Аналітики ISW проаналізували останні звіти РФ і виявили масові фальсифікації щодо контролю над населеними пунктами.
Росія намагається створити ілюзію обвалу українського фронту, щоб змусити Захід тиснути на Київ задля поступок. Начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов маніпулює даними про захоплені окупантами села, хоча реальні успіхи ворога в рази менші за заявлені. Ба більше, у лютому Україна звільнила більше територій, ніж захопив ворог. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Герасимов і надалі перебільшує тактичні деталі та масштаби успіхів російської армії, формуючи хибне уявлення про нібито близький обвал українського фронту. Так, 16 березня він відвідав командування Південного угруповання військ РФ і заявив, що за перші два тижні березня російські сили начебто захопили 12 населених пунктів. Водночас аналітики ISW підтверджують лише два таких випадки.
«Герасимов перебільшив значення просувань у невеликих селах уздовж фронту, намагаючись подати їх як суттєві успіхи й переконати Захід та Україну погодитися на територіальні вимоги РФ», — пояснили аналітики.
За словами начальника Генштабу, Західне угруповання РФ нібито взяло під контроль Дробишеве, Ярову та Соснове поблизу Лимана; Південне — Різниківку, Каленики та Голубівку; а угруповання «Дніпро» — Веселянку. Проте, за оцінками ISW, російські війська мають часткову присутність лише в окремих із цих населених пунктів: близько 24% Дробишевого, 50% Ярової та 57% Різниківки, тоді як інші залишаються поза їхнім контролем.
Герасимов також заявив про просування більш ніж на 12 км на захід від Сіверська і контроль над понад 85% Новоосинового. Водночас ISW фіксує значно менші результати — просування на 4,55 км і проникнення на 7,7 км, без підтверджень контролю над Новоосиновим. Подібні перебільшені заяви він уже робив у січні та лютому, і, ймовірно, такі брифінги можуть стати регулярними в межах інформаційної кампанії.
Окремо начальник Генштабу РФ знову озвучив свою грудневу тезу про контроль над більш ніж половиною Лимана, подаючи її як актуальну. Водночас українські військові заперечують це: за їхніми словами, станом на 17 березня російських сил у місті немає, і від кінця лютого їхня присутність там не фіксувалася.
Також Герасимов заявив про контроль над понад 60% Костянтинівки, хоча, за даними ISW, російські сили діяли лише на незначній частині міста. Один із російських військових блогерів навіть розкритикував ці твердження, вказавши на викривлення реальної ситуації та небажання враховувати попередні помилки, зокрема історію з Куп’янськом, який українські сили здебільшого звільнили наприкінці 2025 року.
Крім того, Герасимов намагався применшити успіхи українських військ у Запорізькій області, заявляючи, що російські сили зберігають ініціативу та відбивають усі контратаки. Водночас, за наявними даними, ЗСУ звільнили понад 400 кв. км території в районах Олександрівки та Гуляйполя від кінця січня до середини березня.
Також начальник російського Генштабу заявив про розширення так званої «буферної зони» на Сумщині та Харківщині, зокрема про нібито захоплення кількох прикордонних населених пунктів.
«Водночас ISW вважає, що йдеться лише про обмежені прикордонні атаки, спрямовані на інформаційний ефект і створення враження нестабільності фронту, щоб змусити Україну піти на поступки», — зазначили експерти.
За оцінками аналітиків, реальна ситуація інша: лінія фронту залишається стабільною, а в лютому Україна звільнила більше територій, ніж захопили окупанти.
Нагадаємо, своєю чергою очільник МЗС РФ Сергій Лавров відкидає компроміси щодо припинення війни в Україні, наполягаючи на повних вимогах Москви навіть за умови територіальних поступок Києва. Лавров заявив, що Росія не припинить агресію, якщо Україна «визнає реалії» та відмовиться від Донбасу. Він назвав українську владу «першопричиною» війни, а ймовірні європейські миротворчі сили — «окупантами». Аналітики зазначають, що Кремль використовує риторику про нейтральний статус, «демілітаризацію» та «денацифікацію» як інструмент для встановлення контролю над суверенними територіями та зміни законної влади на маріонетковий режим, відмовляючись від реальних переговорів.