Українці вірили, що існують великодні прикмети, які обіцяють щастя та багатий врожай.
Великдень — одне з найбільших релігійних свят українців. Здавна наш народ мав дуже багато прикмет, пов’язаних з цим днем. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Які найцікавіші й найпоширеніші народні прикмети, пов’язані з Великоднем, читайте у матеріалі ТСН.ua.
Зазвичай на Великдень наші предки стежили за погодою і поведінкою тварин, за тим, що відбувалося під час богослужіння, а також вмістом великоднього кошика. Деякі з цих вірувань передавалися від батьків до дітей — через покоління.
Багато прикмет стосувалися погоди на Великдень. Зокрема, холод був передвісником затяжної весни. Українці також вважали, що завдяки погоді можна передбачити — щедрим чи ні буде врожай.
Погодні великодні прикмети:
Багато вірувань стосувалися церкви та великодніх символів. Незаміжні дівчата загадували бажання під час служби — вірили, що воно обов’язково здійсниться. Дорогою додому, після освячення кошика, намагалися не розмовляти — щоб не втратити благословення.
Водночас вже після повернення зі служби вся сім’я сідала до святкового столу та смакувала освяченими наїдками. Вважалося, що спільний святковий сніданок віщує спокійний та щасливий рік. Важливо не викидати освячену їжу — її залишки або з’їдали, або віддавали тваринам.
Наші пращури вважали, що крашанка має магічну силу: її зберігали як оберіг від хвороб і негоди. Шкаралупу від освячених яєць закопували в полі — для врожаю.
Здавна у народі вважалося, що на Великдень «відкривається небо» — можна просити бажання. А ще цього дня заборонялося довго спати, щоб не «проспати власне щастя».
Нагадаємо, ми писали про те, що посадити на городі до Великодня, а що — краще після.