Для багатьох українців Трійця залишається не лише релігійним святом, а й особливим днем єднання з родиною, природою і духовними традиціями.
Трійця або Зелені свята, які цього року святкують 31 травня — одне з найбільших і найшанованіших християнських свят. Для вірян цей день символізує духовне оновлення, силу віри та народження християнської церкви. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Що означає це свято, які традиції та головні заборони, читайте в матеріалі ТСН.ua.
Трійцю святкують на 50-й день після Великодня. Згідно з Євангелієм, саме цього дня після Воскресіння Ісуса на апостолів зійшов Святий Дух. Учні Христа отримали дар говорити різними мовами та змогли нести християнське вчення людям у всьому світі.
Назва свята пов’язана зі Святою Трійцею — Отцем, Сином і Святим Духом. У храмах цього дня проводять урочисті богослужіння, а домівки й церкви традиційно прикрашають зеленими гілками, травами та квітами. Звідси й народна назва — Зелені свята.
В Україні здавна існувало чимало традицій, пов’язаних із цим днем: оселі прикрашали гілками липи, клена, м’ятою, любистком та аїром — татарським зіллм. Вважалося, що зелень приносить до оселі добробут, захист і здоров’я.
Також цього дня йдуть до церкви на святкову службу, збираються родиною за святковим столом, освячують трави та зелень.
Свято вважається світлим і духовним, тому конфлікти, образи та погані слова цього дня — під забороною.
У народі вірили, що на Трійцю не варто займатися важкою фізичною працею, будівництвом, ремонтом чи генеральним прибиранням. День краще присвятити молитві, родині та відпочинку.
За народними віруваннями, земля на Зелені свята «відпочиває», тому копати, садити чи сапати не радили.
Вважалося, що добрі справи та милосердя на Трійцю повернуться людині сторицею.
Трійця символізує життя, оновлення та благословення, тому люди намагалися уникати негативних думок і зневіри.
Нагадаємо, ми раніше писали про те, що не можна святити на Трійцю: які трави стануть оберегом, а які накличуть біду.