Контракти.ua

Про це заявив економіст Олег Пендзин для «Комерсант український».

За словами експерта, навіть попри зменшення врожаю 2025 року, загального обсягу виробництва та перехідних залишків достатньо для покриття внутрішнього попиту.

«Давайте ми з вами визначимо скільки ми з вами гречки їмо. На сьогоднішній момент громадянин України середньостатистичний з’їдає 3 кг гречки в рік. Нас з вами фізично приблизно зараз 27 мільйонів. Беремо 27 мільйонів, множимо на 0,003 і отримуємо, нам в рік треба 81 тис. тонн гречки», — пояснює Пендзин.

2024 року було зібрано 127 тисяч тонн, що дозволило сформувати значні перехідні залишки.

Чому Україна не експортує гречку

Економіст наголошує, що гречка не користується попитом на світових ринках.

«Тому що гречку їдять тільки українці, білоруси. Ми отримуємо 116 тисяч тонн. Скільки нам треба? 81 тис. тонн. Про який дефіцит може йти мова?» — каже експерт.

За словами Пендзина, Міністерство аграрної політики традиційно закладає приблизно три місяці перехідних запасів.

«Я зараз чую дуже багато криків з приводу того, що у нас буде гречки дефіцит. Де ви побачили дефіцит? Розганяють по повній програмі», — зазначив він.

Чому дорожчає гречка

Попри достатню кількість продукції ціни на гречку зростають. Середня вартість перевищила 54 грн за кілограм.

Експерт пояснює, що причина не у дефіциті.

«Ціна на гречку росте не тому, що на сьогоднішній момент її дефіцит. А тому, що пакування дороге. Через зростання цін на електрику. Через блекаути», — пояснює Пендзин.

Економісти називають основні фактори здорожчання:

• витрати на енергоресурси
• логістика
• пакування
• інфляція.

Також вплив має скорочення посівних площ, про що раніше повідомляли в Інституті аграрної економіки.

Фахівець запевняє, при нинішніх обсягах виробництва та запасів ризиків дефіциту немає. Український ринок гречки залишається забезпеченим, а зростання цін має економічні причини, а не пов’язане з нестачею продукції.

Ціни на продукти в Україні зростають — останні новини

Нагадаємо, взимку 2026 року в Україні спостерігалися тривалі морози, які суттєво вплинули на стан садів і ягідників, особливо у південних регіонах. Через відсутність снігового покриву рослини залишилися без природного захисту, що призвело до промерзання кореневої системи та пошкодження бруньок.

Найбільш вразливими виявилися кісточкові культури, зокрема абрикоси, вишні та черешні, а також яблуні. За попередніми оцінками, частина насаджень могла зазнати значних втрат, однак остаточні масштаби пошкоджень визначаються після стабілізації температури.

В окремих регіонах, зокрема на Миколаївщині, вже зафіксовано пошкодження значної частини бруньок, що може вплинути на майбутній урожай.

Експерти зазначають, що скорочення врожаю здатне призвести до зростання частки імпортної продукції на ринку та подорожчання фруктів через додаткові витрати на логістику.

Однак, аналітик УКАБ Максим Гопка зауважив, що ціни на овочі борщового набору 2026 року нижчі за торішні завдяки гарному врожаю та якісним запасам, проте до червня вартість імпортних продуктів зростатиме через вичерпання внутрішніх ресурсів. Експерт розповів, що здешевлення тепличних помідорів та огірків очікується у травні з появою української продукції, якщо дозволить погода.