Контракти.ua

Після 16 років безперервного правління в Угорщині Віктор Орбан йде у відставку.

Про те, як і чому він програв, що це означає для України та Європи і як перемогу Мадяра святкували на вулицях столиці – читайте в репортажі РБК-Україна з місця подій. Про це повідомляють Контракти.UA.

Головне:

• Крах режиму Орбана: Опозиційна "Тиса" Петера Мадяра отримала конституційну більшість за рекордної явки майже у 80%.
• Провал маніпуляцій: Вибудувана Орбаном складна виборча система та агресивна антиукраїнська риторика цього разу не спрацювали проти масового запиту угорців на зміни.
• Геополітичне зрушення: Поразка Орбана стала ударом для правопопулістських сил Європи, а також зусиль РФ і США (адміністрації Трампа) з підтримки чинного прем'єра.
• Прогноз для України: Очікується зняття угорських вето в ЄС і перехід до прагматичного добросусідства, оскільки Мадяру необхідне оперативне відновлення відносин із Брюсселем.

"Тиса розливається", – скандують тисячі угорців на набережній Будапешта. Щойно стало відомо, що партія "Тиса" Петера Мадяра здобула розгромну перемогу над "Фідес" Віктора Орбана.

Час наближається до опівночі, але народу на набережній навпроти парламенту все більше і більше. Люди йдуть цілими сім'ями, з дітьми у візочках і навіть собаками.

Постійно лунають образливі кричалки на адресу ще чинної влади: "Брудний Фідес!" і "Орбан – го*дон!". І суто футбольна "Ріа-ріа-Хунгаріа!"

Атмосфера в місті справді як після переможного футбольного матчу: натовпи людей із національними прапорами, яких гудками вітають проїжджаючі машини. Але цього разу перемога куди важливіша: угорці виграли не матч, а свою країну.

Причому зробили це настільки переконливо, що через кілька годин після закриття дільниць Орбан був змушений визнати поразку. Хоча ще вранці неділі щодо цього були різні побоювання.

Станом на зараз "Тиса" бере 138 мандатів зі 199, тобто конституційну більшість у дві третини складу парламенту. У партії Орбана – 55 мандатів, ще шість депутатів змогла провести ультраправа "Мі Хазанк".

Але для тих, хто уважно стежив за днем виборів, такий результат не став таким вже грандіозним сюрпризом. Вся справа в явці, рекордній за всі вибори в Угорщині з часів краху соціалістичного блоку – майже 80%. В опозиційно налаштованому Будапешті й того більше – майже 83%.

Підсумковий підрахунок голосів триватиме кілька днів, рахуватимуть бюлетені, віддані жителями Угорщини за кордоном, перед цим їх треба буде доставити в країну з усього світу. Але підсумок виборів уже повністю зрозумілий.

Система Орбана

Напередодні голосування такий гучний успіх Мадяра виглядав аж ніяк не гарантованим. Уся справа в угорській виборчій системі – чи не найдивнішій і найскладнішій серед усіх демократичних країн. З цієї причини дані незалежних передвиборчих соцопитувань, які показували перевагу Мадяра, варто було сприймати без зайвого ентузіазму. З цієї ж причини в Угорщині не проводили екзит-полів.

Серед 199 депутатів парламенту лише 93 обираються за партійними списками. Решта 106 – за мажоритарними округами. На попередніх виборах це давало партії Орбана "Фідес" суттєві бонуси.

Голоси мажоритарників, які програли свій округ, додаються до голосів, які їхня партія набрала за партійними списками. Якщо ж певний кандидат виграв округ, то різниця між ним і тим, хто посів друге місце, також ішла в загальний голосовий "котел" його партії.

Простіше кажучи, голос за мажоритарного кандидата "важить" десь удвічі більше за голос за партійним списком, що завжди йшло на руку Орбану.

Крім того, за час правління він серйозно перекроїв карту самих округів на користь сільських районів, де у нього традиційно сильні позиції. Таким чином, голос виборця з села мав куди більшу вагу, ніж голос жителя опозиційного Будапешта.

На руку Орбану завжди грали й інші чинники – наприклад, голосування численної угорської діаспори в Словаччині, Румунії та Сербії, яку він роками "обробляв".

