Контракти.ua

Юридична пастка: рекомендація чи обов’язок?

Експерти наголошують: назва документа містить слово «Рекомендовані», проте він затверджується як галузевий стандарт, а це означає, що у разі ухвалення він стане обов’язковим до виконання.

Це створює правову невизначеність: на папері це нібито допоміжний інструмент, але під час перевірок НСЗУ (Національна служба здоров’я України) чи аудитів він перетвориться на суворий «чек-лист», за відхилення від якого лікарні будуть штрафувати.

Владислав Смірнов, фахівець з планування та розвитку системи охорони здоров’я, називає це юридичним капканом і пояснює, як це працює:

«Якщо лікар, керуючись досвідом, кладе до лікарні нестабільного пацієнта, який формально не дотягує до критеріїв Стандарту, НСЗУ під час перевірки може визнати таку госпіталізацію необґрунтованою і просто не заплатити лікарні за лікування. Якщо ж лікарня, щоб покрити витрати, спробує взяти гроші з пацієнта, вона отримає від держави фіксований штраф у розмірі 18 168 гривень за кожен такий факт неправомірної вимоги оплати. А якщо лікар спробує «підтягнути» показники хворого в електронній системі (ЕСОЗ), щоб вони відповідали Стандарту, НСЗУ автоматично штрафуватиме заклад на 302 гривні за кожен недостовірний медичний запис», — розповідає ТСН.ua Владислав Смірнов.

Така практика заганяє медиків у глухий кут: рятувати пацієнта всупереч наказу означає підставити лікарню під фінансовий удар, а виписати зарано — ризикувати життям людини та власною свободою.

Українцям доведеться лікуватися вдома

Окрім того, проєкт встановлює безальтернативне правило: якщо стан пацієнта не відповідає конкретному пункту в переліку — лікування має бути лише амбулаторним. Як наслідок, більше людей будуть обирати лікування вдома, а це, на думку фахівців, надто небезпечно. Лікар більше не зможе просто обґрунтувати госпіталізацію станом хворого — він мусить «втиснути» пацієнта в бюрократичні рамки МОЗ.

На думку експерта, документ є спробою впровадити жорстку фінансову дисципліну в систему охорони здоров’я, проте її ціна може виявитися занадто високою для безпеки пацієнтів.

«Документ запроваджує сувору „презумпцію амбулаторного лікування“: якщо стан пацієнта не відповідає конкретному чек-листу, його повинні лікувати вдома або в денному стаціонарі. Нові правила вимагають одночасної наявності аж трьох умов для госпіталізації: відповідних медичних показань, потреби в унікальних процедурах та наявності активного плану лікування», — зауважує Владислав Смірнов.

Більше того, лікарня має щодня переоцінювати стан пацієнта. Якщо ви зранку перестали відповідати критеріям «загрозливого стану», вас можуть виписати, навіть якщо ви ще не одужали до кінця. Звичайна людська слабкість, вихідний день на календарі чи відсутність транспорту додому більше не є підставою залишитися в палаті хоча б на зайву добу. Тож людина опиняється «між двох стільців»: стаціонар за паперами вже не потрібен, а вдома ще небезпечно.

Ризики для лікарів та вразливих груп населення

У цій ситуації медикам не позаздриш, бо створюється ситуація «вибору без вибору»:

• Дієш за стандартом — ризикуєш життям пацієнта, якому відмовив у госпіталізації.
• Дієш за совістю — отримуєш звинувачення у «необґрунтованій госпіталізації» з боку НСЗУ чи дисциплінарне стягнення від керівництва.

Для пацієнтів це означає суттєве звуження доступу до стаціонарної допомоги. Найбільше постраждають вразливі групи: літні люди, діти.

За новими правилами, якщо пацієнт із грипом мешкає у переповненому гуртожитку або в тісній квартирі з літніми родичами, його мають лікувати амбулаторно аж до появи дихальної недостатності. Це створює ідеальні умови для локальних спалахів інфекцій.

