Контракти.ua

Про це йдеться у матеріалі ТСН.ua.

Чому в Україні дорожчають продукти харчування

Як зазначає член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, Держслужба статистики днями оприлюднила тривожні дані: за рік, порівняно з квітнем 2025-го, ціни виробників підскочили одразу на 40,2%. Це колосальний показник, головними тригерами для якого стали суттєве здорожчання електроенергії для бізнесу, вимушене зростання заробітних плат та утримання високих цін на пальне.

Ціни виробників завжди є випереджальним індикатором споживчої інфляції: коли дорожчає безпосереднє виробництво, з часом це неминуче трансформується у нові, вищі цифри на цінниках у магазинах. У квітні 2026 року споживча інфляція в Україні в річному вимірі (до квітня 2025-го) вже пришвидшилася до 8,6%. За оцінками експерта, у травні цей показник може сягнути 9,4%, а червні — піднятися до 9,8%. Це означає, що суто за червень ціни в середньому зростуть на 0,9–1% порівняно з травнем поточного року.

Схожий прогноз дає й Андрій Забловський: у перший місяць літа інфляційне зростання становитиме близько 1%. Його пришвидшуватимуть мультиплікаційний ефект від попереднього здорожчання індустріального сектору, відсутність передумов для здешевшання пального на АЗС і традиційно висока початкова вартість продуктів нового врожаю.

Шринкфляція: як викручуються виробники продуктів харчування

Експерти звертають особливу увагу на так звану приховану інфляцію — шринкфляцію, яка на тлі кризи стає все популярнішим інструментом серед виробників. Андрій Забловський пояснив, що цей термін означає умисне зниження кількості, об’єму або чистої ваги товару в пакованні за повного збереження його попередньої відпускної ціни.

Андрій Забловський, економічний експерт: «Замість того, щоб збільшувати цифри у прайсах, виробник зменшує порцію товару, а візуально дизайн паковання і ціна залишаються незмінними. Маркетингові дослідження свідчать, що споживачі гостріше реагують на зростання ціни, ніж на зміну ваги на етикетці. Цей прийом дозволяє компаніям компенсувати збільшення вартості сировини, логістики чи праці, не відлякуючи клієнтів новими цінами. Він діє не перший рік, але безперервно. Наприклад, торік молока у пляшці було 870 мл (про літр не йдеться давно), тепер 840 мл, соку в пакеті було 0,9 л, стало 0,85 л, шоколадний батончик важив 42 г, тепер 37 г тощо».

Сезонний фактор: що різко здешевшає, а що зросте в ціні

Втім, загальний показник інфляції в червні суттєво стримає традиційне літнє здешевшання сезонних продуктів повсякденного попиту. В перший місяць літа на ринку чітко простежуватиметься жорстке розділення: свіжа городина, перші ягоди та яйця суттєво скинуть у ціні, водночас хліб, м’ясо та бакалія продовжать поступово дорожчати через високі витрати на енергоносії та логістику.

Аналітики прогнозують різке обвалення цін на сезонні ягоди:

• полуниця — від поточних 200–250 грн/кг має здешевшати після 15 червня до 80–100 грн/кг;
• черешня — впаде від нинішніх 250–300 грн/кг до привабливих 100–120 грн/кг.

Свіжа городина нового врожаю (молода картопля, свіжа капуста, буряк і морква) за рахунок масової появи на прилавках здешевшає на 20–40% порівняно з травневими показниками. Також очікується подальше зниження вартості курячих яєць — вони скинуть ще 10–15% (приблизно мінус 4–5 грн на кожному десятку).

Натомість стабільними залишаться ціни на соняшникову олію, борошно, макаронні вироби, питне молоко та більшість молокопродуктів. Винятком у молочному відділі стане лише вершкове масло, яке може додати в ціні 2–3%. Через виробничі витрати на 1–2% здорожчає хліб, на 3–5% піднімуться цінники на м’ясо (особливо свинину й курятину) та м’ясні вироби, а свіжа і морожена риба додасть у вартості близько 2–4%.