Піхотинців бракує навіть для утримання позицій: що відбувається у ЗСУ — AP
Українському війську дедалі гостріше бракує боєздатних піхотинців. Через нестачу резервів частина підрозділів працює на межі можливостей, а брак ротацій створює нові проблеми.
Попри значні й помітні успіхи ЗСУ на кількох напрямках фронту в розвитку дронів та інших технологій українському війську значно бракує людей. Ця проблема триває від самого початку повномасштабної війни. Найгострішим є дефіцит боєздатних піхотинців. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пише Associated Press.
Україні суттєво бракує боєздатних піхотинців: яка ситуація у війську зараз
Чисельно Росія переважала завжди, але зараз, коли війна триває вже п’ятий рік, брак людей став критичним. За словами військових та аналітиків, окремі підрозділи укомплектовані лише наполовину. Через це ЗСУ просто не мають змоги повною мірою реалізувати ту технологічну перевагу, яку дають дрони.
Заступник командира батальйону «Вовки Да Вінчі», який виконує завдання на Покровському напрямку, відверто коментує ситуацію.
«Виходячи з обладнання і кількості людей, які у нас є сьогодні, нам ледве вистачає, щоб утримувати той сектор, який ми маємо зараз. Рух уперед неминуче означав би більші втрати», — каже «Афер».
Військові експерти зазначають, що застарілі проблеми з мобілізацією, ухиленням від призову, а також випадки дезертирства суттєво ускладнюють формування резервів. Як наслідок, ситуація вздовж усієї лінії фронту протяжністю 1250 кілометрів змінюється лише точково.
Щоб скористатися тимчасовим успіхом і перетворити його на масштабну операцію, командування потребує залучення нових підрозділів, не знімаючи старі зі своїх позицій на передовій. Про це говорить Нік Рейнольдс, аналітик британського аналітичного центру з питань оборони та безпеки (RUSI).
Він пояснює, що оскільки нових резервів немає, у війську не можуть вчасно проводити ротації. Через виснаження ростуть втрати.
Міноборони після кадрових перестановок намагається розв’язати питання браку військових через реформування мобілізації, системи підготовки та загальної організації війська. Ситуація погіршується додатково через нерівномірний рівень підготовки різних підрозділів.
У відомстві запит медійників залишили без уваги, але коротко підсумували, що війську просто бракує людей.
Ексміністр оборони Михайло Федоров прагнув переформатувати військо та зробити ставку на менші, але ефективніші підрозділи. Його план полягав у підсиленні ефективних бригад і розформуванні слабших. Його наступник Євгеній Хмара заявляв про намір продовжувати цей курс, однак реформи потребують часу.
Наразі нових мобілізаційних ініціатив від Міноборони немає, про що поінформували у Верховній Раді.
Демографічні обмеження і статистика призову
Чоловіків віком від 25 до 60 років в Україні відносно небагато через демографічний спад, спричинений виїздом громадян і міграцією. За даними ООН, які надала Національна служба здоров’я України, у країні налічується близько 6,8 мільйона чоловіків віком 25–59 років, але до цієї кількості також входять ветерани з пораненнями і непридатні за станом здоров’я.
Офіційна чисельність Сил оборони становить близько 1 мільйона осіб, але на передовій з них лише невелика частка.
За словами Федорова, станом на березень близько 2 мільйонів українських чоловіків ухилялися від військової служби, а майже 200 тисяч військовослужбовців самовільно залишили частини або дезертирували. Водночас у січні 2025 року уряд повідомляв про близько 950 тисяч чоловіків, які мали бронювання.
З подібними проблемами комплектування підрозділів стикається і РФ, хоча має населення близько 143 мільйонів. Сотні тисяч чоловіків втекли за кордон. Відтоді Москва залучає людей до війська великими виплатами чи вербує іноземців. За словами Путіна, проти України воюють близько 700 тисяч осіб.
Виснаження бійців і проблеми управління
За словами аналітика та голови фонду «Повернись живим» Тараса Чмута, ключова проблема України полягає в якості управління людьми та застосуванні сил. Він додає, що механічне збільшення кількості бійців автоматично не підвищує боєздатності.
Самі військові та аналітики зазначають: виснаження, недоліки в організації, недостатня підготовка та відсутність чітко визначених термінів служби змушують частину новобранців вдаватися до дезертирства.
Заступник командира батальйону «Вовки Да Вінчі» каже, що через брак людей деякі військові перебувають на «нулі» до року практично без ротацій. Його підрозділ зараз укомплектований лише наполовину, водночас зона відповідальності розширилася вдвічі.
Він підкреслює, що лише для утримання поточних позицій потрібно щонайменше вдвічі більше людей, і це без урахування постійного резерву для покриття санітарних і безповоротних втрат. До того ж нині важко знайти кваліфікованих військових, які «вміють думати».
Саме тому Україна наразі може проводити лише локальні контратаки, яких недостатньо для переламу загальної ситуації на фронті. Менше з тим, ЗСУ вдається повертати території на окремих ділянках, зокрема на Лиманському напрямку.
ЗСУ контратакують на Донеччині
Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни (ISW), Збройні сили України успішно стримують наступ РФ і проводять серію контратак на кількох напрямках.
Зокрема, українські військові просунулися на схід від Олександрівки на Донеччині та від Оріхова в Запорізькій області, а також утримують контроль над Новоплатонівкою, Греківкою і Дружелюбівкою. Російські війська намагалися наступати на Сумщині, Харківщині, Добропільському напрямку та в районі Оріхова з метою його обходу, однак жодних підтверджених просувань не мали.
На Лиманському напрямку триває українська операція «Вівальді»: Сили оборони контратакують вздовж річки Жеребець, відтісняють росіян від Лиману для захисту Слов’янсько-Краматорської агломерації. На тлі переваги ЗСУ в живій силі та дронах ворог зазнає труднощів із закріпленням позицій. Також українські захисники завдають ефективних ударів у відповідь на спроби інфільтрації російських сил біля Вовчанська та Малинівки.