Контракти.ua

Про це йдеться у статті euronews.

Обрання Мадяра на посаду прем’єр-міністра Угорщини, яке завершило 16-річну епоху правління Орбана, може суттєво трансформувати систему впливу Будапешта в Брюсселі — від персоналій на кшталт Варгеї до інституцій, пов’язаних із владою, таких як аналітичний центр MCC Brussels.

Зміни в політиці Угорщини — чого очікувати

Партія «Тиса» отримала конституційну більшість у дві третини та заявила про намір переглянути відносини Угорщини з ЄС і НАТО. Хоча конкретні кроки щодо Брюсселя поки що не оприлюднені, упродовж кампанії та після виборів Мадяр неодноразово наголошував на необхідності глибоких змін.

«Проста зміна уряду недостатня, щоб вирішити ці проблеми; потрібна зміна режиму, оскільки організована злочинна група фактично керує нашою країною», — заявив Мадяр 13 квітня на міжнародній пресконференції.

Він також закликав ключових державних діячів, серед яких президент Тамаш Шуйок, залишити посади або бути усуненими. Окремо під критику потрапило близьке оточення Орбана, включно з представниками заможних еліт, зокрема найбагатшим угорцем Лорінцом Месарошем.

Протягом останніх років Орбан вибудував розгалужену мережу впливу в Брюсселі для просування власного політичного курсу та наративів. Тепер частина цієї системи може бути демонтована: окремі фігури ризикують втратити посади, а пов’язані структури — фінансову підтримку.

Єврокомісар Варгеї — найуразливіша ланка Орбана

Одним із ключових союзників Орбана у Брюсселі залишається Олівер Варгеї — єврокомісар із питань охорони здоров’я та добробуту тварин. Хоча ані Мадяр, ані «Тиса» прямо не заявляли про намір його усунути, у Брюсселі зміну влади розглядають як шанс для перегляду його позиції.

Варгеї вважається наближеним до Орбана політиком і регулярно брав участь у заходах групи Patriots for Europe. Наразі він перебуває під внутрішнім розслідуванням Єврокомісії через можливу причетність до шпигунського скандалу.

За даними ЗМІ, постійне представництво Угорщини при ЄС, яке забезпечує дипломатичний зв’язок між Будапештом і Брюсселем, могло діяти як шпигунська мережа, спрямована проти угорців, що працюють в інституціях ЄС. Єврокомісія вже почала розслідування та повідомила про певний прогрес через два дні після виборів.

«Досягнуто прогресу, і Комісія поінформує парламент після завершення всіх адміністративних процедур», — заявив речник Комісії Балаш Уйварі, відмовившись надавати додаткові подробиці.

Сам Варгеї ще в жовтні минулого року заперечував обізнаність щодо будь-яких спроб вербування шпигунів під час своєї дипломатичної служби. У той період він також співпрацював із майбутнім прем’єр-міністром, адже Мадяр працював дипломатом протягом 2011 — 2015 років.

Водночас Мадяр раніше заявляв, що Варгеї «не розкрив усієї правди» щодо цих звинувачень. Якщо підсумки розслідування будуть для нього несприятливими, це може стати підставою для відставки — як з ініціативи нового уряду Угорщини, так і з боку самої Єврокомісії.

Видання зауважило, що єврокомісари формально не зобов’язані залишати посаду через втрату довіри з боку національного уряду. Вони можуть піти добровільно, або ж президентка Єврокомісії має право ініціювати їхнє звільнення.

У разі відставки, за погодженням із відповідною державою-членом, на посаду може бути призначений новий кандидат від цієї країни.

Загроза для посла Угорщини при ЄС

Мадяр не робив прямих заяв щодо можливих кадрових змін серед послів, однак посада постійного представника Угорщини в Брюсселі залишається однією з найчутливіших у дипломатичній системі країни.

Чинний представник Балінт Одор — досвідчений кар’єрний дипломат — відігравав ключову роль у реалізації рішень і вето уряду Орбана на рівні ЄС. Зокрема, він брав участь у блокуванні окремих санкційних пакетів проти Росії та виступав проти виключення російських бізнесменів із санкційних списків. Свою дипломатичну кар’єру Одор розпочав 2002 року, а посаду в Брюсселі обійняв 2022-го.

На тлі підготовки нового уряду до перегляду політики щодо ЄС, його заміна виглядає цілком можливою, хоча остаточного рішення поки немає. Попри те, що Одора не вважають відверто відданим Орбану, ця позиція передбачає повну політичну довіру.

