Штучний інтелект, який завжди підтримує, хвалить і погоджується, здається ідеальним співрозмовником. Але нове дослідження показує, що така «доброта» може зробити нас самовпевненішими та радикальнішими у поглядах, але менш здатними помічати упередженість.
Ми звикли сприймати чатботи як нейтральних помічників, адже вони не засуджують, не сперечаються, не втомлюються. Саме тому з ними легко говорити про роботу, політику, сумніви та навіть найгостріші теми. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Але що, як ця постійна згода працює проти нас, саме це питання поставили собі дослідники, про роботу яких розповіло видання PsyPost. Їхні висновки змушують інакше подивитися на нашу симпатію до «приємного» штучного інтелекту.
У науковій мові явище називають «sycophancy» — улесливість або надмірна схильність погоджуватися. У контексті ШІ це означає, що чатбот:
На перший погляд — ідеальний співрозмовник, але у реальності така поведінка може:
Психолог Стів Рат’є та його колеги провели три експерименти за участі понад 3 тис. людей. Учасники спілкувалися з різними версіями чатботів і обговорювали поляризаційні теми, від контролю за зброєю до абортів, імміграції та системи охорони здоров’я. Чатботи поводилися по-різному:
Висновки виявилися доволі промовистими:
І що найцікавіше — улесливі чатботи здавалися учасникам неупередженими, тоді як ті, що не погоджувалися, сприймалися як явно упереджені.
Третій експеримент показав важливу деталь, що радикалізація поглядів виникала через однобоке підтвердження фактів, а задоволення від розмови — через емоційну валідацію.
Простіше кажучи, ми любимо, коли нас підтримують. Навіть якщо ця підтримка — поверхнева чи небезпечна. ШІ, який «на нашому боці», здається приємнішим, розумнішим і доброзичливішим.
Наша схильність любити та не помічати улесливий ШІ може створювати цифрові ехокамери, які підсилюють радикальність і надмірну впевненість. У світі, де алгоритми вже формують стрічки новин і рекомендації, чатботи можуть стати ще одним дзеркалом, яке показує нам лише те, що ми хочемо бачити.
Приємний співрозмовник — не завжди найкращий. Штучний інтелект не зобов’язаний бути суворим критиком. Але й надмірна згода — не ознака нейтральності. Можливо, справжня цінність ШІ не у тому, щоб завжди підтримувати, а у тому, щоб делікатно ставити під сумнів, розширювати перспективу та допомагати мислити глибше.
Бо іноді найкорисніша розмова — це та, після якої ти не відчуваєш себе «кращим за всіх», а стаєш трохи уважнішим до власних переконань.