У Трампа готуються до боїв за Ормузьку протоку — інсайд від Axios
Американські чиновники повідомили, що тривалість і інтенсивність нової кампанії повністю залежать від наступних кроків Тегерана.
Адміністрація президента США Дональда Трампа готується до можливого багатоденного або навіть багатотижневого обміну ударами з Іраном через ситуацію в Ормузькій протоці. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє Axios із посиланням на американських чиновників.
За словами співрозмовників видання, тривалість і масштаби військової кампанії визначатимуться тим, чи продовжить Іран атаки на торговельні судна в Ормузькій протоці.
Зі слів американського чиновника, нинішня ескалація пов’язана з невдоволенням частини іранського керівництва, яке вважає, що меморандум про взаєморозуміння зі США не приніс Тегерану очікуваних переваг.
Співрозмовник видання зазначив, що заморожені іранські активи залишилися недоступними, оскільки Тегеран не виконав частину зобов’язань, передбачених домовленостями щодо ядерної програми.
«Частина іранського керівництва була незадоволена всім цим. Вони почали стріляти, і ми вирішили, що настав час дати їм відсіч. Це процес. У нас є терпіння. Якщо ми відчуваємо, що не отримуємо бажану угоду, ми не будемо її укладати», — цитує Axios американського чиновника.
Війна в Ірані — останні новини
Президент США Дональд Трамп заявив, що меморандум про взаєморозуміння з Іраном, укладений для припинення війни, закінчився.
«Як на мене, все скінчено. Я більше не хочу мати з ними справу», — сказав Трамп, відповідаючи на запитання журналістів, чи вважає він припинення вогню завершеним і меморандум про взаєморозуміння мертвим.
За словами президента США, американські удари стали відповіддю на атаки Ірану на судна.
Сполучені Штати розпочали новий раунд військових ударів проти Ірану та скасували ключове звільнення від санкцій, що стосувалося продажу іранської нафти, звинувативши Тегеран у нападі на комерційні судна в Ормузькій протоці, чим поставили під загрозу крихке перемир’я.
Через війну між США та Іраном світ втратив близько 13% постачань нафти, і в підсумку ціни злетіли з 60 до 100 доларів за барель. Однак похмурі прогнози стрибка до 200 доларів не справдилися. Через закриття протоки найбільші виробники нафти в Перській затоці були змушені скоротити видобуток майже на 45%, свідчать дані IEA.
Світ споживає трохи більше ніж 100 млн барелів нафти на день. Саудівська Аравія до війни видобувала понад 10 млн, стільки ж постачали на трьох Ірак, Кувейт та ОАЕ, а Іран продавав 3,5 млн.
У травні з цих 24 млн барелів на світовий ринок із Перської затоки потрапляло вже менш ніж 14 млн, переважно нафтопроводами в обхід заблокованої протоки.
Запобігти масштабній кризі дозволив не лише небачений розпродаж резервів.