Розповідаємо, як за допомогою води, сірника та серветки самостійно вивести продавців фальшивого меду на чисту воду.
Вибір якісного меду часто нагадує лотерею: полиці супермаркетів заставлені ідеально прозорими баночками, етикетки рясніють обіцянками про «100% органіку», а на ринку продавці запевняють в унікальності свого продукту. Проте за гарною картинкою часто ховається розбавлений сироп, позбавлений будь-якої користі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Щоб ви могли впевнено обирати справжній, корисний мед, ТСН.ua зібрав найважливішу інформацію від бджолярів та експертів з якості харчових продуктів.
Багато хто вважає, що бджоли збирають із квітів готовий мед. Насправді ж вони збирають нектар. Бджола зберігає його у спеціальному відділі шлунка, де нектар змішується з ферментами. Повернувшись до вулика, вона передає цей нектар іншим бджолам — знову ж таки, збагачуючи його новими ферментами.
Потім краплі розкладають у стільники і чекають, поки випарується зайва волога. Як пише кулінарне видання Serious Eats, саме цей процес «дозрівання» перетворює рідкий нектар на ту саму густу, тягучу субстанцію, яку ми називаємо медом.
Позначка «органічний» на меді — річ дуже складна. Бджоли літають на великі відстані, і контролювати, на яку саме квітку вони сядуть (оброблену пестицидами чи ні), практично неможливо. Багато якісних, крафтових пасік не мають цього сертифіката просто через бюрократію або тому, що їхні вулики стоять поруч зі звичайними фермерськими садами. Відсутність позначки «органік» не робить мед поганим.
Комерційні виробники часто нагрівають мед до високих температур і пропускають його під тиском через мікрофільтри (наприклад, діатомову землю). Це робить його ідеально прозорим і запобігає кристалізації, але водночас вбиває корисні ферменти та видаляє весь пилок. Часто це роблять навмисно, щоб приховати походження меду (наприклад, дешеву імпортну сировину, яку змішують із місцевою). Злегка каламутний мед із залишками пилку — це ознака натуральності.
Найкращий мед — сирий (raw) і нефільтрований, придбаний у локальних виробників. Масові бренди часто орієнтовані на прибуток, тому можуть підгодовувати бджіл цукровим сиропом або використовувати антибіотики. Локальний пасічник зазвичай дбає про здоров’я колонії та залишає бджолам достатньо їхнього ж меду для зимівлі.
Як зазначають фахівці міжнародної асоціації експертів з медових напоїв і пива BJCP, у світі існують сотні сортів меду, і їхній колір та смак залежать винятково від квітів, з яких зібрано нектар:
Виробники підробок навчилися віртуозно імітувати мед, додаючи кукурудзяний, рисовий або інвертний сироп. Хоча 100% гарантію дасть лише лабораторний аналіз, фахівці індійської спеціалізованої освітньої платформи Agriculture Institute радять використовувати прості тести, які допоможуть виявити відвертий фальсифікат, за даними:
Кристалізація (зацукровування) — це абсолютно природний процес і ознака високої якості. Мед на 80% складається з цукрів (глюкози та фруктози) і лише на 17-18% з води. З часом глюкоза, яка гірше розчиняється у воді, починає відокремлюватися, утворюючи кристали. Швидкість кристалізації залежить від сорту: наприклад, мед з акації або тупело довго залишається рідким, тоді як соняшниковий чи ріпаковий густішають дуже швидко.
Якщо ваш мед затвердів, ніколи не розігрівайте його в мікрохвильовій печі. Експерти американського журналу Better Homes & Gardens попереджають, що хвилі прогрівають продукт нерівномірно і створюють точки кипіння. Нагрівання вище 40-45°C руйнує цінні ферменти, антибактеріальні властивості та кардинально змінює смак продукту.
Як правильно розтопити мед:
Зберігайте мед у темному прохолодному місці із щільно закритою кришкою. Мед дуже гігроскопічний (втягує вологу з повітря), тому якщо залишити його відкритим, він натягне води і з часом може забродити.
Нагадаємо, якщо мед правильно зберігати, він може залишатися їстівним протягом десятиліть. Проте властивості цього корисного продукту погіршуються через неправильне зберігання.