Лише після війни: скільки українців у Польщі планують повернутися додому
Опитані українці розповіли, як зараз живуть у Польщі та з якими труднощами стикаються.
Більшість українських біженців у Польщі вже адаптувалися до життя в країні, однак питання повернення в Україну для багатьох залишається відкритим. Половина опитаних заявила про намір повернутися, переважно після завершення війни.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на результати опитування Rating Group серед українських біженців у Польщі. Про це повідомляють Контракти.UA.
Чи хочуть українці повернутися
51% опитаних мають намір повернутися в Україну. Проте більшість із них не планує робити це найближчим часом:
- 8% готові повернутися найближчим часом;
- 43% - після завершення війни;
- 26% не планують повертатися;
- 23% поки не визначилися.
Головною умовою повернення є безпека та стабільність в Україні - її назвали 71% респондентів.
Також важливими факторами є:
- розвиток економіки - 36%;
- перспективи працевлаштування - 26%;
- відсутність внутрішніх мовних, релігійних та інших конфліктів - 21%;
- розвиток соціальної інфраструктури - 12%;
- можливість впливати на суспільні зміни - 12%;
- участь у відбудові країни - 11%;
- погіршення умов життя за кордоном - 11%.
Майже половина розглядає життя за кордоном назавжди
Залишитися на постійне проживання за кордоном хотіли б 44% українських біженців, тоді як 43% не хочуть цього. Решта не визначилися.
Серед тих, хто планує залишитися за кордоном, 40% обирають саме Польщу, 17% хотіли б жити в іншій європейській країні, а 6% - за межами Європи. Ще 37% не визначилися з конкретною країною.
При цьому 34% опитаних розглядають можливість отримання польського громадянства, зокрема ті, хто вже подав відповідні документи. Не планують отримувати громадянство 46%, ще 20% не визначилися.
Найбажанішою допомогою для полегшення життя в Польщі респонденти назвали саме можливість отримати польське громадянство - 35%.
Як українці адаптувалися в Польщі
Своїм рівнем соціальної адаптації задоволені 57% опитаних, тоді як 37% не задоволені.
Водночас мовна інтеграція є досить високою: 60% заявили, що володіють польською на середньому або високому рівні. Ще 26% мають базові знання, 12% - початковий рівень. Не знають польської лише 2%.
Серед основних проблем життя в Польщі українці найчастіше називали негативний вплив медіа - 45%. Також респондентів турбують:
- проблеми психічного здоров'я - 29%;
- складний доступ до якісної медицини - 28%;
- загальні проблеми зі здоров'ям - 24%;
- брак можливостей для самореалізації - 23%;
- недостатня соціальна адаптованість, дефіцит вільного часу та житлові труднощі - по 22%;
- фізична безпека - 21%;
- високе навантаження та брак грошей - по 19%;
- труднощі з працевлаштуванням або втратою актуальності професії - 17%.
Психологічний стан також залишається проблемою: 26% часто або дуже часто відчували надмірну тривогу чи паніку, з якою не могли впоратися. Ще 31% переживали такі стани інколи.
Робота і житло
73% українських біженців у Польщі мають роботу. Серед працевлаштованих 87% працюють безпосередньо в Польщі, 4% - в Україні, ще 5% - одночасно у кількох країнах.
Матеріальне становище за останній рік у більшої частини опитаних не змінилося - так відповіли 41%. Водночас 36% заявили про покращення, а 20% - про погіршення.
На наступний рік українці дивляться дещо оптимістичніше: 38% очікують покращення матеріального становища, 12% - погіршення, 31% - не прогнозують змін.
З житлом ситуація складніша. 81% українських біженців орендують помешкання, власне житло мають лише 7%. Ще 3% забезпечує житлом роботодавець, по 2% живуть у польських родинах або українських друзів та знайомих, а 1% користується соціальним житлом.
Що українці думають про життя в Польщі
Найкраще біженці оцінюють можливості для якісного дозвілля - позитивно їх оцінюють 57%.
Комфортно жити в Польщі вважають можливим 41%, доступність дошкільної та шкільної освіти позитивно оцінюють 39%.
Водночас найбільші труднощі пов'язані з житлом та медициною. Купівлю власного житла позитивно оцінюють лише 16%, тоді як 44% вважають її недоступною. Доступність якісної медицини позитивно оцінюють 26%, а негативно - 32%.
Серед інших показників: 26% позитивно оцінюють можливість працювати за достатню оплату, 27% - негативно. Соціальну підтримку добре оцінюють 20%, погано - 29%.
Українці продовжують спілкуватися переважно зі своїми
Найближче коло спілкування 45% респондентів складається переважно з українців. Ще 34% одночасно спілкуються з українцями та поляками.
Переважно з поляками спілкуються лише 8% опитаних, а 13% заявили, що взагалі не мають близького кола спілкування.
Ставлення українців до місцевого населення здебільшого нейтральне (44%) або тепле (50%). Водночас ставлення поляків до себе українці оцінюють стриманіше: 30% назвали його теплим, 46% - нейтральним, а 22% - холодним.
За останні 12 місяців 31% опитаних стикалися з дискримінацією через національну або етнічну належність, ще 22% - через використання української мови. Водночас 49% не стикалися з дискримінацією за жодною з перелічених в опитуванні ознак.
Раніше РБК-Україна розповідало, що у Польщі продовжує скорочуватися кількість українців зі статусом тимчасового захисту: у липні їх стало на 8 тисяч менше, ніж місяцем раніше. Частина українців виїжджає до інших країн ЄС, зокрема Чехії, яка дедалі частіше стає альтернативою Польщі.
Також ми писали про зростання кількості нападів на українців у Польщі та пов'язану з цим напругу в українсько-польських відносинах. Водночас у МЗС України зазначають, що польські правоохоронці належно реагують на такі випадки, а найгостріший період у відносинах між країнами вже позаду.
