Контракти.ua

Таку думку викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Бізнес-школи УКУ висловив на своїй Facebook-сторінці.

Пекар повідомив, що Нільсен окреслив чотири можливі сценарії подальшого розвитку нинішньої ситуації.

Реальне перемир’я

Переваги для російського режиму: можливість стабілізувати економіку та знизити рівень соціальної напруги. Недоліки для російського режиму: фактичне визнання неспроможності захопити «свої» території, а також повернення «ветеранів СВО».

Замороження лінії фронту із продовженням війни

Переваги для російського режиму: збереження стійкості влади та шанс на перемогу через поступове виснаження України. Недоліки: поглиблення економічної кризи та пов’язаних із нею проблем.

Повномасштабна мобілізація в РФ

Переваги для російського режиму: можливість посилити тиск і збільшити шанси на перемогу. Недоліки: загроза економічного колапсу, зростання суспільного невдоволення та ймовірність розколу серед еліт.

Атака на країни НАТО

Переваги для російського режиму: спроба залякати європейські країни з метою послаблення підтримки України. Недоліки: ризик жорсткої реакції з боку Європи.

«Технічно всі чотири сценарії можливі. Режим має достатньо ресурсу для проведення мобілізації. Армія має достатньо ресурсу для атаки або на країни Балтії, або на Польщу (із застосуванням або без застосування сухопутних військ)», — вважає викладач.

На думку Нільсена, найлогічнішим варіантом видається замороження фронту з подальшим продовженням війни.

Водночас Пекар зазначив, логіка президента Росії Володимира Путіна відрізняється від підходу військового аналітика. Ще в січні викладач аналізував дії диктатора та описував їх як логіку безперервної ескалації, яку назвав «домінуванням за столом».

«Особисто я вважаю ескалацію на країни НАТО найбільш імовірним сценарієм, писав про це багато разів і в українській, і у польській пресі. Ризик високий, але в разі успіху це дозволяє росії одразу досягнути стратегічних цілей війни: вивести з гри Європейський Союз, зняти санкції, повернути собі заморожені активи та перервати підтримку України (без підтримки Європи Україна довго не протягне)», — висловив думку Пекар.

До того ж він зазначив, що США навряд чи стануть на бік Європи, а Китай може отримати від такого розвитку подій власні вигоди. Водночас До того ж у разі готовності Європи до такого сценарію та посилення військової інтеграції з Україною ситуація для Росії може швидко стати критичною. Саме такий підхід, за оцінкою автора, характерний для Путіна: ставка на максимально ризикований варіант із найбільшим підвищенням ставок і потенційно найбільшим виграшем у разі успіху.

«Водночас мобілізацію також не варто скидати з рахунків, і це означає, що Україні в цілому й кожному, і кожній з нас варто думати, що робити в цьому сценарії», — резюмував викладач.

Нагадаємо, раніше Пекар висловив думку, що глобальні стратегії у війні не змінилися від осені: Росія продовжує тиск, Україна фокусується на нейтралізації ворога та ударах по бюджету РФ, Європа нарощує власне виробництво, США прагнуть дистанціюватися, а Китай чекає на ослаблення опонентів. На думку експерта, Путін не зупинить війну, поки має ресурси, тому Росія воюватиме до вичерпання грошей. Попри економічний спад, внутрішні бунти в країні-агресорці малоймовірні, а реальні зміни можливі лише через розкол еліт. Для України головні ризики наразі внутрішні, тому ключовим завданням є збереження внутрішньої стійкості, оскільки підтримки Європи достатньо для продовження боротьби.