Кремль просуває ветеранів війни проти України у владу: FT назвав головну мету
Кремль намагається посилити суспільну підтримку війни, водночас зберігаючи контроль над політичним процесом.
Близько 50 ветеранів війни проти України мають увійти до нового складу російської Держдуми після парламентських виборів. У Кремлі їх просувають як частину так званої «нової еліти», яка має посилити підтримку війни та водночас залишатися під контролем влади. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пише Financial Times.
За даними видання, «Единая Россия» планує передати депутатські мандати 49 ветеранам війни проти України. Раніше генеральний секретар партії Володимир Якушев називав цифру 86, однак згодом її уточнили.
Просування ветеранів у політику відбувається в межах ширшої стратегії Кремля. Понад 100 учасників війни вже завершили програму «Время героев», створену за зразком західних шкіл державної політики. Після навчання колишні військові отримують посади середнього рівня у міністерствах, державних компаніях і регіональних органах влади.
Сам Путін раніше називав ветеранів війни «новою елітою».
За оцінками аналітиків, Кремль прагне використати їхнє просування для зміцнення легітимності війни та мобілізації суспільної підтримки вторгнення, водночас не втрачаючи контролю над політичним процесом.
Особливої ваги це набуває на тлі того, що підтримка війни останніми місяцями послабилася. Українські удари дронами, економічні проблеми та регулярні відключення Інтернету зробили наслідки війни помітнішими для мешканців великих російських міст.
У відповідь Кремль почав ще тісніше пов’язувати Путіна з «Единой Россией», хоча раніше цього уникали через нижчий рейтинг самої партії.
Водночас виборчий процес у Росії залишався жорстко контрольованим. Верховний суд не допустив до виборів партію «Яблоко», яка демонструвала принаймні помірну незгоду з війною. Решта партій, що брали участь у голосуванні, підтримували війну та також висували військових кандидатів.
Політолог Михайло Комін зазначив, що досвід попередніх виборів показував: самі виборці не демонструють особливого інтересу до кандидатів-ветеранів.
За його словами, вони потрапляють до списків насамперед тому, що Кремль прагне виконати завдання Путіна щодо перетворення ветеранів на «нову еліту», а не через їхню високу електоральну популярність.
Остаточна кількість ветеранів у Держдумі стане відома після того, як партії визначать, хто саме зі списків отримає депутатські мандати.
Водночас нинішня російська еліта не демонструє особливого бажання поступатися місцями новому поколінню учасників війни. Проблеми виникли й із програмою «Время героев»: за наведеними даними, майже 90% регіонів, які беруть у ній участь, уже рік або довше не приймають нових учасників.
Політолог Андрій Колесников припускає, що ці суперечності можуть особливо загостритися після завершення війни, коли військові почнуть конкурувати за посади з цивільними чиновниками.
Нагадаємо, голосування на «виборах» до Держдуми закінчилося, коли закрилися виборчі дільниці в Калінінградській області. За попередніми результатами голосування «Единая Россия», КПРФ, ЛДПР та «Новые люди» долають п’ятивідсотковий бар’єр на виборах депутатів Держдуми за списком після обробки 95,45% протоколів.
Втім, ще до початку голосування на виборах до Державної Думи влада намагалася залякати спостерігачів та представників опозиції. Крім того, у регіонах відключали мобільний зв’язок і Інтернет через «заходи безпеки»
Результати виборів до Державної Думи агресора Росії, які відбувалися 18-20 вересня, стали цілком передбачуваними. Вони продовжують зусилля Кремля щодо мілітаризації уряду, зокрема партії «Единая Россия», та демонстрації громадської підтримки воєнних зусиль «фюрера» Володимира Путіна в Україні та потенційної майбутньої агресії проти НАТО.