«Ще гірша ситуація з самотніми літніми людьми. Документ не прописує дієвих механізмів допомоги для них. Для самотньої людини амбулаторне лікування при високій гарячці, коли вона фізично не здатна сама собі налити води чи прийняти ліки, стає смертельно небезпечним. Натомість проєкт сухо пропонує лікарням «звертатися до соціальних служб», але всі ми розуміємо швидкість реакції соціальних працівників у розбитій війною країні», — зауважує Владислав Смірнов.

Що насправді означають нові критерії МОЗ у цифрах?

З словами експерта, ситуація може набути катастрофічних наслідків, якщо нові правила госпіталізації почнуть діяти.

«За новим стандартом вас покладуть у лікарню, лише якщо, наприклад, сатурація впаде до 90% або верхній тиск опуститься нижче 90. Будь-якій людині без медичної освіти зрозуміло: це вже не етап лікування, це стан, коли треба викликати швидку допомогу і везти людину до реанімації. Тобто нові правила буквально змушують українців чекати вдома на катастрофу», — зазначає Владислав Смірнов.

МОЗ маніпулює «західним досвідом»

Зараз чиновники активно виправдовуються тим, що життя за бальними чек-листами — це світова практика.

«Це неправда! Найновіші британські медичні протоколи (NICE 2025 року) та рекомендації ВООЗ кричать про протилежне: жоден алгоритм чи чек-лист не має права підміняти живе рішення лікаря. За кордоном шкала — це лише підказка, а у нас її хочуть перетворити на залізобетонний закон, за порушення якого лікарню ще й оштрафують. Оце і є головний злочин цього проєкту», — зазначає Владислав Смірнов.

Закриття лікарень: економіка проти здоров’я

Ольга Богомолець, громадська діячка, заслужена лікарка України наголошує, що новий Стандарт госпіталізації пацієнтів абсолютно точно зменшить кількість осіб, які можуть потрапляти до лікарень. Медичні заклади вже зараз змушені боротися за кошти від НСЗУ, а за нових вимог ця боротьба ще більше посилиться.

«Зараз лікарні госпіталізують пацієнтів, і для них це є основним джерелом отримання коштів для того, щоб виживати, особливо в умовах війни. Отже, ціль цього Стандарту не має жодного відношення до здоров’я людей, а його основна мета — давати менше коштів лікарням, а це відповідно призведе до закриття певної їх кількості в Україні», — розповідає ТСН.ua Ольга Богомолець.

Медикиня додає, що не погоджується з такою стратегією, мета якої — закрити «зайві» лікарні, а проєкт від МОЗ є саме інструментом для досягнення цієї мети.

Як виправити ситуацію: страхування та самоврядування

Ольга Богомолець пояснює, якою мала б бути альтернатива цьому проєкту. Передусім вона вказує на необхідність ухвалення закону про обов’язкове державне медичне страхування.

«Окрім того, мала б бути створена система медичних палат або ухвалений закон про медичне самоврядування. Це коли саме представники лікарських асоціацій — кардіологи, хірурги, акушери-гінекологи, дерматологи — будуть затверджувати Стандарти лікування чи госпіталізації. Саме вони на професійному рівні будуть відповідати за смертність, виживання та рівень здоров’я людей, а не чиновники МОЗ, яким власне поставлено завдання зекономити гроші і спровокувати закриття закладів охорони здоров’я», — зауважує лікарка.

Ольга Богомолець підкреслює, що ці закони варто було б ухвалювати, але сумнівається, що це можливо у поточному політичному сезоні.

Соціальний фактор та «фінансове навантаження»

Фахівчиня також пояснює, чому лікарні в деяких ситуаціях госпіталізують пацієнтів, які могли б лікуватися амбулаторно:

«Це пацієнти, які не мають можливості щодня їздити на процедури. Це люди, які живуть у селищах, маленьких містечках, де є тільки один автобус до райцентру раз на день. Для наших людей немає можливості щодня долати на власному авто 60–100 кілометрів, як у США, щоб лікуватися амбулаторно. Тому лікарі фактично рятують цих людей, коли надають можливість лікуватися у стаціонарі. Зараз у них цю можливість відберуть».

Підсумовуючи, Ольга Богомолець зазначає, що за відсутності госпіталізацій лікарні не справлятимуться з фінансовим навантаженням і будуть закриватися. На жаль, цей проєкт — лише про гроші, а пацієнт та повага до лікаря лишаються на задньому плані.