Угорщина та Словаччина в останні дні оголосили фактичну "війну" Україні, погрожуючи залишити її без енергоресурсів та грошей.
РБК-Україна розповідає, чому Віктор Орбан та Роберт Фіцо вирішили атакувати Україну саме зараз і що буде далі. Про це повідомляють Контракти.UA.
Головне:
Відносини Києва із Будапештом та Братиславою в останні роки не можна назвати простими. Проте останній тиждень відзначився особливим загостренням.
27 січня Україна повідомила, що постачання нафти нафтопроводом "Дружба" призупинено внаслідок російської атаки по інфраструктурі трубопроводу на Львівщині.
18 лютого міністр закордонних справ Сійярто повідомив, що Угорщина призупиняє поставки дизельного палива до України через нібито затягування ремонту нафтопроводу, що Україна "використовує як важіль політичного тиску на Угорщину". Крім того, Будапешт заявив про припинення аварійних поставок в Україну енергетичних ресурсів.
До цих претензій доєднався також і уряд Словаччини. Прем’єр Роберт Фіцо заявив, що за зупинкою поставок нібито стоїть політичне рішення президента Володимира Зеленського, який "грає ігри" й шкодить економічним інтересам Словаччини та Угорщини. Він також оголосив про припинення аварійних поставок в Україну словацької електроенергії.
Україна в свою чергу відкинула усі звинувачення, нагадавши, що причиною зупинки транзиту є російські атаки. Речник українського МЗС Георгій Тихий також заявив, що дії Орбана та Фіцо нагадують "поведінку наркоманів".
Україна та Хорватія також виказали готовність запропонувати альтернативні шляхи поставок. На ситуацію також відреагували в Єврокомісії. Там зазначили, що не ставлять Україні “дедлайнів” по строках ремонту нафтопроводу, але перебувають у контакті із урядом по цьому питанню.
Проте "постраждалі" наполягали саме на відновленні роботи "Дружби". Угорщина ще й офіційно оголосила про блокування виділення 90 млрд євро кредитних коштів ЄС для України, а також 20-го пакету санкцій проти РФ.
"Угорщина заблокує його (пакет санкцій, - ред.). Доки Україна не відновить транзит нафти до Угорщини та Словаччини трубопроводом "Дружба", ми не дозволимо ухвалювати важливі для Києва рішення", – заявили в угорському МЗС.
При цьому ЄС вчора все ж ухвалив принципове рішення виділити Україні кошти, і сподівається переконати Орбана зняти вето до кінця березня, коли вже мають відбутись самі запозичення.
Голова МЗС України Андрій Сибіга засудив "шантаж" з боку Угорщини, закликавши до конструктивного діалогу.
24-го лютого Президент України Володимир Зеленський, спілкуючись з журналістами, в черговий раз нагадав, що винуватцем пошкодження нафтопроводу є Росія.
"Орбану варто говорити з Путіним, можливо, про енергетичне припинення вогню, або про щось подібне", – сказав президент. Присутній на цій зустрічі глава Євроради Антоніу Кошта у свою чергу заявив, що зупинка роботи “Дружби” та кредит для України ніяк не пов’язані і Угорщина своїми діями порушує принципи "справедливої співпраці".
У свою чергу, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн засудила російські атаки на енергетику, але закликала українців пришвидшити ремонт "Дружби".
З технічної точки зору, Орбан та Фіцо не перебільшують, постачання нафти по "Дружбі" правда є дуже важливим для цих країн. Так само правдою є те, що ці уряди роками ігнорували можливості диверсифікації поставок енергоресурсів.
Окрім цього, Угорщина та Словаччина не знаходяться в блокаді, наразі існують альтернативні шляхи постачання. Якби конфлікт лежав тільки в сфері енергетики, його можна було б вирішити значно спокійніше, без публічних звинувачень і шантажу.
У нинішнього конфлікту – суто політичні причини. Вже за півтора місяця в Угорщині пройдуть парламентські вибори, які обіцяють бути достатньо непростими для правлячої партії, Орбан цілком може втратити прем'єрське крісло.
Одна з його провідних передвиборчих стратегій – викриття "іноземного впливу". В цьому контексті розкручування конфлікту навколо "Дружби" може бути цілком свідомим кроком і, можливо, навіть провокацією.
Орбан, потенційно, буде у виграші при будь-якому розвитку подій. У випадку поступок з боку України чи ЄС він покаже себе успішним дипломатом, якщо ні – ще гучніше закликатиме угорців до "єднання перед іноземним тиском".
