Контракти.ua

Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.

Чим били по Україні 3 лютого

У ніч на 3 лютого ворог застосував безпрецедентну кількість засобів повітряного нападу — загалом 562 одиниці. За даними Повітряних Сил та військової розвідки, номенклатура озброєння включала найдорожчі зразки російського оборонпрому:

• Балістичні ракети «Іскандер» та РМ-48У;
• Гіперзвукові ракети 3М22 «Циркон» та 3М55 «Онікс»;
• Крилаті ракети Х-101, 9М728 «Іскандер-К» та Х-32.

Окрім ракетного озброєння, росіяни масово запускали ударні БпЛА типів «Герань» і «Гарпія», а також дрони-імітатори «Гербера», намагаючись виснажити українську систему протиповітряної оборони.

Яка ціна масованої атаки 3 лютого

Аналітики ГУР підрахували, що загальна вартість випущених по Україні ракет і дронів склала 324,8 мільйона доларів США. Це на 190 мільйонів більше, ніж Кремль витратив під час попереднього масованого обстрілу 20 січня.

Для порівняння масштабів марнотратства у розвідці навели промовисті цифри. За ці кошти можна було б повністю фінансувати життєдіяльність цілих регіонів Росії:

• Рік життя Єврейського автономного округу (населення близько 144 тис. осіб);
• Рік життя міста Калуга (населення понад 320 тис. осіб);
• Пів року існування всієї Костромської області.

Замість того, щоб спрямувати ці ресурси на газифікацію, ремонт доріг чи будівництво лікарень у власній глибинці, російське керівництво обрало шлях терору проти цивільного населення сусідньої держави.

Попри масованість удару та астрономічні витрати, коефіцієнт корисної дії російської атаки виявився низьким. Українські захисники неба продемонстрували високий професіоналізм.

«Водночас більша частина витрачених ресурсів — 79,2% — виявилася марною: українська протиповітряна оборона знищила 450 повітряних цілей«, — йдеться у повідомленні ГУР.

У розвідці наголошують: не маючи реальних успіхів на полі бою, Кремль вдається до системного терору, намагаючись залякати українців та підірвати єдність суспільства. Проте статистика збиттів свідчить, що ціна таких зусиль для агресора непропорційно висока порівняно з досягнутими результатами.

Що відомо про цинічну атаку Росії

Нагадаємо, у ніч проти 3 лютого Росія здійснила наймасштабнішу від початку року комбіновану атаку на енергетичну інфраструктуру України. Під ударами опинилися Київська, Запорізька, Дніпропетровська, Одеська, Харківська області та низка інших регіонів.

Як пояснював екскерівник Служби зовнішньої розвідки України генерал армії Микола Маломуж, масований обстріл став елементом стратегії Кремля з тиску на Україну напередодні можливих дипломатичних процесів. За його словами, коли російські війська не досягають результатів на фронті, Москва традиційно переходить до терору тилу та ударів по критичній інфраструктурі.

Особливістю цієї атаки став цілеспрямований вибір об’єктів — підстанцій, елементів генерації та передавальної інфраструктури, зокрема пов’язаної з атомною енергетикою. Ураження таких цілей створює ризики не лише для електропостачання, а й для транспорту, зв’язку, економіки та оборонного сектору.

Експерти також звертають увагу, що Кремль свідомо робить ставку на зимовий період, розраховуючи посилити соціальну напругу через морози та можливі блекаути. Водночас такі удари, за оцінками фахівців, не свідчать про готовність Росії до компромісів, а залишаються інструментом спроб примусу України до поступок.