Розвідка: Китай витісняє Росію з монгольського експорту
Китай закріплює позицію ключового економічного партнера Монголії, стрімко збільшуючи імпорт монгольського вугілля та одночасно інвестуючи в інфраструктурні маршрути, що ще більше прив’язують Улан-Батор до Пекіна.
Як повідомляють у Службі зовнішньої розвідки України, така динаміка послаблює роль Росії в регіональній торгівлі, де її вплив помітно згасає. Про це повідомляють Контракти.UA.
За планами уряду Монголії, у 2025 році країна має намір підвищити експорт вугілля до Китаю на майже 20 % — до 100 млн тонн. Вугільний сектор уже забезпечує близько 12 % ВВП, і саме це паливо залишається найліквіднішою статтею монгольського експорту, попри наявні заявлені запаси нафти обсягом 33,4 млрд тонн.
Для підтримки зростання обсягів торгівлі Пекін і Улан-Батор активно розвивають інфраструктуру.
Країни погодили будівництво нової залізничної гілки Гашуун-Сухаїт — Ганчі-Моду, а Китай паралельно будує власний підхід до цього пункту пропуску. За оцінками, ці проєкти можуть збільшити потенціал експорту монгольського вугілля до 165 млн тонн на рік, що критично важливо для Китаю як найбільшого виробника сталі у світі.
Частка Китаю у монгольському експорті зростає рекордними темпами: сьогодні вона перевищує 90 %, тоді як у 2022 році становила 64 %. Для порівняння, друга за обсягами напрямку Швейцарія отримує лише 5,6 % монгольських поставок.
На цьому тлі Росія фактично втратила значення в торговельній структурі Монголії. Її частка впала до 0,5 %, що демонструє глибоку зміну геоекономічного балансу в Центральній Азії та витіснення москви з ринку.
У розвідці відзначають, що зростання залежності Улан-Батора від Пекіна свідчить про серйозну трансформацію економічних орієнтирів Монголії та посилення китайської присутності у регіоні, де російський вплив продовжує слабшати.