Спроби Угорщини зробити зовнішньополітичну активність частиною передвиборчої боротьби є цілком очевидними і для України і для ЄС. Нещодавно Financial Times повідомляло, що Єврокомісія свідомо зменшила градус публічної критики Орбана, щоб не давати угорському прем’єру приводів звинувачувати ЄС у впливі на вибори.
Вимогу перестати "втягувати Україну у внутрішню політику Угорщини" також нещодавно озвучив і голова українського МЗС Андрій Сибіга.
Участь у цьому конфлікті Словаччини також в цілому зрозуміла. Проблеми із "Дружбою" б'ють по їхніх економічних інтересах, а у Фіцо і без цього вистачає внутрішніх проблем, насамперед з економікою. У питаннях, які стосуються російської нафти, Угорщина і Словаччина звикли виступати спільно.
Але не можна не відзначити, що риторика Словаччини значно менш "войовнича". Драйвером конфлікту виступає все ж насамперед угорський уряд.
Власне, сам конфлікт навколо "труби" може бути вирішений протягом найближчого часу. Але це не означає, що стосунки України із західними сусідами одразу ж нормалізуються.
Угорський уряд створив з України та ЄС образи ворогів, якими вони лякають своїх громадян. Цілком імовірно, що незабаром замість зупинки "Дружби" виникне нова загроза, від якої Орбан буде "героїчно" захищатись. Це триватиме щонайменше до середини квітня, а у випадку якщо Орбан зможе виграти вибори (що можливо) то і надалі.
Роберт Фіцо також не є для України найкращим сусідом, проте вірогідність "перемир'я" зі Словаччиною помітно вища. Анонсоване прем'єром "відключення України від електроенергії" на ділі виявилися відмовою від надання Україні аварійної допомоги, продаж електроенергії на комерційній основні продовжується.
Словаччина також не блокувала санкційний пакет ЄС та кредит для України. У тандемі Орбан-Фіцо перший завжди був більш конфліктним. Словацький прем’єр допускає антиукраїнську риторику, але значно конструктивніший, коли питання стосується грошей.
Чим би не закінчилася нинішня суперечка, варто пам'ятати, що вона не була чимось екстраординарним. За час великої війни українсько-угорських конфліктів із взаємними звинуваченнями та подальшим блокуванням допомоги набереться чимало.
Варто пам'ятати й інше. Угорщина в черговий раз продемонструвала здатність певних країн (а радше навіть певних осіб) саботувати загальноєвропейські рішення. Ця ситуація теж не нова.
У свій час канцлер Олаф Шольц навіть почав запрошувати Орбана "на каву", щоб не дати тому вкотре саботувати голосування щодо європейської інтеграції України.
Однак проблема існує і досі. Вона дається взнаки зараз, коли стоїть питання виділення Україні чергової допомоги. І вона заграє абсолютно новими барвами потім, коли постане питання вступу України до ЄС.
– Чому Угорщина та Словаччина зупинили аварійне постачання енергоресурсів в Україну?
Будапешт та Братислава звинувачують Україну в навмисному призупиненні транзиту російської нафти нафтопроводом "Дружба". Віктор Орбан та Роберт Фіцо вважають це "політичними іграми" та важелем тиску, тоді як Київ наголошує, що причиною зупинки є виключно російські атаки на інфраструктуру у Львівській області.
– Якими санкціями погрожує Віктор Орбан у відповідь на проблеми з нафтою?
Угорський уряд офіційно оголосив про блокування двох критично важливих для Києва рішень: виділення кредиту від ЄС у розмірі 90 млрд євро та ухвалення 20-го пакета санкцій проти Російської Федерації. Будапешт заявляє, що триматиме вето, доки транзит нафти не буде відновлено у повному обсязі.
– Яку роль у цьому конфлікті відіграють внутрішні вибори в Угорщині?
Розкручування конфлікту є свідомою передвиборчою стратегією Орбана. Створюючи образ "зовнішнього ворога" в особі України та ЄС, він намагається згуртувати електорат навколо ідеї захисту національних інтересів від іноземного впливу перед складними парламентськими виборами.
– У чому різниця між позиціями Орбана та Фіцо щодо України?
Хоча обидва прем'єри діють у тандемі, риторика Словаччини є менш "войовничою". На відміну від Угорщини, Братислава не блокувала фінансову допомогу та санкції.