Але в підсумку, складна система перерозподілу голосів завжди грала на руку партії-переможцю. Раніше такою партією був "Фідес". Тепер же вибудувана Орбаном система, по суті, обернулася проти нього самого.

Але найголовніше – запит угорського суспільства на зміни виявився сильнішим за будь-які законодавчі хитрощі.

Емоції замість логіки

У день виборів РБК-Україна пройшлося численними дільницями в Будапешті. І всі зустрінуті виборці, навіть старшого віку (вважалося, що в цій категорії Орбана підтримують більше), які хоч трохи володіли англійською, говорили, що проголосували за "Тису".

"Нам потрібні зміни, нам не потрібна ця ненависть (яку у свій риториці використовує Орбан)", – каже молода угорка Хені на виході з дільниці в центральному Будапешті. Схожі месиджі озвучували й інші.

Свою кампанію Орбан майже цілком вибудував навколо української теми. Причому вельми парадоксально: у його риториці Україна була водночас і failed state, і неймовірно могутньою державою, яка диктує свою волю всьому Євросоюзу, і навіть знаходить ресурси, щоб нібито втручатися в угорські вибори на боці опозиції.

"Об'єднаймося проти війни", – закликав Орбан із розвішаних по всій країні бігбордів. При цьому так і залишилося абсолютно незрозумілим, якою саме "війною" Орбан роками залякував електорат, хто з ким мав "воювати" в разі перемоги опозиції.

"Це все не важливо, не потрібно шукати логіку в його словах. Орбан звертається до базових емоцій людини, її страхів, бажання безпеки – минаючи логіку", – каже РБК-Україна молода угорка Моніка на мітингу в передмісті Будапешта.

Там же зустрічаємо літнього угорця Ласло, який розповідає, що не голосував на кількох попередніх виборах, але зараз прийде на дільницю – звісно, щоб підтримати Мадяра. Причому антиукраїнська риторика Орбана, каже Ласло, стала тим чинником, який остаточно відвернув його від партії влади.

Коли Орбан не говорив про Україну, він розповідав виборцям про свої досягнення на посаді. Наприклад, про підтримку пенсіонерів, які в Угорщині отримують "тринацату пенсію". А напередодні виборів уряд почав виплати навіть "чотирнадцятої пенсії".

Звісно, гроші на це не візьмуться з повітря, тим паче, що зростання ВВП Угорщини в останні кілька років – менше одного відсотка.

Як пояснив РБК-Україна один з угорських журналістів, Орбан намагався обставити справи таким чином, щоб громадяни не відчували, що вони віддають гроші безпосередньо державі, у формі податків. Замість цього податкове навантаження він покладав на бізнес – який, природно, був змушений потім піднімати ціни на товари. Але суспільне невдоволення таким чином каналізувалося на цей самий бізнес, не на владу.

Тим більше, що Орбан – номінально правий – активно використовував лівопопулістську риторику з радянським душком, про "корпорації, які наживаються на простих людях".

Але ніякою риторикою залатати дірки в держбюджеті неможливо. Орбан, по суті, заклав міну під майбутнє прем'єрство Мадяра, якому тепер доведеться мати справу з проблемними державними фінансами.

Звичайно, ніхто не очікує, що Мадяр зможе миттю ці проблеми вирішити, навіть за допомогою Євросоюзу. Але через деякий час, якщо справи не підуть у гору, у багатьох угорців можуть з'явитися питання вже до нового лідера країни.

Удар по правих

Вибори в Угорщині мають значення далеко за межами невеликої країни. Унікальним чином в успіху Орбана були зацікавлені і США, і Росія, а в тіньовому режимі – навіть Китай.

Залучені Орбаном російські технологи робили те, що вони роблять завжди і скрізь, – намагалися ескалувати обстановку, розколювати суспільство, підміняти реальні проблеми надуманими погрозами (цього разу – з боку України).

І традиційно росіяни промахнулися. Як показали результати виборів, виборець, навіть у сільській місцевості, так і не повірив у те, що всемогутній Зеленський разом із європейською бюрократією вирішили поставити на чолі Угорщини свою маріонетку Мадяра.

Не допомогла і відкрита підтримка з боку Білого дому, який делегував до Будапешта цілого віцепрезидента Джей Ді Венса за лічені дні до виборів. Як показувала соціологія, цей візит міг спрацювати навіть проти партії влади.

