припинення атак, не з’явилося. Натомість повідомлялося про продовження російських ударів по українських енергетичних об’єктах.

«Зеленський сказав, що відчуває себе “зрадженим” Трампом після того, як США пом’якшили санкції на російський дизель», — повідомляє The Independent.

На цьому тлі, як зазначає The Spectator, рішення Вашингтона щодо російського дизелю викликало додаткову критику з боку Києва: Україна побоюється, що Москва отримає економічні переваги, тоді як Київ не матиме гарантій припинення російських атак.

Мирний план США: що обговорювали в Маямі

Паралельно з енергетичними суперечками американські та українські представники обговорювали можливі параметри завершення війни.

За інформацією The Washington Post, посланці Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф проводили в Маямі переговори з українськими представниками щодо плану, який передбачає відбудову України, гарантії безпеки, енергетичну співпрацю та врегулювання територіального питання.

«США пропонують розморозити російські активи, щоб перезапустити переговори щодо України», — повідомляє видання з посиланням на учасників обговорень у Маямі.

Одним із найчутливіших пунктів є гарантії безпеки. За описом The Spectator, США та європейські країни могли б взяти на себе зобов’язання відреагувати в разі нового російського нападу, однак членство України в НАТО в цій моделі не передбачається.

Інший напрям — економічні відносини між Росією, Україною та Європою. Як зазначає The Spectator, серед можливих ідей — енергетичні домовленості, відновлення трубопровідних поставок російських нафти й газу та механізми розподілу прибутків.

«Прибутки мали б ділити Україна та Росія», — зазначає видання, описуючи можливу модель енергетичної угоди.

Але така модель викликає принципове питання: чи не дозволить економічна реінтеграція Росії відновити її ресурси для подальшого протистояння із Заходом?

Найскладнішим залишається територіальне питання. За даними The Washington Post, обговорювана модель може передбачати фіксацію лінії фронту та певні територіальні компроміси. Будь-які рішення щодо окупованих територій матимуть принципове значення для України.

Чого хоче Кремль і чи готовий Путін зупинитися

Навіть якщо Вашингтон і Київ узгодять параметри мирного плану, головне питання залишається: чи готова Росія виконувати домовленості?

За повідомленнями, Москва не припинила атаки на українську інфраструктуру після заяв про можливе «енергетичне перемир’я». Попередні контакти американських посередників із російською стороною також не дали підстав говорити про остаточне врегулювання ключових суперечностей.

Представник Кремля Кирило Дмитрієв позитивно оцінив домовленості щодо дизельного пального.

«Угода щодо російського дизелю може відкрити шлях до подальшої економічної співпраці між Росією та США», — сказав Дмитрієв, за даними Reuters.

За даними The Spectator, рішення Вашингтона щодо російського дизелю викликало додаткову критику з боку Києва. Україна побоюється, що Москва отримає економічні переваги, тоді як Київ не матиме гарантій припинення російських атак.

Що це означає для України

Для Києва ситуація створює складну дилему. Як зазначає The Spectator, припинення бойових дій могло б урятувати життя, зменшити руйнування інфраструктури та дати країні можливість зосередитися на відновленні.

«Україна, яка відчайдушно залежить від супутникової розвідки та поставок американської зброї, ймовірно, може бути змушена до капітуляції жорсткими методами Трампа», — зазначає автор матеріалу в The Spectator.

Проте перемир’я без дієвих гарантій безпеки може лише відкласти новий етап війни. Додатковий ризик пов’язаний із залежністю України від американської військової допомоги, розвідданих і технологій: європейські партнери продовжують підтримувати Київ, однак повністю замінити можливості США в короткі строки буде складно.

Тому вирішальною є не лише швидкість домовленостей, а й їхні умови: механізми контролю, реальні гарантії безпеки та наслідки для Росії в разі порушення домовленостей.

Поки що, за оцінкою The Spectator, залишається відкритим питання, чи стане американська ініціатива кроком до стійкого миру — чи лише тимчасовою паузою, яка дасть Росії змогу відновити ресурси для продовження війни.

Раніше ТСН.ua повідомляв, що Дональд Трамп знову різко висловився на адресу Володимира Зеленського на тлі суперечки щодо рішення Вашингтона стосовно російського дизельного пального. Американський президент звинуватив українського лідера у зростанні цін на паливо та заявив, що Україні нібито варто обрати нового главу держави.

У відповідь Зеленський заявив, що не збирається залишатися на посаді «40 років». Коментуючи вимоги Трампа щодо зміни влади в Україні, він наголосив, що майбутнє державного керівництва має визначатися відповідно до Конституції та волі українців, а не під зовнішнім тиском.