Контракти.ua

Про це повідомляє ТСН.ua з посиланням на аналітичний матеріал американських дослідників з Robert Lansing Institute.

Аналітики звертають увагу, що наприкінці 2025-го та на початку 2026 року Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) частково пом’якшило обмеження щодо білоруського калійного сектору та окремих фінансових установ. За даними Reuters та Associated Press, ці кроки були пов’язані з домовленостями про звільнення політичних в’язнів у Білорусі.

Водночас Олександр Лукашенко заявив про готовність продати американським інвесторам Ніжинський гірничо-збагачувальний комбінат — один з найбільших нерозроблених калійних проєктів Білорусі. Як ми писали раніше, журналісти Bloomberg наголошували, що Вашингтон нібито просував питання відновлення постачань білоруського калію та обговорював його з Україною і європейськими партнерами.

Чому США цікавляться білоруським калієм

Калій є одним із ключових компонентів у виробництві добрив, а його вартість безпосередньо впливає на витрати американських фермерів. Крім того, США значною мірою залежать від імпорту калію з Канади: у 2024–2026 роках його частка становила від 79% до понад 90% американського імпорту.

На думку авторів дослідження, Білорусь намагається використати це як аргумент, пропонуючи себе альтернативним постачальником та одночасно відкриваючи доступ американському капіталу до стратегічного активу.

Аналітики також припускають, що для президента США Дональда Трампа така угода може мати вигляд як політичний успіх — звільнення політв’язнів, доступ до стратегічного ресурсу та потенційне зниження цін на добрива для американських аграріїв.

Що виграє Росія

Для Москви потенційна калійна угода має значення, яке виходить далеко за межі економіки. Головна мета Кремля — створити політичний прецедент.

Якщо США погодяться пом’якшити санкції щодо сектору економіки країни, яка підтримує російську війну проти України, це стане сигналом, що санкції можна розглядати не як принципову відповідь на агресію і порушення міжнародного права, а як предмет торгу.

Для Росії це відкриває одразу кілька можливостей.

По-перше, може бути підірвана єдність Заходу. Якщо Вашингтон почне тиснути на Україну та європейські держави з вимогою відновити транзит білоруського калію, це здатне спричинити напруженість між США, Україною, Польщею, Литвою та іншими країнами ЄС.

По-друге, послаблюється сама логіка санкційної політики. Обмеження щодо Білорусі були частиною ширшої системи стримування російського впливу. Їхнє послаблення створює небезпечний прецедент.

По-третє, економічну вигоду отримує один із ключових союзників Кремля. Білорусь традиційно значною мірою залежить від доходів від експорту калію.

По-четверте, Москва отримує можливість протестувати механізми обходу санкцій, фінансових розрахунків, логістики та політичних домовленостей, які в майбутньому можуть бути використані вже для російських компаній.

По-п’яте, Лукашенко отримує часткову міжнародну реабілітацію та вихід із політичної ізоляції, що водночас послаблює позиції білоруської демократичної опозиції.

Які ризики для України

Москва зацікавлена не стільки у продажі конкретного активу, скільки у створенні прецеденту. Якщо США погодяться на подальше послаблення санкцій в обмін на доступ до білоруського калію, це може стати сигналом, що санкції можна використовувати як предмет політичного торгу.

Автори наголошують: після подій 2020 року та початку повномасштабної війни РФ проти України Білорусь стала ще залежнішою від Москви в питаннях безпеки, фінансів, енергетики та військової підтримки. Тому будь-які масштабні домовленості між Мінськом і Вашингтоном неможливо розглядати окремо від інтересів Кремля.

На думку аналітиків, відновлення повноцінних доходів Білорусі від експорту калію зміцнить режим Лукашенка, який від початку війни надавав Росії свою територію, інфраструктуру та політичну підтримку.

Крім того, потенційний тиск США на Україну та європейські країни щодо відновлення транзиту білоруського калію може спричинити нові суперечності всередині західної коаліції.

У дослідженні також наголошується, що Польща, Литва, Латвія та Естонія дедалі частіше сприймають Білорусь не як нейтрального торговельного партнера, а як військово-політичного союзника Росії.

«Найбільша небезпека полягає в тому, що Вашингтон може сприйняти тактичну бізнес-можливість як стратегічний прорив», — йдеться у дослідженні.

На думку авторів, будь-яка нормалізація економічних відносин із Мінськом без фундаментальних змін у політичному курсі Білорусі може послабити позиції України, зміцнити союзника Кремля та створити прецедент, який Росія спробує використати для подальшого послаблення західних санкцій.