Але крім Москви і Вашингтона, за виборами в Угорщині дуже уважно стежили і різноманітні європейські ультраправі. Орбан за останні роки перетворився на лідера їхнього руху, показавши на практиці, як можна цілком легальними засобами демонтувати ліберальну демократію.

Його поразка – серйозний удар по загальноєвропейському правопопулістському тренду, від "Альтернативи для Німеччини" до SMER-SD словака Роберта Фіцо. Позиції останнього в рідній країні і так вельми слабенькі, а тепер, залишившись без вірогідного союзника, у нього ще поменшає охоти йти на пряму конфронтацію з Євросоюзом, зокрема в українських справах.

Чого чекати від Мадяра

У будь-якому разі, поразка Орбана і перемога Мадяра вже стали фактом. Тому головне питання – що саме майбутній прем'єр Угорщини робитиме на своїй посаді.

У своїй промові перед прихильниками в ніч на понеділок Мадяр, як і під час кампанії, приділяв основну увагу внутрішнім угорським справам. Зокрема, закликавши піти у відставку генерального прокурора, голову конституційного суду, президента (в Угорщині він виконує номінальну роль) тощо.

Річ у тім, що для звільнення цих топ-чиновників потрібна більшість у дві третини депутатів парламенту – це теж було одним з елементів цементування Орбаном своєї влади.

Тому коли стало зрозуміло, що "Тиса" в будь-якому разі набере більшість, усі стежили за тим, чи зможе партія Мадяра взяти і планку у дві третини мандатів.

У підсумку, вийшло: конституційна більшість – це 133 депутати, у "Тиси" поки що 138, хоча напередодні голосування це вважалося вельми малоймовірним сценарієм.

Втім, з української точки зору це і не так важливо. Для того, щоб Угорщина перестала ветувати рішення ЄС щодо України, Мадяру вистачило б і простої більшості, яка обрала б його прем'єром.

Особливих сумнівів у тому, що після його вступу на посаду вето буде знято, немає. Мадяр публічно пообіцяв, що країна повернеться на проєвропейський курс.

При цьому Угорщина за нової влади точно не перетвориться на найкращого європейського друга України. І не схоже, щоб сам Мадяр відчував би до України якусь щиру любов.

Але це й не потрібно. Щодо України він робитиме (або не робитиме) те, що очікує від нього Брюссель, з яким терміново треба відновлювати відносини. І українцям цього цілком достатньо – власне, більше від країни-сусідки в Києві взагалі ніколи не вимагали.

У самих угорців запити, звісно, куди глибші. "Важливо, щоб Мадяр потім не перетворився на такого Орбана-лайт. Треба буде це контролювати", – каже РБК-Україна угорка Моніка.

Але зміна орбанівських призначенців у владі, ремонт угорських фінансів, відновлення стосунків з Європою та Україною – все це буде потім. А поки що – Будапешт святкує. "Тиса розливається".

Запитання-відповіді (FAQ):

– Чому Орбан програв, незважаючи на контроль над медіа та адмінресурс?

Вирішальним фактором стала рекордна явка (80%), яка нівелювала виборчі маніпуляції. Угорці втомилися від агресивної риторики "пошуку ворогів" і реального падіння рівня життя, обравши прагматизм і зміни, які запропонував Петер Мадяр.

– Чи дозволить конституційна більшість "Тиси" швидко змінити країну?

Так, маючи 138 мандатів, Мадяр отримує законне право звільнити ставлеників Орбана на ключових постах – від Генпрокурора до голови Конституційного суду. Це дасть змогу в стислі терміни демонтувати систему, яку "Фідес" вибудовував 16 років.

– Як поразка Орбана вплине на європейських ультраправих і союзників РФ?

Це потужний удар по правому популізму в ЄС. Втративши підтримку Будапешта, такі лідери, як Роберт Фіцо, втрачають головного союзника в шантажі Брюсселя. Це значно послаблює позиції Кремля.

– Чого чекати Україні після вступу Мадяра на посаду?

Навряд чи варто очікувати тісної дружби двох країн, але Угорщина перестане блокувати допомогу Україні від Євросоюзу. Для Мадяра відновлення відносин із Брюсселем є стратегічним пріоритетом, що автоматично робить його позицію вигідною для Києва.