Контракти.ua

Як розподілять «репараційний кредит»

Йдеться про кошти у розмірі від 150 до 200, а загалом 210 мільярдів доларів. Про це розповів президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами, передає 24 Канал.

За словами глави держави, будь-який формат фінансування критично важливий для держави.

Наразі розглядають два варіанти використання цих коштів:

• План А — у разі завершення війни. Тоді фінансування витратять на відбудову країни та забезпечення макрофінансової стабільності.
• План Б — у випадку продовження російської агресії. За такого сценарію очікують мінімум 40 — 45 мільярдів євро фінансової допомоги на рік, які на оборону, підтримку армії, ППО та зброю.

«Уявіть собі, якщо немає війни, то 45 мільярдів на рік — це дуже серйозне вливання в макрофінансову стабільність України, в наше відновлення і знов-таки в ту саму „критичку“, але вже не про підтримку йдеться, а про відновлення її», — зауважив президент.

Зеленський додав, що альтернативні варіанти фінансування замість активів Росії є складними, але Київ обговорює їх з Європейським Союзом, передусім із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Адже без цих коштів Україну очікує бюджетний дефіцит.

Зауважимо, що 23 жовтня у Брюсселі європейські лідери погодили політичне рішення про забезпечення фінансових потреб України у 2026 — 2027 роках. Проте так і не підтримали надання кредиту на основі російських активів через заперечення Бельгії, пише Financial Times.

Як ЄС планує підтримувати Україну?

На сьогодні ЄС відстоює необхідність фінансової підтримки України. За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Європа запропонувала покрити дві третини потреб Києва на найближчі два роки у сумі 90 мільярдів євро.

«Ми віддані відбудові та майбутньому процвітанню України. Європа залишатиметься її найсильнішим і найнадійнішим партнером», — підкреслила фон дер Ляєн.

Тому вона вважає, що обговорення допомоги на найближчому засіданні Європейської ради матиме вирішальне значення.

Варто зазначити, що на засіданні Євроради 17-18 грудня країни ЄС зосередяться на питання «репараційної позики» Україні на основі заморожених російських мільярдів. Більшість держав блоку виступають за цю пропозицію. Однак Бельгія проти, а також Угорщина й Словаччина. Водночас Італія, Мальта та Болгарія закликають до альтернативних варіантів фінансування Києва.

Варіанти фінансової підтримки

У ЄС наразі обговорюють кілька можливих варіантів фінансової підтримки України. Серед основних ініціатив виділяють два головні шляхи: «репараційний кредит» на основі заморожених активів Росії та система європейських позик, за якою країни-члени ЄС протягом наступних двох років залучатимуть кошти для фінансування України.

Окремо розглядають ще одну альтернативу, проте її не вважають пріоритетною. Третій варіант передбачає надання двосторонніх кредитів або допомоги від окремих держав-членів ЄС.

Водночас у ЄС обговорюють ідею так званого «транзитного кредиту» для України. Його планують профінансувати за рахунок запозичень ЄС, щоб забезпечити країну фінансовою підтримкою у перші місяці 2026 року. За задумом експертів, цей крок дасть додатковий час для затвердження та організації повного «репараційного кредиту» з використанням російських активів у спосіб, який задовольнить усі сторони, зокрема Бельгію.

Що передувало

Нагадаємо, раніше йшлося про скандал навколо заморожених активів РФ. Зокрема, Бельгія, на території якої зберігається більша частина (близько 189 млрд євро) заблокованих коштів РФ, відкинула план Єврокомісії. Європейський центральний банк (ЄЦБ) його також не підтримав.

Водночас, як сказав президент Зеленський, Україна розраховує на фінансування, отримане за рахунок заморожених російських активів, оскільки без цих коштів країна «не зможе» функціонувати.