Європа чекає на російські теракти, але не вторгнення, - The Times
Європейські чиновники вважають, що Путін у відчаї, але на повноцінну війну з НАТО не піде.
Розмови про можливий напад Росії на НАТО останніми тижнями посилилися на тлі низки інцидентів у повітряному просторі та диверсій у Європі. Водночас більшість європейських чиновників, опитаних The Times, не бачать ознак підготовки Москвою масштабного наземного наступу. Пише УНІАН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, приводом для занепокоєння стали, зокрема, заходження російського військового вертольота Мі-8 у повітряний простір Польщі поблизу Калінінграда, поява невідомого безпілотника біля американської бази протиракетної оборони неподалік Гданська та падіння ударного дрона Гербера-2 на узбережжі Балтійського моря. Ще один безпілотник врізався в локомотив неподалік українського кордону.
На цьому тлі прем’єр-міністри Польщі, Франції та Норвегії попереджали про ризик того, що Росія може "випадково" завдати удару по території НАТО. Окремі представники спецслужб та аналітичні центри також припускали можливість обмеженого вторгнення Росії на територію Альянсу.
The Times поговорила з десятьма чинними та колишніми європейськими посадовцями у сфері безпеки, серед яких були три міністри оборони. І більшість із них не бачать доказів підготовки Росією наземної атаки на країни Балтії чи інші держави НАТО.
Двоє європейських розвідників на умовах анонімності заявили, що всередині Альянсу немає жодних даних про існування такого російського плану.
"Ми створюємо враження, ніби напад Росії неминучий, – і це перетворюється на самоздійснюване пророцтво", – зазначив Марко Міхкельсон, голова комітету із закордонних справ парламенту Естонії.
Водночас ситуація з так званими гібридними атаками виглядає інакше. За даними видання, Росія збільшує частоту та інтенсивність диверсій, кібератак та інших операцій проти країн НАТО. Такі інциденти відбуваються не лише на східному фланзі Альянсу, а й у Німеччині та інших країнах Західної та Центральної Європи.
Міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшилґьоз-Зегеріус назвала російську гібридну загрозу реальною.
"Ми не повинні плекати ілюзій щодо цього. Гібридні дії Росії, зокрема диверсії та кібератаки, стають частішими й масштабнішими, підвищуючи ризик ескалації. Очевидно, що Європу випробовують на міцність", - наголосила вона.
Зокрема йдеться про ризик можливих атак на ланцюги постачання зброї для України. Представники країн Балтії вважають, що Москва прагне не лише послабити підтримку Києва, а й перешкоджати виробництву та транспортуванню озброєнь.
"Ми повинні називати речі своїми іменами: Росія здійснює терористичні акти. І це не зміниться, оскільки Росія діє у стані відчаю. Вона не перемагає в Україні так, як планувала. Замість того щоб зупинити війну й укласти мир, Путін обрав шлях подальшої агресії та залякування. Він шукає інші способи тиску на нас, але зазнає невдачі", - заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас.
Водночас, як пише The Times, між країнами НАТО немає повної єдності щодо того, наскільки далеко Росія готова зайти, щоб перевірити готовність Альянсу застосувати статтю 5 про колективну оборону. Частина європейських посадовців вважає, що Москва може поступово посилювати тиск, намагаючись використати політичні розбіжності всередині НАТО.
Росія і НАТО
Як писав УНІАН, Данська розвідка попереджає, що Росія може посилити атаки проти Заходу та НАТО, включно з гібридними діями й обмеженими військовими ударами. Йдеться про ризик застосування дронів, ракет чи навіть розгортання невеликих сил біля кордонів НАТО з метою розділити альянс. Естонія та НАТО також вважають, що Москва прагне підірвати підтримку України, використовуючи кібератаки та провокації.
Тим часом генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс навмисно зберігає невизначеність щодо умов застосування ст. 5, хоча Росія добре розуміє наслідки її активації. Він наголосив, що НАТО має широкий спектр прихованих і відкритих варіантів реагування на гібридні атаки.