Мадяр 13 квітня дав зрозуміти, що планує використовувати потенціал чинного дипломатичного та державного апарату, не акцентуючи увагу на персональних змінах.

«Те, що людина була частиною системи — як кар’єрний дипломат, держслужбовець чи керівник підрозділу — і спостерігала за розграбуванням нашої країни, не означає, що вона не є хорошим державним службовцем. Ми розраховуємо на досвід таких людей», — сказав лідер «Тиси».

Пов’язані з Орбаном аналітичні центри та мережа інтелектуалів — що буде з ними

MCC Brussels є європейським підрозділом Mathias Corvinus Collegium — приватної освітньо-аналітичної установи, яку часто розглядають як ідеологічну основу політичного кола Орбана.

Кураторіум MCC очолює Балаш Орбан, політичний директор прем’єра, тоді як брюссельським підрозділом керує британсько-угорський соціолог Френк Фуреді. Основна мета організації — вплив на політичні дискусії в інституціях ЄС.

Незважаючи на результати виборів, у MCC Brussels заявляють, що не мають наміру згортати свою діяльність.

«Ми плануємо й надалі робити те, що робимо в MCC Brussels — ми нікуди не зникаємо, і в нас ще багато роботи. Як незалежна організація, ми продовжимо досліджувати, аналізувати та відстоювати наші ключові питання, а також притягувати інституції ЄС до відповідальності», — висловився Джон О’Браєн з MCC Brussels.

Фінансування MCC Brussels наразі здійснюється через субсидії з головного офісу в Будапешті — 2025 року їхній обсяг становить 6,26 млн євро.

Водночас Мадяр заявив про намір перевірити передавання державних активів цій структурі та анонсував створення спеціального органу для їхнього повернення. Окрім цього, політик підкреслив, що державне фінансування MCC і консервативних подій, зокрема CPAC, буде припинено. Зауважимо, що CPAC — виїзна конференція американської «Конференції консервативної політичної дії», яка проводилася у Будапешті під патронатом Орбана.

«Держава не фінансуватиме такі речі — ні захід під назвою CPAC, ні Mathias Corvinus Collegium та інші пов’язані установи. Я вважаю, що їх не слід було фінансувати й раніше. Це був злочин», — заявив Мадяр.

Попри це, напередодні виборів MCC отримав значні кошти. Зокрема, угорська нафтова компанія MOL затвердила виплату дивідендів на суму 241 млрд форинтів (близько 662 млн євро). Оскільки MCC володіє 10% акцій MOL, організація отримала приблизно 66 млн євро буквально за кілька днів до втрати влади Орбаном.

Скорочення просування консервативної політики Орбана

Фонд «За громадянську Угорщину» є структурою правлячої партії «Фідес», яка має офіс у Брюсселі для лобістської діяльності, проведення заходів і просування консервативної політики Орбана. Після невдалих результатів виборів цей офіс переглядає свою подальшу присутність у столиці ЄС.

«Згідно з угорським законодавством та європейською і німецькою практикою, партійні фонди отримують державну підтримку пропорційно до кількості голосів, відданих за пов’язані з ними партії. Поважаючи результати виборів, ми ухвалимо рішення щодо нашої діяльності в найближчі тижні. Наш фонд і надалі служитиме громадянському суспільству», — повідомили у брюссельському офісі.

Зміна влади в Угорщині — останні новини

Нагадаємо, Мадяр планує радикально змінити курс Угорщини, приєднавши її до Європейської прокуратури (EPPO). Це дозволить розслідувати корупцію в оточенні Орбана від 2017 року та виведе справи з-під впливу лояльних до попередньої влади судів.

Мадяр прагне до серпня провести реформи, щоб розблокувати 17 млрд євро від ЄС, заморожених через проблеми з верховенством права. За даними ЗМІ, за часів Орбана вузьке коло наближених осіб отримало тендери на 28 млрд євро.

До слова, поразка Орбан позбавляє Кремль головного «адвоката» в ЄС і кардинально змінює зовнішню політику Будапешта. Мадяр уже пообіцяв не блокувати кредит ЄС для України на 90 млрд євро та розкритикував вимоги до Києва щодо територіальних поступок. Хоча лідер «Тиси» залишається обережним у питаннях зброї та швидкого вступу України до ЄС, він припиняє практику системного шантажу Брюсселя в інтересах Москви.

Для Росії втрата Орбана стала черговим геополітичним ударом після падіння режимів у Сирії та Венесуелі. Будапешт більше не координуватиме свої дії з Кремлем для пом’якшення санкцій чи блокування допомоги Україні.